03 травня 2017 р.Р і в н еСправа №817/1935/16
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гломба Ю.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Рівненській області
про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області (далі - ГУ НП в Рівненській області) про визнання протиправним та скасування наказу від 28.10.2016 №265о/с про звільнення із займаної посади за п.5 ч.1 ст.77 Закону України "Про національну поліцію" (через службову невідповідність), поновлення на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №2 Костопільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області з 29.10.2016, стягнення середнього заробітку (грошового забезпечення) за час вимушеного прогулу з 29.10.2016 по день постановлення судового рішення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.11.2015 був прийнятий на службу в поліцію на посаду інспектора Березнівського відділення поліції Костопільського відділу ГУНП в Рівненській області, а 24.06.2016 призначений інспектором сектору реагування патрульної поліції №2 Костопільського відділу ГУНП в Рівненській області. Наказом ГУНП в Рівненській області від 28.10.2016 за №265о/с був звільнений зі служби в поліції у запас Збройних Сил України (з постановкою на військовий облік) через службову невідповідність. Вказує, що підставою для звільнення є висновок центральної атестаційної комісії №3 Національної поліції України від 03.10.2016. Вважає, що його атестування проведено всупереч чинному законодавству та законних підстав, оскільки проведено неналежною комісією, без врахування необхідних критеріїв та поза метою проведення такої атестації. Таким чином, висновки про його службову невідповідність необґрунтованими, а його звільнення - протиправним.
Відповідач, ГУНП в Рівненській області, позов не визнали з підстав викладених у письмових запереченнях, які обґрунтовані тим, що атестування позивача проводилось атестаційною комісією шляхом індивідуального голосування, в ході якого вирішено, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. Співбесіда уповноважених членів атестаційної комісії з позивачем є унікальною, на якій комісія надавала також оцінку таким критеріям, як мотивація, принциповість тощо. Так, під час проведення атестації комісією було надано оцінку в сукупності таким критеріям: повнота виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій), показники службової діяльності, рівень теоретичних знань та професійних якостей, оцінки з професійної і фізичної підготовки, наявність заохочень, наявність дисциплінарних стягнень, результати тестування. Відтак, атестаційний лист, у якому міститься висновок атестаційної комісії про невідповідність особи поліцейського займаній посаді, підлягає обов'язковому виконанню шляхом видання наказу про звільнення. Оспорюваний наказ фактично є формою виконання рішення атестаційної комісії, оформленого протоколом ОП №15.00037744.0037797 від 03.10.2016, яке на сьогоднішній день є чинним та ніким не оскаржено. Оскільки звільненню позивача передувало саме таке рішення атестаційної комісії, то підстави для скасування наказу відсутні.
В ході судового розгляду, судом, за згодою сторін та третьої особи, було прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.
Повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, 1985р.н., проходив службу в органах внутрішніх справ України з 2002 року (а.а.с.5-6, 13, 19).
Згідно з наказом від 07.11.2015 №14 о/с, ОСОБА_1, відповідно до п.п.9, 12 розділу ХІ Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII), та на підставі його заяви, призначено інспектором Березнівського відділення поліції Костопільського відділу ГУНП в Рівненській області, з присвоєнням спеціального звання - капітан поліції (а.с.72).
24.06.2016, відповідно до наказу №143о/с, ОСОБА_1 призначено інспектором сектору реагування патрульної поліції №2 Костопільського відділу ГУНП в Рівненській області (а.с.9).
З метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, керуючись ст.57 Закону №580-VIII та вимогами Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.2015 №1465, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.11.2015 за №1445/27890 (далі - Інструкція №1465), у 2016 році, створеною на підставі наказу від 02.08.2016 №661, центральною атестаційною комісією №3 проведено атестування поліцейських ГУНП в Рівненській області (а.с.89).
