ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
24 квітня 2017 року справа № 460/4794/16-а
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Братичак У.В.,
секретаря судового засідання Бугари М.Р.,
за участю:
представника позивача Луньо Б.М.,
представника відповідача Сідака П.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Мостиського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України про стягнення компенсації сум податку з доходів фізичних осіб,-
встановив:
позивач звернувся в суд з позовом до Мостиського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, та з врахування заяви про зменшення позовних вимог просить суд про стягнення з відповідача 944,72 грн, компенсації стягнутих сум податку з доходів фізичних осіб при його звільненні з військової служби із нарахованої компенсації за недоотримане речове майно.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовує, не проведенням виплати з компенсації втрат з податку на доходи з фізичних осіб, утриманого при його звільненні з військової служби із нарахованої компенсації за недоотримане речове майно. Наголошує, на тому, що згідно норм ПК України, суми податку на доходи з фізичних осіб, що утримуються з грошових виплат військовослужбовців спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян. Однак всупереч наведеному законодавчому положенню компенсація утриманих податків здійснена йому не була, а тому просить про її стягнення в судовому порядку.
Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення, зміст котрих зводиться до того що суми відраховані як податок з компенсації за неотримане речове майно не відноситься до грошового забезпечення військовослужбовця, відтак суми утриманого податку не підлягають компенсації, а тому в позові слід відмовити.
Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» Кабінет Міністрів України постановою за №178 від 16.03.2016 затвердив Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, який визначає механізм виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове (далі - Порядок).
Виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу (пункт 2).
Пунктом 168.5 ст. 168 Податкового кодексу України визначено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Згідно п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 6 січня 2005 року № 17 (17-2005-п) (далі - Порядок) грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця або є особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Держспецзв'язку, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції.
Відповідно до пункту 3 Порядку виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".
Абзацом 3 пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008 визначено, що особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що військовослужбовці, звільнені з військової служби мають право на виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, при цьому суми податку з доходів фізичних осіб спрямовується виключно на виплату компенсації втрат доходів цієї категорії громадян. Розрахунок з даними особами на день їх звільнення зі списків особового складу військової частини повинен бути здійснений в повному обсязі.
У зв'язку з наведеним не беруться до уваги заперечення відповідача.
З матеріалів справи судом встановлено, згідно Наказу №103-ос-1 від 03.07.2014 року начальника 93 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України позивача виключено із списків особового складу загону та знято з усіх видів забезпечення з 03.07.2014 року у зв'язку з звільненням позивача з військової служби.
З наявної в справі довідки про нарахування, утримання та перерахування поштовим переказом компенсації за недотримане речове майно, вбачається, що з нарахованої позивачу компенсації за недотримане речове майно було утримано 858,84 грн. податку на доходи з фізичних осіб, та 85,88 грн. військового збору.
Доказів здійснення компенсації позивачу податку на доходи з фізичних осіб відповідач суду не представив.
В той же час суд звертає увагу на протиправне утримання з суми компенсації за не отримане речове майно військового збору, так як виключення позивача із списків особового складу загону та зняття з усіх видів забезпечення мало місце 03.07.2014 року, в той час як сплата військового збору стала обов'язковою з моменту набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України» від 31.07.2014 року №1621-VII, а саме 03.08.2014 року.
Відтак зважаючи на не проведення відповідачем виплати по компенсації втрат з податку на доходи з фізичних осіб, та беручи до уваги протиправність обкладення позивача військовим збором, суд дійшов висновку про доведеність та підставність заявлених вимог, через що такі підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У відповідності до вимог ст. 94 КАС України судові витрати у справі відсутні.
Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Адміністративний позов задоволити повністю.
2.Стягнути із Мостиського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України на користь ОСОБА_1 944,72 грн. податку з доходів фізичних осіб та військового збору утриманих при звільненні з військової служби з нарахованої компенсації за недоотримання речового майна.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови складений та підписаний 03.05.2017 року.
Суддя Братичак У.В.