10 лютого 2017 року № 810/3876/16
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Білоцерківський МВ (з обслуговування міста Біла Церква та Білоцерківського району) ГУ МВС України в Київській області про скасування постанов.
Суть спору: 28.11.2016 до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі також - позивач) з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (далі також - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Білоцерківський МВ (з обслуговування міста Біла Церква та Білоцерківського району) ГУ МВС України в Київській області (далі також - третя особа або Білоцерківський МВ), про скасування постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Микитчик І.В. про закінчення виконавчого провадження №51898671 від 31.10.2016 з примусового виконання виконавчого листа №810/5537/15, виданого Київським окружним адміністративним судом про зобов'язання Білоцерківського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за не використані дні щорічних відпусток: за 2014 рік - у кількості 12 діб, за 2015 рік - у кількості 9 діб.
Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 09.12.2016 відкрито провадження в адміністративній справі №810/3876/16, закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду, а також залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Білоцерківський МВ (з обслуговування міста Біла Церква та Білоцерківського району) ГУ МВС України в Київській області.
Крім цього, 28.11.2016 до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Білоцерківський МВ (з обслуговування міста Біла Церква та Білоцерківського району) ГУ МВС України в Київській області, в якому просить суд скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Микитчик І.В. про закінчення виконавчого провадження №51898625 від 31.10.2016 з примусового виконання виконавчого листа №810/5537/15, виданого Київським окружним адміністративним судом про зобов'язання Білоцерківського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічних відпусток при звільненні з органів внутрішніх справ - з 18.04.2015 по день фактичного розрахунку.
Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 28.12.2016 відкрито провадження в адміністративній справі №810/3878/16 (ОСОБА_4), закінчено підготовчі провадження у справах та призначено справи до судового розгляду, а також залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Білоцерківське МВ (з обслуговування міста Біла Церква та Білоцерківського району) ГУ МВС України в Київській області.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.01.2017 об'єднано в одне провадження адміністративну справу №810/3876/16 та справу №810/3878/16 з привласненням об'єднаній справі номеру №810/3876/16, матеріали адміністративної справи №810/3878/16 приєднано до матеріалів адміністративної справи №810/3876/16.
Підставою для об'єднання вказаних адміністративних справ стало те, що обставини, які є предметом доказування у справах №810/3876/16 та №810/3878/16, є схожими, оскільки спірні правовідносини стосуються правомірності закінчення виконавчих проваджень №51898625 та №51898671, які відкриті на підставі виконавчих документів, виданих на виконання одного і того ж судового рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.03.2016 в адміністративній справі №810/5537/15.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 25.07.2016 Київським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист на виконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 02.03.2016 по справі №810/5537/15 щодо зобов'язання Білоцерківського міського відділу (з обслуговування міста Біла Церква та Білоцерківського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Київській області нарахувати та виплатити на користь позивача грошову компенсацію за невикористані дні щорічних відпусток: за 2014 рік у кількості 12 діб та за 2015 рік у кількості 9 діб.
Також, 25.07.2016 Київським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист на виконання постанови Київського окружного адміністративного суду по справі від 02.03.2016 №810/5537/15 щодо зобов'язання Білоцерківського міського відділу (з обслуговування міста Біла Церква та Білоцерківського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Київській області нарахувати та виплатити на користь позивача середній заробіток за час затримки виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічних відпусток при звільненні з органів внутрішніх справ - з 18.04.2015 по день фактичного розрахунку.
Позивач вказав, що на виконання зазначених виконавчих листів, 10.08.2016 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Микитчик І.В. були відкриті виконавчі провадження за №51898671 та №51898625.
Разом з цим, 11.11.2016 позивачеві надійшли постанови державного виконавця Микитчик І.В. про закінчення вищевказаних виконавчих проваджень на підставі надходження листів від 21.10.2016 №18674 та №18675 від боржника - Білоцерківського МВ (з обслуговування міста Біла Церква та Білоцерківського району) ГУ МВС України в Київській області, в яких повідомлено про виконання рішення суду у повному обсязі.
Позивач стверджує, що Білоцерківським МВ (з обслуговування міста Біла Церква та Білоцерківського району) ГУ МВС України в Київській області не було виконано рішення суду по справі №810/5537/15 у повному обсязі.
Щодо виплати середнього заробітку за час затримки виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічних відпусток при звільненні з органів внутрішніх справ - з 18.04.2015 по день фактичного розрахунку, позивач вказав, що Білоцерківським МВ взято до розрахунку суму середньоденного грошового забезпечення, яка за розрахунками позивача відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати повинна складати 116,34 грн.
Також, щодо виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічних відпусток: за 2014 рік у кількості 12 діб та за 2015 рік у кількості 9 діб, позивач зазначив, що нарахована та виплачена Білоцерківським МВ сума 1744,26 грн. (з урахуванням податків) не відповідає сумі, обчисленій позивачем відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, яка на думку позивача має становити 3025,61 грн.
Крім цього, позивач звернув увагу, що оскаржувані рішення прийняті не у відповідності до норм Закону України «Про виконавче провадження», оскільки приймаючи зазначені рішення державний виконавець Микитчик І.В. керувався статтею 40 вказаного закону, яка у свою чергу закріплює порядок оголошення розшуку та пунктом 9 частини першої статті 39, якого у вказаному законі не передбачено, а сама стаття 39 регулює питання щодо порядку та строків зупинення виконавчого провадження.
