27 квітня 2017 року справа № 203/319/17 (2-а/0203/49/2017)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.
суддів: Дурасової Ю.В. Щербака А.А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 лютого 2017 року у справі №203/319/17 (2-а/0203/49/2017) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом про скасування постанови від 06.10.2016 року №0062/110000014/16 про притягнення до відповідальності за порушення митних правил за ст. 485 Митного кодексу України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 лютого 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Із рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та подав апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до невірного вирішення спору, з огляду на що, просить скасувати постанову суду першої інстанції у даній справі та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід скасувати з прийняттям нового, з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що 23 вересня 2015 року в зоні діяльності Одеської митниці ДФС через пункт пропуску «Маяки-Удобне-Паланка» позивачем як громадянином США в режимі тимчасового ввезення терміном до одного року було ввезено транспортний засіб «HUMMER H2», реєстраційний номер НОМЕР_2 країна реєстрації - США, кузов № НОМЕР_1.
02 жовтня 2015 року позивач звернувся до Дніпропетровської митниці ДФС із заявою на видачу посвідчення про реєстрації вказаного засобу та надав зобов'язання до 23 вересня 2016 року вивезти вказаний транспортний засіб за межі митної території України.
30 червня 2016 року на адресу відповідача надійшла інформація, що позивач має громадянство України, має постійне місце проживання на території України, є резидентом, у зв'язку з чим відносно останнього було складено протокол про порушення митних правил від 20 липня 2016 року № 0062/110000014/16.
06 жовтня 2016 уповноваженою особою Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби винесено постанову № 0062/110000014/16, відповідно до якої позивача було визнано винним у порушенні митних правил, передбачених ст.485 МК України та накладено штраф в розмірі 300 відсотків суми несплачених митних платежів, що становить 1 682 787 грн. 18 коп. ( а.с. 54 - 58).
Не погодившись з постановою про притягнення до відповідальності за порушення митних правил, позивач оскаржив її в судовому порядку.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про скасування оскарженої постанови, вказав, що у взаємовідносинах з митними органами позивач має розглядатись як резидент України, а при зверненні за митним оформленням транспортного засобу на пільгових умовах (без сплати митних платежів) надав митному органу неправдиві відомості щодо свого статусу, з огляду на що допустив порушення, за вчинення якого відповідачем обґрунтовано накладено штраф.
Колегія суддів з такими висновками суд першої інстанції не погоджується, та вважає, що у даному випадку наявні підстави для задоволення позовних вимог.
Згідно ч.ч.1-3,5 ст.380 Митного кодексу України тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов'язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом. Транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від подання документів, що видаються державними органами, уповноваженими здійснювати види контролю, зазначені у статті 319 цього Кодексу. Пропуск таких транспортних засобів через митний кордон України здійснюється без застосування до них заходів гарантування, передбачених розділом Х цього Кодексу.
Тимчасове ввезення громадянами-резидентами транспортних засобів особистого користування, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепів до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД дозволяється на строк до одного року під письмове зобов'язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів. Тимчасове ввезення громадянами-резидентами на митну територію України інших транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року під письмове зобов'язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, та із застосуванням до них заходів гарантування, передбачених розділом Х цього Кодексу.
Згідно п.7 ч.1 ст.4 Митного кодексу України під громадянами в цьому кодексу розуміються громадяни - фізичні особи: громадяни України, іноземці, особи без громадянства.
Таким чином, громадяни-нерезиденти мають право тимчасово ввозити транспортні засоби на митну територію України терміном до одного року без сплати митних платежів, в той час як резиденти зобов'язані сплачувати всі належні митні збори.
Відповідач в оскарженій постанові кваліфікує дії позивача за ст.485 Митного кодексу України, тобто дії спрямовані на ухилення від сплати митних платежів. Позиція відповідача ґрунтується на тому, що позивач при ввезенні на митну територію України транспортного засобу особистого користування надав недостовірні відомості про себе як особу нерезидента. Так, позивач не вийшов з громадянства України, має зареєстроване місце проживання на території України, має право власності на нерухоме майно за адресою реєстрації свого місця проживання в Україні (а.с. 37).
Згідно пп. «в» п. 33 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України нерезиденти: фізичні особи: іноземці та особи без громадянства, громадяни України, які мають постійне місце проживання за межами України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають на території України.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, позивач є громадянином США, має паспорт громадянина США, виданий 22 вересня 2010 року (а.с. 15), тобто є громадянином іншої держави.
Той факт, що позивач не вийшов з громадянства України, має зареєстроване місце проживання на території України, не позбавляє останнього статусу нерезидента як громадянина іншої держави.
Слід зазначити, що положеннями ст. 380 Митного кодексу України не врегульовано питання подвійного громадянства, навпаки визначено лише критерії громадянин-резидент та громадянин-нерезидент.
Позивачем тимчасово ввозився транспортний засіб особистого користування, реєстрація якого здійснена в уповноважених органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.
Відповідно до ст.458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
При зверненні за митним оформленням транспортного засобу на пільгових умовах (без сплати митних платежів) позивач надав митному органу основний документ на підтвердження свого статусу як нерезидента - паспорт громадянина США, відповідач цієї обставини не спростовує. В діях позивача не вбачається складу правопорушення, за яке останнього було притягнуто до відповідальності, та, як наслідок, безпідставно застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржена позивачем постанова має бути скасована.
Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, є підстави для скасування постанови з прийняттям нової про задоволення позовних вимог.
Керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст.ст. 202, 205, 207 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 лютого 2017 року у справі № 203/319/17 (2-а/0203/49/2017) - скасувати та прийняти нову постанову.
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 0062/110000014/16 від 06.10.2016року, прийняту відносно ОСОБА_1.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий: Н.П. Баранник
Суддя: Ю.В. Дурасова
Суддя: А.А. Щербак