Так, за результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення присутні на засіданні члени центральної атестаційної комісії №3 ГУНП в Рівненській області (4 особи) прийняли рішення, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби через службову невідповідність, що оформлено протоколом ОП №15.00037744.0037797 від 03.10.2016. За вказане рішення члени атестаційної комісії проголосували наступним чином: "за" - 4 особи, "проти" - 0 осіб (а.а.с.32-33).
Про своє непогодження з рішенням атестаційної комісії позивач зазначив в атестаційному листі (а.с.34).
На підставі такого висновку атестаційної комісії та відповідно до п.5 ч.1 ст.77 Закону №580-VIII, наказом ГУНП в Рівненській області по особовому складу від 28.10.2016 №265о/с звільнено зі служби в поліції - капітана поліції ОСОБА_1, з постановкою на військовий облік у запас Збройних Сил України (а.с.31).
Вважаючи оспорюваний наказ протиправним, ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №641 було утворено Національну поліцію України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, визначено Законом №580-VIII, який набув чинності 07.11.2015.
Відповідно до положень ст.1 Закону №580-VIII, Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, діяльність якої спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Наказом Голови Національної поліції України від 06.11.2015 №5, затверджено тимчасовий штат органів і підрозділів ГУ Нацполіції у Вінницькій, Рівненській та Одеській областях (а.с.43).
Згідно з п.9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №580-VIII, працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначених цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.
Пунктом 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VIII встановлено, що працівникам міліції, які у визначеному цим Законом порядку прийняті на службу до поліції, наказами про призначення на відповідні посади одночасно присвоюються відповідні спеціальні звання поліції відповідно до такої схеми співвідношення спеціальних звань, зокрема, капітан міліції - капітан поліції.
Таким чином, лише за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, працівники міліції можуть бути прийняті на службу до поліції.
Відповідно до ст.17 Закону №580-VIII, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Проходження служби в поліції регулюється Законом України "Про Національну поліцію" та іншими нормативно-правовими актами (ст.60 Закону №580-VIII).
Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Службові відносини особи, яка вступає на службу в поліції, розпочинаються з дня видання наказу про призначення на посаду поліцейського (ст.56 Закону №580-VIII).
Згідно зі ст.58 Закону №580-VIII, призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.
Так, позивач скористався даним правом та 07.11.2015 був призначений як такий, що прибув з органів МВС, в порядку переатестування на посаду інспектора Березнівського відділення поліції Костопільського відділу ГУНП в Рівненській області, з присвоєнням спеціального звання - капітан поліції (а.с.72).
Цим самим відповідачем визнано позивача таким, що відповідає вимогам до поліцейських, визначеними Законом №580-VIII, та призначено його на посаду в порядку його переатестування, про що прямо зазначено у наказі від 07.11.2015 №14о/с.
Відповідно до ч.1 ст.57 Закону №580-VIII, атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.
Частиною 2 статті 57 Закону №580-VIII визначено, що атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
Аналіз положень даної норми дає підстави для висновку, що атестуванню підлягають лише ті поліцейські, які претендують на вищу посаду або щодо яких вирішується питання про переведення на нижчу посаду. Крім того, атестування поліцейського проводиться в разі вирішення питання щодо звільнення поліцейського через службову невідповідність.
Поряд з цим, правові, організаційні та фінансові засади функціонування системи професійного розвитку працівників визначаються також положеннями Законом України "Про професійний розвиток працівників" від 12.01.2012 №4312-VI (далі - Закон №4312-VI).
Так, статтею 1 Закону №4312-VI визначено, що атестація працівників - процедура оцінки професійного рівня працівників кваліфікаційним вимогам і посадовим обов'язкам, проведення оцінки їх професійного рівня.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону №4312-VI, атестації не підлягають працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року.
Положеннями ч.1 та ч.3 ст.13 Закону №4312-VI передбачено, що атестаційна комісія приймає рішення про відповідність або невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі. В разі прийняття рішення про невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі комісія може рекомендувати роботодавцеві перевести працівника за його згодою на іншу посаду чи роботу, що відповідає його професійному рівню, або направити на навчання з подальшою (не пізніше ніж через рік) повторною атестацією. Рекомендації комісії з відповідним обґрунтуванням доводяться до відома працівника у письмовій формі.