Відповідач позов не визнав, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що 09.08.2016 на виконання до Відділу надійшли виконавчі листи Київського окружного адміністративного суду від 25.07.2016 №810/5537/15 про зобов'язання Білоцерківського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічних відпусток при звільненні з органів внутрішніх справ - з 18.04.2015 по день фактичного розрахунку та про зобов'язання Білоцерківського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Київській області нарахувати та виплатити на користь позивача грошову компенсацію за невикористані дні щорічних відпусток: за 2014 рік у кількості 12 діб та за 2015 рік у кількості 9 діб.
10.08.2016 державним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень №51898625 та №51898671, копії яких 11.08.2016 направлені сторонам виконавчих проваджень.
Крім цього, 30.09.2016 за вихідними №140/8 та №141/8 державним виконавцем направлені вимоги боржникові надати підтвердження фактичного виконання рішення суду у строк до 5 днів.
У свою чергу, за невиконання рішення суду 04.10.2016 державним виконавцем винесені постанови про накладення штрафів на боржника (Білоцерківський МВ).
Відповідач зазначив, що 27.10.2016 до Відділу надійшли повідомлення боржника про виконання рішення суду. Враховуючи зазначене, 31.10.2016 державним виконавцем, керуючись пунктом 9 частиною першою статті 39 та статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, що чинна з 05.10.2016) прийняті постанови про закінчення виконавчих проваджень у зв'язку із повним фактичним виконанням рішення суду.
Відповідач звернув увагу, що виконавчі листи №810/5537/15 повторно на виконання до Відділу не надходили, а виконавчі провадження знаходяться в архіві, так як вони завершені у зв'язку з повним фактичним виконанням.
Третьою особою Білоцерківським МВ (з обслуговування міста Біла Церква та Білоцерківського району) ГУ МВС України в Київській області надані письмові пояснення, згідно з якими щодо виплати середнього заробітку за час затримки виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічних відпусток при звільненні з ОВС з 18.04.2015 по день фактичного розрахунку зазначено, що сума за вказаною виплатою була нарахована відповідно до вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 №100.
Третя особа повідомила, що відповідно до постанови Київського окружного адміністративного суду від 02.03.2016 та виконавчого листа №810/5537/15 ОСОБА_1 нараховано середній заробіток за час затримки виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічних відпусток при звільненні з ОВС з 18.04.2015 по 16.08.2016 всього за 487 днів у сумі 28163,21 грн., з яких утримано податок з доходів фізичних осіб 18% у сумі 5069,37 грн. та військовий збір 1,5% у сумі 422,44 грн., відповідно до виплати - 22671,38 грн. Третя особа вказала, що 17.08.2016 ОСОБА_1 перераховано 20060,27 грн. згідно платіжного доручення №113 від 16.08.2016, а решта коштів у сумі 2611,13 грн. було перераховано згідно платіжного доручення №117 від 01.09.2016.
Також, третя особа зазначила, що під час нарахування та виплати зазначеної суми середнього заробітку за час затримки виплати грошової компенсації не було враховано індексацію, яка не є видом грошового забезпечення та не враховується під час нарахування компенсаційних виплат, враховуючи положення статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», що також зазначено у листі Пенсійного Фонду України від 17.03.2010 №4405/03-20. Крім цього, суми індексації грошового забезпечення військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу ОВС не віднесені до переліку додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 07.11.2007 №1294, а тому на думку третьої особи зазначені виплати не є об'єктом для нарахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тому з 01.01.2007 страхові внески на такі виплати не нараховуються.
Щодо виплати на користь позивача грошової компенсації за невикористані дні щорічних відпусток за 2014 рік у кількості 12 діб та за 2015 рік у кількості 9 діб, Білоцерківським МВ (з обслуговування міста Біла Церква та Білоцерківського району) ГУ МВС України в Київській області зазначено, що відповідно до постанови Київського окружного адміністративного суду від 02.03.2016 та виконавчого листа №810/5537/15 ОСОБА_1 нараховану вказану виплату у розмірі 1744,26 грн., з яких утримано податок з доходів фізичних осіб 18% у сумі 313,97 грн. та військовий збір 1,5% у сумі 26,16 грн. Третя особа вказала, що 17.08.2016 ОСОБА_1 перераховано 1404,13 грн. згідно платіжного доручення №108 від 15.08.2016.
Третя особа також повідомила, що при розрахунку середнього грошового забезпечення, що входить для обчислення компенсаційних виплат при розрахунку середнього заробітку за час затримки виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічних відпусток ОСОБА_1 було взято до уваги два останніх перед звільненням місяці - лютий 2015 року (28 календарних днів) та березень 2015 року (31 календарний день), а також при розрахунку грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки за 2014 рік було взято до уваги 365 календарних днів, оскільки відповідно до Інструкції особи рядового і начальницького складу ОВС отримують місячне грошове забезпечення, в якому не відокремлюються робочі, святкові та вихідні дні.
У судовому засіданні 25.01.2017 позивач підтримав доводи позовної заяви щодо скасування постанов державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Микитчик І.В. про закінчення виконавчих проваджень від 31.10.2016 №51898671 та №51898625, просив позов задовольнити.
У судове засідання, призначене на 10.02.2017, особи, які беруть участь у справі, не з'явились
Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, у судове засідання не з'явився. Разом з цим, матеріали справи містять клопотання відповідача про здійснення розгляду справи без участі його представника (т. І, а.с.48-49).
