25 квітня 2017 рокусправа № 395/36/17(2-а/395/4/2017)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.
суддів: Чабаненко С.В. Іванова С.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Маловисківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області на постанову Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 10 березня 2017 року у справі №395/36/17(2а/395/4/2017) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Маловисківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 20 січня 2017 року звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправними дії Маловисківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області щодо відмови у включенні до розрахунку розміру її пенсії компенсації за невикористану щорічну основну відпустку, а також зобов'язати Маловисківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області здійснити перерахунок її пенсії з 29 серпня 2016 року з врахуванням отриманої нею компенсації за невикористану щорічну основну відпустку.
Постановою Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 10 березня 2017 року позов задоволений.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, відмовивши у задоволенні адміністративного позову. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що позивачу призначена пенсія на підставі Закону України «Про державну службу», визначення складових при розрахунку пенсії державного службовця визначені постановою Кабінету Міністрів України №622 від 14.09.2016 року «Про деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», яким не передбачено враховувати компенсаційні виплати за невикористану щорічну відпустку при призначенні пенсії.
Розгляд справи здійснений в порядку письмового провадження на підставі частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції на підставі досліджених письмових доказів, ОСОБА_1 29 серпня 2016 року звернулась до Новомиргородського відділу з питань призначення, перерахунку виплати пенсій Маловисківському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Кіровоградської області із заявою про призначення пенсії державного службовця на підставі Закону України «Про державну службу». Позивачем були надані довідки Маловисківському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Кіровоградської області №№27/06.02-46, 28/06.02-46 та 29/06.02-46 від 26.12.2016 року про складові заробітної плати (за останні 24 календарних місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», із зазначенням фактично отриманих позивачем сум посадового окладу, надбавки за ранг, надбавки за вислугу років та виплачену у серпні 2016 року компенсацію за невикористану відпустку (а.с.14-16). Листом від 11.01.2017 року №297/03-31 у включенні суми компенсації отриманої позивачем за невикористану щорічну основну відпустку відмовлено з посиланням на статтю 50 Закону України «Про державну службу» та постанову Кабінету Міністрів України №622 від 14.09.2016 року «Про деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», оскільки компенсаційні виплати за невикористану щорічну відпустку не є складовою частиною заробітної плати та не передбачені Порядком №622.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції визнав протиправними дії відповідача та зобов'язав обчислити та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 29.08.2016 року та визнав незаконними дії відповідача щодо відмови у включенні до розрахунку розміру пенсії отриманої позивачем компенсації за невикористану щорічну основну відпустку.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Відповідно до положень частини 2 статті 33 Закону України «Про державну службу», заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. За змістом частини 2 статті 35 цього ж Закону державним службовцям надається щорічна відпустка.
Відповідно до статті 83 Кодексу Законів про Працю та статті 24 Закону України «Про відпуски» від 15.11.1996 №504/96-ВР, якими врегульовано питання про грошову компенсацію за невикористані щорічні відпустки, а саме у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - інваліда з дитинства підгрупи А I групи.
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, суми виплат, з яких фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 03 червня 2014 року (справа № 21-134а14), яка, відповідно до приписів статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, має враховуватись іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Як вбачається з матеріалів справи, що при призначенні пенсії позивачем були надані відповідачу довідки Маловисківському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Кіровоградської області №№27/06.02-46, 28/06.02-46 та 29/06.02-46 від 26.12.2016 року, в яких вказана виплата позивачу компенсації за невикористану щорічну основну відпустку у сумі 1525,37грн., з якої сплачено податок з доходу фізичних осіб у сумі 274,57грн. та єдиний соціальний внесок в розмірі 335,59грн., відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про здійснення перерахунку ОСОБА_1 пенсії з урахуванням компенсаційної виплати за невикористану щорічну відпустку.
У відповідності до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, вірно застосований матеріальний закон та не допущено порушень процесуального права, оскаржене судове рішення має бути залишено без змін.
Керуючись статями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Апеляційну скаргу Маловисківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області - залишити без задоволення.
Постанову Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 10 березня 2017 року у справі №395/36/17(2а/395/4/2017) - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду.
Головуючий: А.В. Шлай
Суддя: С.В. Чабаненко
Суддя: С.М. Іванов