При цьому, пунктом 15 розділу IV Інструкції №1465 визначено, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
Таким чином, метою проведення атестації (для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність) є вирішення питання про можливість у той чи інший спосіб залишення особи на службі, і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби через службову невідповідність виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.
Поряд з цим, пунктом 16 розділу IV Інструкції №1465 передбачено, що атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).
Зі змісту атестаційного листа ОСОБА_1 встановлено, що за час служби в органах внутрішніх справ України та на займаній посаді ОСОБА_1 зарекомендував себе професійно грамотним, сумлінним співробітником, здібним та енергійним, здатним швидко прийняти вірне рішення та взяти на себе відповідальність за його виконання. При вирішенні службових питань завжди проявляє особисту ініціативу і натхнення, вимогливий, наполегливий і принциповий. Добре підготовлений теоретично і практично, має почуття відповідальності за доручену справу. Постійно підвищує свій професійний, культурний і духовний рівень. Стійкий до труднощів служби. По характеру спокійний, врівноважений, ввічливий, тактовний. Висловлює свою думку переконано і спокійно. Матеріальну частину зброї, правила її застосування, міри безпеки при поводженні з нею знає, стріляє добре. Фізично розвинений добре, в стройовому відношенні підтягнутий. Здатний переносити психофізичні навантаження та трудності служби. Добре володіє державною мовою, вільно - російською мовою.
За висновком безпосереднього керівника - Т.в.о. начальника Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області полковника поліції Ловина М.М., капітан поліції ОСОБА_1 займаній посаді відповідає (а.с.34).
Як встановлено з довідки УКЗ ГУНП в Рівненській області ОСОБА_1 за період служби має 2 заохочення та 2 дисциплінарні стягнення. Діючі дисциплінарні стягнення відсутні (а.с.15).
З інформаційної довідки від 16.05.2016 за підписом Т.в.о. начальника Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області полковника поліції Ловина М.М. вбачається, що згідно з Законом України "Про очищення влади" відносно ОСОБА_1 проведено перевірку, за результатами якої заборони, передбачені цим законом на нього не поширюються (а.с.12).
За даними Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади" наданих відповідачем до матеріалів справи, у реєстрі відомості щодо ОСОБА_1 відсутні (а.с.74).
Як з'ясував суд, присягу поліцейського позивач не складав, посадова інструкція інспектора сектору реагування патрульної поліції №2 Костопільського відділу ГУНП в Рівненській області не розроблена і не затверджена в установленому порядку, жоден документ, який би визначав коло обов'язків поліцейського до відома позивача не доводився.
З протоколу засідання атестаційної комісії встановлено, що під час атестації позивача члени атестаційної комісії досліджували лише стандартний пакет документів, перелічених у самій формі бланку, а саме: атестаційний лист, декларацію про доходи, послужний список, інформаційну довідку, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 Закону України "Про очищення влади", та інформацію з відкритих джерел.
Жодних інших документів (заяви чи скарги на дії позивача, акти службових розслідувань, відомості про притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо) атестаційна комісія не досліджувала.
Жодних відомостей про те, яким саме вимогам, що пред'являються до особи, яка перебуває на посаді, що обіймав позивач, він не відповідає, у чому саме проявляється така невідповідність протокол засідання атестаційної комісії та висновок (рішення) комісії не містять.
Протокол засідання атестаційної комісії та висновок (рішення) не містять жодних мотивів чи обґрунтувань, які покладено в основу висновку комісії про службову невідповідність позивача. Рішення комісії прийнято членами комісії шляхом голосування без наведення жодних мотивів та обґрунтувань.
Комісія також не досліджувала можливість або неможливість переведення позивача за його згодою на іншу посаду чи роботу, що відповідає його професійному рівню, або направлення його на навчання з подальшою (не пізніше ніж через рік) повторною атестацією.