Третя особа Білоцерківський МВ (з обслуговування міста Біла Церква та Білоцерківського району) ГУ МВС України в Київській області про дату, час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином, у судове засідання не з'явилась. Разом з цим, матеріали справи містять заяву представника третьої особи про здійснення розгляду справи без участі представника Білоцерківського МВ (т. І, а.с.158-159).
10.02.2017 позивачем через канцелярію суду подано клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи доказами.
Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи, що матеріали справи у достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, та приймаючи до уваги те, що , особи, які беруть участь у справі були належним чином проінформовані про дату, час і місце судового розгляду справи, протокольною ухвалою суду від 10.02.2017 постановлено здійснювати подальший розгляд справи №810/3878/16 у порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, зареєстрований за адресою: Київська область, м. Біла Церква, б-р. 50-ти річчя Перемоги, буд.159, кв.97, звернувся 26.11.2015 до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області та Білоцерківського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про:
- зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України виплачувати ОСОБА_1, протягом року після звільнення зі служби, щомісячну грошову допомогу у розмірі окладу за спеціальне звання;
- зобов'язання Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби;
- зобов'язання Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області виплатити ОСОБА_1 компенсацію за 42 дні невикористаної ним щорічної відпустки;
- зобов'язання Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області виплатити ОСОБА_1 його середній заробіток за весь час затримки належних йому сум по день фактичного розрахунку;
- зобов'язання Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду у розмірі двох мінімальних заробітних плат за нагородження відзнакою Міністерства внутрішніх справ "За відзнаку в службі" І ступеня;
- зобов'язання Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за нагородження відзнакою Міністерства внутрішніх справ України "За відзнаку в службі" ІІ ступеня;
- зобов'язання Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області виплатити ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 2000,00 грн.;
- зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України в Київській області виплатити ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1000,00 грн.
02 березня 2016 року Київським окружним адміністративним суду ухвалено постанову в адміністративній справі №810/5537/15, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України вчинити дії відповідно до вимог чинного законодавства щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 протягом одного року після звільнення зі служби щомісячної грошової допомоги у розмірі окладу за військовим (спеціальним) званням. Зобов'язано Білоцерківський міський відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічних відпусток: за 2014 рік у кількості 12 діб, за 2015 рік - у кількості 9 діб. Зобов'язано Білоцерківський міський відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічних відпусток при звільненні з органів внутрішніх справ - з 18.04.2015 по день фактичного розрахунку. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2016 по справі №810/5537/15 апеляційні скарги ОСОБА_1, Білоцерківського міського відділу (з обслуговування міста Біла Церква та Білоцерківського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, Міністерства внутрішніх справ України залишено без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 02.03.2016 - без змін.
Оскільки ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2016 по справі №810/5537/15 постановлена у відкритому судовому засіданні, та враховуючи положення частини третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, датою набрання законної сили постанови Київського окружного адміністративного суду від 02.03.2016 є дата проголошення ухвали за наслідками апеляційного провадження, тобто 16.06.2016.
25.07.2016 Київським окружним адміністративним судом, з метою звернення судового рішення від 02.03.2016 по справі № 810/5537/15 до примусового виконання, видано виконавчий лист №810/5537/15 про зобов'язання Білоцерківського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічних відпусток: за 2014 рік у кількості 12 діб, за 2015 рік - у кількості 9 діб. Строк пред'явлення вказаного виконавчого документа до виконання до 16.06.2017 (т. І, а.с.52).
Як вбачається із зазначеного виконавчого листа стягувачем є ОСОБА_1, а боржником - Білоцерківський міський відділ (з обслуговування міста Біла Церква та Білоцерківського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області.
Також, 25.07.2016 на виконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 02.03.2016 по справі № 810/5537/15 судом було видано виконавчий лист №810/5537/15 про зобов'язання Білоцерківського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічних відпусток при звільненні з органів внутрішніх справ - з 18.04.2015 по день фактичного розрахунку. Строк пред'явлення вказаного виконавчого документа до виконання до 16.06.2017 (т. І, а.с.83-84).
Як вбачається із зазначеного виконавчого листа стягувачем є ОСОБА_1, а боржником - Білоцерківський міський відділ (з обслуговування міста Біла Церква та Білоцерківського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області.
09.08.2016 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області надійшли заяви ОСОБА_1, в яких позивач просить прийняти до примусового виконання вищевказані виконавчі листи №810/5537/15 від 25.07.2016, видані Київським окружним адміністративним судом (вх. №888 та вх. №887) (т. І, а.с.53, 85).
10.08.2016 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Микитчик І.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 від 09.08.2016 №888, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №51898671 з виконання виконавчого листа №810/5537/15, виданого 25.07.2016 Київським окружним адміністративним судом, щодо зобов'язання Білоцерківського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічних відпусток: за 2014 рік у кількості 12 діб, за 2015 рік - у кількості 9 діб (т. І, а.с.54-55).
Як вбачається зі змісту зазначеної постанови, боржника зобов'язано самостійно виконати виконавчий документ у строк до семи днів з моменту винесення вказаної постанови та попереджено, що у разі невиконання боржником рішення у наданий для самостійного виконання строк, виконати його у примусовому порядку зі стягнення з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій. Вищевказану постанову про відкриття виконавчого провадження від 10.08.2016 №51898671, для виконання та до відома 11.08.2016 було направлено сторонам виконавчого провадження супровідним листом за №5055 (т. І, а.с.56).
