28 квітня 2017 року справа № 200/4899/17(2-а/200/633/17)
Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Іванов С.М., розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 березня 2017 року у справі № 200/4899/17 (2а/200/633/17) про залишення без руху за позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську про визнання дій протиправними, -
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 березня 2017 року було залишено без руху адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську про визнання дій протиправними.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав на нього апеляційну скаргу.
Так, ч. 6 ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору, проте відповідачем не надано доказів на підтвердження сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 2 ст. 87 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно ст. 4 Закону України "Про судовий збір" удовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 1 січня 2017 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", становить 1600 грн.
Підпунктом 5 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду, ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, позивачем за подання апеляційної скарги на ухвалу суду необхідно сплатити судовий збір в сумі 1600 грн.
В апеляційній скарзі скаржник просить звільнити його від сплати судового збору, з посиланням на рішення ЄСПЛ та Конституційного Суду України без конкретизації останніх.
Розглянувши вказане клопотання, приходжу до висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.
Частиною 3 статті 9 Закону № 3674-VI передбачено, що кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.
Виходячи з викладеного, судовий збір є джерелом фінансового забезпечення судової системи із цільовим його спрямуванням виключно на потреби судочинства.
Стаття 5 Закону № 3674-VI визначає вичерпний перелік осіб звільнених від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Відповідно до вказаної статті, в редакції на час звернення з апеляційною скаргою, скаржник не входить до переліку осіб, яких звільнено від сплати судового збору.
За приписами статті 8 Закону № 3674-VI, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З аналізу вищенаведених правових норм слідує, що суд має право (а не обов'язок) за відповідних обставин зменшити розмір судових витрат, відстрочити або розстрочити їх сплату, чи звільнити заявника від їх оплати. При цьому майновий стан сторони є оціночним поняттям і відповідна оцінка надається судом з огляду на докази, надані саме стороною, яка звертається з заявою.
Зокрема, у клопотанні про звільнення від сплати судового збору сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище та подати суду відповідні докази. Такими доказами можуть бути документи про рівень доходу позивача; документи про заборгованість перед іншими особами; документи про стягнення заборгованості в межах виконавчого провадження; документи про наявність утриманців тощо.
При цьому, до матеріалів апеляційної скарги ОСОБА_1 не долучено жодних доказів, які б підтверджували скрутне матеріальне становище заявника апеляційної скарги, як і не конкретизовано рішення ЄСПЛ та Конституційного Суду України, що стосуються даного питання.
При цьому слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності до правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Так, у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Саме тому сплата судового збору не є обмеженням з боку держави на доступ до правосуддя.
Враховуючи наявність вказаних недоліків, справа не може бути розглянута апеляційним судом, оскільки неможливо встановити відповідність апеляційної скарги вимогам ст. 187 КАС України.
Відповідно до ст. 189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог встановлених ст. 187 КАС України, застосовуються правила ст. 108 КАС України, тобто, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху, повідомити про це ОСОБА_1 та надати строк для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. 108, 187 КАС України, суддя, -
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 березня 2017 року у справі № 200/4899/17 (2а/200/633/17) - залишити без руху, повідомити про це апелянта.
Надати тридцятиденний строк з дати отримання цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду:
- документу про сплату судового збору в порядку та розмірах, передбачених чинним законодавством.
Судовий збір сплатити за такими реквізитами:
- Отримувач: УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпра
- Рахунок отримувача: 31217206781004;
- КБКД 22030101;
- Код з ЄРДПОУ: 37989274;
- Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області;
- Код банку отримувача (МФО): 805012;
- Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Ухвала набирає законної сили у відповідності зі ст. 254 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 КАС України.
Суддя С.М. Іванов