Більше того, в супереч вимогам ч.1 ст.12 Закону №4312-VI таке атестування відповідності позивача займаній посаді проведено через 4 місяці після його призначення на таку посаду.
Таким чином, суд приходить до висновку, що атестаційна комісія в ході проведення атестування позивача діяла поза метою проведення такої атестації, що призвело до прийняття висновку, без врахування критеріїв оцінювання такого поліцейського, про його звільнення зі служби через службову невідповідність, яке передбачене п.5 ч.1 ст.77 Закону №580-VIII.
Проте, поняття "службова невідповідність" і звільнення за цією підставою є більш широким і таким, що охоплюється поняттям "звільнення у порядку дисциплінарного стягнення".
Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 11.03.2014 у справі №21-13а14.
У рішенні атестаційної комісії щодо атестації позивача відсутні обґрунтування та мотиви прийняття рішення, не зазначено обставини, на підставі яких приймались рішення, відсутнє посилання на будь-які фактичні обставини для такого висновку, а також докази в обґрунтування цих тверджень, що не відповідає вимогам ч.3 ст.2 КАС України, а тому воно є необґрунтованим.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що наказ від 28.10.2016 №265о/с про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади за п.5 ч.1 ст.77 Закону №580-VIII (через службову невідповідність) є протиправним і підлягає скасуванню, а позивач - поновленню на службі на посаді, з якої його незаконно звільнено.
Щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ст.235 КЗпП України, в разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Крім того, згідно з приписами ст.256 КАС України, негайно виконуються постанови суду, зокрема, про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Відповідно до п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі - Порядок №100), у разі визнання середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (п.8 Порядку №100).
Відповідно до довідки ГУ Національної поліції в Рівненській області від 07.12.2016 №1581/29/03-2016, середньомісячне грошове забезпечення ОСОБА_1 становить 5460,00грн., а середньоденне - 179,02грн. (а.с.40).
Отже, вимушений прогул позивача з 31.10.2016 по день постановлення судового рішення 03.05.2017 становить 185 днів, а тому розмір грошового забезпечення, що підлягає стягненню на користь позивача за час вимушеного прогулу становить 33118,70грн. (179,02грн.* 185 дні).
Відповідно до п.3 Порядку №100, усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
Згідно з п.171.1 ст.171 Податкового кодексу України, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку. Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України).
Оскільки справляння і сплата податку з доходів громадян є відповідно обов'язком роботодавця, а не працівника, то сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу 33118,70грн., визначена без утримання такого податку та інших обов'язкових платежів, які повинен утримати та сплатити за працівника роботодавець. Суд встановив, що вимушений прогул позивача стався у період з 31.10.2016 по день постановлення даного судового рішення 03.05.2017.
Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, з урахуванням заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.
У відповідності до Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору, а тому підстави для застосування ст. 94 КАС України відсутні.
Відповідно до вимог статті 256 КАС України судом допускається негайне виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення середньомісячної заробітної плати в межах платежу за один місяць в сумі 5460,00грн.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 28.10.2016 №265о/с про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади інспектора сектору реагування патрульної поліції №2 Костопільського відділу Головного управління Національної поліції в Рівненській області за п.5 ч.1 ст.77 Закону України "Про національну поліцію" (через службову невідповідність).
Поновити капітана поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №2 Костопільського відділу Головного управління Національної поліції в Рівненській області з 31.10.2016.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Рівненській області (код ЄДРПОУ 40108761) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 33118,70грн. (тридцять три тисячі сто вісімнадцять гривень 70 коп.).
Допустити до негайного виконання постанову суду в частині поновлення з 31.10.2016 капітана поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №2 Костопільського відділу Головного управління Національної поліції в Рівненській області.
Допустити до негайного виконання постанову суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 з Головного управління Національної поліції в Рівненській області (код ЄДРПОУ 40108761) середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць в сумі 5460,00грн. (п'ять тисяч чотириста шістдесят гривень).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Гломб Ю.О.