Крім цього, у межах виконавчого провадження №51898671, державним виконавцем Микитчик І.В. з метою повного та своєчасного виконання виконавчого листа було складено та направлено вимогу державного виконавця від 30.09.2016 №141/8 Білоцерківському міському відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України, згідно якої державний виконавець вимагає у строк до п'яти днів з моменту отримання зазначеної вимоги надати підтвердження повного фактичного виконання рішення суду (т. І, а.с.58). Крім цього, боржника попереджено, що у разі ненадання витребуваної інформації до нього будуть застосовані заходи, передбачені ст. 382 Кримінального кодексу України, ст. 94 Кримінально-процесуального кодексу України, та відповідно до ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження».
У зв'язку із невиконанням боржником постанови про відкриття виконавчого провадження №51898671 від 10.08.2016 у межах встановленого строку для самостійного виконання рішення суду до семи днів з моменту винесення вказаної постанови, державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Микитчик І.В. за невиконання рішення суду було винесено постанову від 04.10.2016 про накладення штрафу на Білоцерківський міський відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у розмірі 680,00 грн. (т. І, а.с.59).
05.10.2016 вищевказану постанову про накладення штрафу від 04.10.2016 №51898671 для виконання було направлено боржникові Білоцерківському міському відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України супровідним листом за №6869, а також стягувачеві ОСОБА_1 до відома (т. І, а.с.60).
Разом з цим, 27.10.2016 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області надійшли листи від 21.10.2016 №18677 та №18675 (т. І, а.с.72, 67-68) Білоцерківського міського відділу (з обслуговування міста Біла Церква та Білоцерківського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, згідно з якими боржником повідомлено, що відповідно до постанови Київського окружного адміністративного суду від 02.03.2016 та виконавчого листа №810/5537/15 ОСОБА_1 Білоцерківським МВ нараховано грошову компенсацію за невикористані дні відпустки у кількості 12 діб за 2014 рік та у кількості 9 діб за 2015 рік у сумі 1744,26 грн., з яких утримано податок з доходів фізичних осіб 18% у сумі 313,97 грн., військовий збір 1,5 % у сумі 26,16 грн. та 17.08.2016 згідно платіжного доручення №108 від 15.08.2016 на картковий рахунок ОСОБА_1 перераховано 1404,13 грн.
Боржником також надані копії документів про підтвердження повного фактичного виконання рішення суду відповідно до виконавчого листа №810/5537/15 по матеріалам виконавчого провадження №51898671, а саме копію платіжного доручення №108 від 15.08.2016 та розрахунок для виплати ОСОБА_1 компенсації за невикористану відпустку при звільненні (т. І, а.с.63, 64).
З огляду на зазначене, боржник вказав, що рішення Київського окружного адміністративного суду у частині зобов'язання Білоцерківського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічних відпусток: за 2014 рік у кількості 12 діб, за 2015 рік - у кількості 9 діб, виконано у повному обсязі.
Враховуючи викладене, відповідно до листа Білоцерківського МВ від 21.10.2016 №18675 про виконання боржником рішення суду фактично у повному обсязі, державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Микитчик І.В., керуючись п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 51898671 від 31.10.2016 з примусового виконання виконавчого листа №810/5537/15, виданого 25.07.2016 Київським окружним адміністративним судом, про зобов'язання Білоцерківського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічних відпусток: за 2014 рік у кількості 12 діб, за 2015 рік - у кількості 9 діб (т. І, а.с.73).
Супровідним листом №7385 від 04.11.2016 вищевказану постанову про закінчення виконавчого провадження № 51898671 від 31.10.2016 направлено до відома сторонам виконавчого провадження та Київському окружному адміністративному суду (т. І, а.с.74).
Також, 10.08.2016 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Микитчик І.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 від 09.08.2016 №887, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №51898625 з виконання виконавчого листа №810/5537/15, виданого 25.07.2016 Київським окружним адміністративним судом щодо зобов'язання Білоцерківського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічних відпусток при звільненні з органів внутрішніх справ - з 18.04.2015 по день фактичного розрахунку (т. І, а.с.86-87).
Як вбачається зі змісту зазначеної постанови, боржника зобов'язано самостійно виконати виконавчий документ у строк до семи днів з моменту винесення вказаної постанови та попереджено, що у разі невиконання боржником рішення у наданий для самостійного виконання строк, виконати його у примусовому порядку зі стягнення з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій. Вищевказану постанову про відкриття виконавчого провадження від 10.08.2016 №51898625, для виконання та до відома 11.08.2016 було направлено сторонам виконавчого провадження супровідним листом за №5056 (т. І, а.с.88).
Крім цього, у межах виконавчого провадження №51898625, державним виконавцем Микитчик І.В. з метою повного та своєчасного виконання виконавчого листа було складено та направлено вимогу державного виконавця від 30.09.2016 №140/8 Білоцерківському міському відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України, згідно якої державний виконавець вимагає у строк до п'яти днів з моменту отримання зазначеної вимоги надати підтвердження повного фактичного виконання рішення суду (т. І, а.с.89). Крім цього, боржника попереджено, що у разі ненадання витребуваної інформації до нього буде застосовано заходи, передбачені ст. 382 Кримінального кодексу України, ст. 94 Кримінально-процесуального кодексу України, та відповідно до ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження».
У зв'язку із невиконанням боржником постанови про відкриття виконавчого провадження №51898625 від 10.08.2016 у межах встановленого строку для самостійного виконання рішення суду до семи днів з моменту винесення вказаної постанови, державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Микитчик І.В. за невиконання рішення суду було винесено постанову від 04.10.2016 про накладення штрафу на Білоцерківський міський відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у розмірі 680,00 грн. (т. І, а.с.90).
05.10.2016 вищевказану постанову про накладення штрафу від 04.10.2016 №51898625 для виконання було направлено боржникові Білоцерківському міському відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України супровідним листом №6868, а також стягувачеві ОСОБА_1 до відома (т. І, а.с.91).
Разом з цим, 27.10.2016 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області надійшли листи від 21.10.2016 №18674 та №18676 (т. І, а.с.100-101, 104) Білоцерківського міського відділу (з обслуговування міста Біла Церква та Білоцерківського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, згідно з якими боржником повідомлено, що відповідно до постанови Київського окружного адміністративного суду від 02.03.2016 та виконавчого листа №810/5537/15 ОСОБА_1 Білоцерківським МВ нараховано середній заробіток за час затримки виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічних відпусток при звільненні з органів внутрішніх справ з 18.04.2015 по 16.08.2016, всього за 487 днів у розмірі 28163,21 грн., з яких утримано податок з доходів фізичних осіб 18% у сумі 5069,37 грн., військовий збір 1,5 % у сумі 422,44 грн. та 17.08.2016 згідно платіжного доручення №113 від 16.08.2016 на картковий рахунок ОСОБА_1 перераховано20060,27 грн.,а решту коштів у сумі 2611,13 грн. було перераховано згідно платіжного доручення №117 від 01.09.2016, що у загальному розмірі складає суму до виплати 22671,40 грн.
Боржником також надані копії документів про підтвердження повного фактичного виконання рішення суду відповідно до виконавчого листа №810/5537/15 по матеріалам виконавчого провадження №51898625, а саме, копії платіжних доручень №113 від 16.08.2016 (т. І, а.с.116) та №117 від 01.09.2016 (т. І, а.с.115), а також розрахунок для виплати середнього заробітку за невиплату ОСОБА_1 компенсації за невикористану відпустку при звільненні (т. І, а.с.114).
З огляду на зазначене, боржник вказав, що рішення Київського окружного адміністративного суду у частині зобов'язання Білоцерківського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічних відпусток при звільненні з органів внутрішніх справ - з 18.04.2015 по день фактичного розрахунку, виконано у повному обсязі.
Враховуючи викладене, відповідно до листа Білоцерківського МВ від 21.10.2016 №18674 про виконання боржником рішення суду фактично у повному обсязі, державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Микитчик І.В., керуючись п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №51898625 від 31.10.2016 з примусового виконання виконавчого листа №810/5537/15, виданого 25.07.2016 Київським окружним адміністративним судом, про зобов'язання Білоцерківського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічних відпусток при звільненні з органів внутрішніх справ - з 18.04.2015 по день фактичного розрахунку (т. І, а.с.105).
Супровідним листом №7389 від 04.11.2016 вищевказану постанову про закінчення виконавчого провадження № 51898625 від 31.10.2016 направлено до відома сторонам виконавчого провадження та Київському окружному адміністративному суду (т. І, а.с.106).
Не погодившись із винесеними постановами про закінчення виконавчих проваджень, позивач звернувся з позовами до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникла між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з приписами частини другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Частиною четвертою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-XIV (далі Закон №606-XIV, у редакції, чинній на момент винесення постанов про відкриття виконавчих проваджень - 10.08.2016).
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №606-XIV, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №606-XIV примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 17 Закону №606-XIV, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами.
Відповідно до частини 1 статті 19 Закону №606-XIV державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Згідно з частиною 2 статті 30 Закону №606-XIV державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.
Частиною першою статті 30 Закону №606-XIV передбачено, що державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме, до закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; до повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; до повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 75 Закону №606-XIV після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.
Системний аналіз наведених вище положень законодавства свідчить про те, що дії, спрямовані на примусове виконання рішень вчиняються, насамперед, у порядку та у спосіб, що визначений у виконавчому документі, на підставі якого відкрито виконавче провадження,.
При цьому на державного виконавця Закон покладає обов'язок перевірити виконання рішення, яке має зобов'язальний характер.
Щодо вимоги позивача про скасування постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Микитчик І.В. про закінчення виконавчого провадження №51898671 від 31.10.2016 з примусового виконання виконавчого листа №810/5537/15, виданого Київським окружним адміністративним судом про зобов'язання Білоцерківського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за не використані дні щорічних відпусток: за 2014 рік - у кількості 12 діб, за 2015 рік - у кількості 9 діб, суд зазначає таке.
Як вбачається з листа, направленого до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, від 21.10.2016 №18677 на виконання виконавчого провадження №51898671, Білоцерківським МВ (з обслуговування м. Біла Церква та Білоцерківського району) Головного управління МВС України у Київській області повідомлено, що ОСОБА_1 нараховано грошову компенсацію за невикористані дні відпустки у кількості 12 діб за 2014 рік та у кількості 9 діб за 2015 рік у сумі 1744,26 грн., з яких утримано податок з доходів фізичних осіб 18 % у сумі 313,97 грн., військовий збір 1,5 % у сумі 26,16 грн. та 17.08.2016 відповідно до платіжного доручення №108 від 15.08.2016 на картковий рахунок стягувача перераховано 1404,13 грн. З огляду на зазначене, на думку боржника, рішення Київського окружного адміністративного суду у даній частині виконано у повному обсязі (т. І, а.с.67-68).
На підтвердження перерахування ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічних відпусток: за 2014 рік у кількості 12 діб, за 2015 рік - у кількості 9 діб, боржником надано копію платіжного доручення №108 від 15.08.2016 у розмірі 1404,13 грн. (т. І, а.с.63).
З метою перевірки виконання боржником у повному обсязі постанови Київського окружного адміністративного суду від 02.03.2016 щодо нарахування та виплати суми грошової компенсації за невикористані дні щорічних відпусток за 2014 рік у кількості 12 діб, за 2015 рік - у кількості 9 діб та законності підстав для винесення оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження №51898671, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 №504-96/ВР (зі змінами та доповненнями, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.
Як вбачається з резолютивної частини постанови Київського окружного адміністративного суду від 02.03.2016 по справі №810/5537/15 зобов'язано Білоцерківський МВ (з обслуговування м. Біла Церква та Білоцерківського району) Головного управління МВС України у Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічних відпусток: за 2014 рік у кількості 12 діб, за 2015 рік - у кількості 9 діб.
Абзацом 1 пункту 2 розділу II Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі - Порядок №100, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.
Суд звертає увагу, що у даному випадку Порядком №100 встановлено, що грошова компенсація за невикористану відпустку обчислюється у календарних днях, а не у робочих.
Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку (абз. 2 п. 2, р. ІІ Порядку №100).
Відповідно до пункту 7 розділу IV Порядку №100 нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, тривалість яких розраховується в календарних днях провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.
Виходячи з аналізу наведених норм розрахунок зазначеної грошової компенсації за невикористану відпустку повинен здійснюватись виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або за менший фактично відпрацьований період.
Щодо нарахування грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки за 2014 рік у кількості 12 діб, суд зазначає таке.
Зі змісту постанови Київського окружного адміністративного суду від 02.03.2016 №810/5537/15 слідує, що наказом Білоцерківського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області «Про надання відпусток» № 492 о/с від 15.08.2014 ОСОБА_1 було надано чергову відпустку у 2014 році на 31 добу (з урахуванням 1 святкового дня) з 31.07.2014 по 30.08.2014 з виплатою матеріальної допомоги для оздоровлення. Копія вказаного наказу була витребувана судом та долучена до матеріалів цієї справи (т. І, а.с.183-184).
У даному випадку, керуючись вимогами Порядку №100, обчислення суми середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористану відпустку у 2014 році проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки, тобто з липня 2013 року по червень 2014 року.
Як вбачається із розрахункових листів по грошовому забезпеченню за 2013 та 2014 рік на позивача, загальна сума нарахованого сумарного заробітку ОСОБА_1, починаючи з липня 2013 року по червень 2014 року включно, становить 30214,64 грн. (2394,79 грн. + 2377,70 грн. + 2377,70 грн. + 2377,70 грн. + 2377,70 грн. + 2917,60 грн. +2534,53 грн. + 2562,25 грн. + 2603,83 грн. + 2589,97 грн. + 2740,12 грн. + 2360,75 грн. = 30214,64 грн.) (т. І, а.с.195-196).
Щодо кількості календарних днів року, то починаючи з липня 2013 року по червень 2014 року, така кількість налічує 365 календарних днів (липень 2013 року - 31 к.д., серпень 2013 року - 31 к.д., вересень 2013 року - 30 к.д., жовтень 2013 року - 31 к.д., листопад 2013 року - 30 к.д., грудень 2013 року - 31 к.д., січень 2014 року - 31 к.д., лютий 2014 року - 28 к.д., березень 2014 року - 31 к.д., квітень 2014 року - 30 к.д., травень 2014 року 31 к.д., червень 2014 року - 30 к.д., що сукупно становить 365 календарних днів).
Відповідно, керуючись положеннями пункту 7 Порядку №100, розмір середнього грошового забезпечення за період з липня 2013 року по червень 2014 року, розраховується по такій формулі - 30214,64 грн. / 365 = 82,78 грн., з яких 30214,64 грн. - загальна сума нарахованого сумарного заробітку, починаючи з липня 2013 року по червень 2014 року включно, 365 - кількість календарних днів за останні перед наданням відпустки 12 місяців, а 82,78 грн. - розмір середнього грошового забезпечення за 1 день для виплати компенсації за невикористану відпустку за 2014 рік.
З огляду на встановлене, враховуючи що постановою Київського окружного адміністративного суду від 02.03.2016 по справі №810/5537/15 зобов'язано нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки за 2014 рік у кількості 12 діб, розмір нарахованої суми за невикористані дні щорічної відпустки за 2014 рік позивача складає 993,36 грн. (12 діб х 82,78 грн. = 993,36 грн.).
Вказаний розмір нарахованої ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористанні 12 днів щорічної відпустки за 2014 рік відповідає наявному у матеріалах справи розрахунку для виплат ОСОБА_1 компенсації за невикористану відпустку при звільненні за 2014 рік, наданому Білоцерківським МВ (т. І, а.с.197).
Щодо нарахування грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки за 2015 рік у кількості 9 діб, суд зазначає наступне.
Зі змісту постанови Київського окружного адміністративного суду від 02.03.2016 №810/5537/15 слідує, що 18.04.2015 ОСОБА_1 було звільнено з посади оперуповноваженого сектора державної служби боротьби з економічною злочинністю Білоцерківського міського відділу ГУ МВС України в Київській області на підставі наказу №205 о/с від 17.04.2015, та фактично позивачем було відпрацьовано 3 повні місяці (січень-березень 2015 року).
Таким чином, у даному випадку, керуючись вимогами Закону України «Про відпустки» та Порядку №100, обчислення суми середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористану відпустку у 2015 році проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки, тобто з квітня 2014 року по березень 2015 року.
Як вбачається із розрахункових листів за 2014 та 2015 рік, загальна сума нарахованого сумарного заробітку ОСОБА_1, починаючи з квітня 2014 року по березень 2015 року включно, становить 30316,29 грн. (2589,97 грн. + 2740,12 грн. + 2360,75 грн. + 2360,75 грн. + 2509,10 грн. + 2454,45 грн. + 2454,45 грн. + 2454,45 грн. + 3167,80 грн. + 2454,45 грн. + 2172,58 грн. + 2597,42 грн. = 30316,29 грн. ) (т. І, а.с.174-175).
Щодо кількості календарних днів року то, починаючи з квітня 2014 року по березень 2015 року, така кількість складає 365 календарних днів (квітень 2014 року - 30 к.д., травень 2014 року - 31 к.д., червень 2014 року - 30 к.д., липень 2014 року - 31 к.д., серпень 2014 року - 31 к.д., вересень 2014 року - 30 к.д., жовтень 2014 року - 31 к.д., листопад 2014 року - 30 к.д., грудень 2014 року - 31 к.д., січень 2015 року - 31 к.д., лютий 2015 року - 28 к.д., березень 2015 року - 31 к.д., що сукупно становить 365 календарних днів).
Відповідно, керуючись положеннями пункту 7 Порядку №100, розмір середнього грошового забезпечення за період з квітня 2014 року по березень 2015 року, розраховується по такій формулі - 30316,29 грн. / 365 = 83,06 грн., з яких 30316,29 грн. - загальна сума нарахованого сумарного заробітку, починаючи з квітня 2014 року по березень 2015 року включно, 365 - кількість календарних днів за останні перед звільненням 12 місяців для виплати компенсації за невикористану відпустку у 2015 році, а 83,06 грн. - розмір середнього грошового забезпечення за 1 день для виплати компенсації за невикористану відпустку за 2015 рік.
З огляду на встановлене, враховуючи що постановою Київського окружного адміністративного суду від 02.03.2016 по справі №810/5537/15 зобов'язано нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки за 2015 рік у кількості 9 діб, розмір нарахованої суми за невикористані дні щорічної відпустки за 2015 рік позивача складає 747,54 грн. (9 діб х 83,06 грн. = 747,54 грн.).
Отже, загальна сума грошової компенсації за не використані позивачем дні щорічних відпусток за 2014 рік та за 2015 рік, яка підлягає нарахуванню та виплаті ОСОБА_1, становить 1740,90 грн. (993,36 грн. + 747,54 грн. = 1740,90 грн.).
Проте, як вбачається із розрахунку для виплати ОСОБА_1 компенсації за невикористану відпустку при звільненні, Білоцерківським М.В. нарахована сума грошової компенсації за не використані дні щорічних відпусток за 2014 рік та за 2015 рік у розмірі 1744,26 грн. розрахована шляхом множення середнього грошового забезпечення за 1 день для виплати компенсації за невикористану відпустку за 2015 рік у розмірі 83,06 грн. на загальну кількість днів невикористаних щорічних відпусток за 2014 рік у кількості 12 діб, за 2015 рік - у кількості 9 діб, що у сукупності становить 21 день (83,06 грн. х 21= 1744,26 грн.) (т. І, а.с.169).
Тобто, у даному випадку боржником - Білоцерківським МВ при розрахунку ОСОБА_1 компенсації за невикористану відпустку при звільненні взято до уваги лише розмір 83,06 грн. середньої заробітної плати за 1 день за 2015 рік та помножено за загальну кількість днів (21) невикористаних щорічних відпусток за 2014 рік у кількості 12 діб, за 2015 рік - у кількості 9 діб, визначених постановою Київського окружного адміністративного суду від 02.03.2016 по справі №810/5537/15, а не шляхом додавання загальних сум, вирахуваних як при множенні середньої заробітної плати за 1 день за 2014 рік у розмірі 82,78 грн. на 12 діб невикористаної щорічної відпустки за 2014 рік, так і при множенні середньої заробітної плати за 1 день за 2015 рік у розмірі 83,06 грн. на 9 діб невикористаної щорічної відпустки за 2015 рік.
Судом встановлено, що нарахована Білоцерківським МВ сума як грошова компенсація за не використані дні щорічних відпусток за 2014 рік та за 2015 рік у розмірі 1744,26 грн., з якої утримано податок з доходів фізичних осіб 18% (313,97 грн.) та військовий збір 1,5% (26,16 грн.), та відповідно виплачена ОСОБА_1 у розмірі 1404,13 грн. (1744,26 грн. - 313,97 грн. - 26,16 грн. = 1404,13 грн.) 17.08.2016 згідно платіжного доручення №108 від 15.08.2016 (т. І, а.с.165).
Отже, в даному випадку виплата позивачу суми компенсації за невикористані дні щорічних відпусток за 2014 та 2015 роки проведена у розмірі, що перевищує належний позивачу на 3,36 грн. з урахуванням податків та обов'язкових платежів.
Як вбачається з виписки з карткового рахунку у Приватбанку, наданої позивачем, 17.08.2016 здійснено поповнення карткового рахунку ОСОБА_1 згідно рішення суду по справі №810/5537/15 щодо компенсації за невикористані дні щорічних відпусток за 2014 та 2015 роки у розмірі 1397,11 грн. (т. І, а.с.216-217).
У даному випадку, суд звертає увагу, що оскільки Білоцерківським МВ було здійснено перерахування на картковий рахунок позивача суми у розмірі 1404,13 грн. згідно платіжного доручення №108 від 15.08.2016, банком було стягнуто комісію за обслуговування карткового рахунку ОСОБА_1 у розмірі 0,5 % від нарахованої суми, що відповідно становить 7,02 грн. (1404,13 грн. х 0,5 /100%), оскільки касово-розрахункове обслуговування вказаного рахунку після звільнення позивача третьою особою не оплачується .
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що Білоцерківським МВ нараховано та виплачено ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічних відпусток за 2014 та 2015 роки у повному обсязі, що відповідно свідчить про виконання Білоцерківським МВ постанови Київського окружного адміністративного суду від 02.03.2016 по справі №810/5537/15 щодо нарахування та виплати суми грошової компенсації за невикористані дні щорічних відпусток за 2014 рік у кількості 12 діб, за 2015 рік у кількості 9 діб.
Таким чином, підстави для задоволення вимоги позивача про скасування постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Микитчик І.В. про закінчення виконавчого провадження №51898671 від 31.10.2016 з примусового виконання виконавчого листа №810/5537/15, виданого Київським окружним адміністративним судом про зобов'язання Білоцерківського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за не використані дні щорічних відпусток: за 2014 рік - у кількості 12 діб, за 2015 рік - у кількості 9 діб, відсутні, оскільки, боржником рішення Київського окружного адміністративного суду у даній частині виконано у повному обсязі.
Щодо вимоги позивача про скасування постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Микитчик І.В. про закінчення виконавчого провадження №51898625 від 31.10.2016 з примусового виконання виконавчого листа №810/5537/15, виданого Київським окружним адміністративним судом про зобов'язання Білоцерківського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічних відпусток при звільненні з органів внутрішніх справ - з 18.04.2015 по день фактичного розрахунку, суд зазначає.
Як вбачається з листа, направленого до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, від 21.10.2016 №18676 на виконання виконавчого провадження №51898625, Білоцерківським МВ (з обслуговування м. Біла Церква та Білоцерківського району) Головного управління МВС України у Київській області повідомлено, що ОСОБА_1 нараховано середній заробіток за час затримки виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічних відпусток при звільненні з ОВС з 18.04.2015 по 16.08.2016, всього за 487 днів у сумі 28163,21 грн., з яких утримано податок з доходів фізичних осіб 18 % у сумі 5069,37 грн., військовий збір 1,5 % у сумі 422,44 грн., до виплати - 22671,38 грн. та 17.08.2016 відповідно до платіжного доручення №113 від 16.08.2016 на картковий рахунок стягувача перераховано 20060,27 грн., а решту коштів у сумі 2611,13 грн. було перераховано згідно платіжного доручення №117 від 01.09.2016. З огляду на зазначене, на думку боржника, рішення Київського окружного адміністративного суду у даній частині виконано у повному обсязі (т. І, а.с.100-101).
На підтвердження виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічних відпусток при звільненні з органів внутрішніх справ - з 18.04.2015 по день фактичного розрахунку, боржником надано копії платіжних доручень №113 від 16.08.2016 у розмірі 20060,27 грн. та №117 від 01.09.2016 у розмірі 2611,13 грн. (т. І, а.с.115-116).
З метою перевірки виконання боржником у повному обсязі постанови Київського окружного адміністративного суду від 02.03.2016 щодо виплати середнього заробітку за час затримки виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічних відпусток при звільненні з органів внутрішніх справ - з 18.04.2015 по день фактичного розрахунку та відповідно підстав для винесення оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження №51898625, суд виходить з наступного.
Як вбачається з резолютивної частини постанови Київського окружного адміністративного суду від 02.03.2016 по справі №810/5537/15 зобов'язано Білоцерківський міський відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічних відпусток при звільненні з органів внутрішніх справ - з 18.04.2015 по день фактичного розрахунку.
Визначення порядку та умов виплати грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ регламентовано наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 грудня 2007 року №499, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 року за №205/14896.
Цим наказом з 1 січня 2008 року введено в дію Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (далі - Інструкція №499, у редакції, чинній на момент звільнення позивача 18.04.2015).
Відповідно до п. 1.3 Інструкції №499 грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ визначається залежно від посади, спеціального звання, наукового ступеня і вченого звання, тривалості та умов служби.
Згідно з п. 1.4 вказаної Інструкції грошове забезпечення виплачується особам рядового, молодшого, середнього, старшого та вищого начальницького складу, які призначені на штатні посади в апараті Міністерства внутрішніх справ України, головних управліннях, управліннях МВС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на залізницях, їм підпорядкованих органах, вищих навчальних закладах, науково-дослідних установах, Державній службі охорони при МВС, на підприємствах, в установах, організаціях і підрозділах системи МВС та які навчаються в навчальних закладах системи МВС або зараховані в розпорядження відповідного органу внутрішніх справ.
Пунктом 1.7 Інструкції №499 передбачено, що при виплаті особі рядового чи начальницького складу грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
Суд вважає за необхідне зазначити, що спеціальними нормами, зокрема, Інструкцією №499 не врегульовано порядок обчислення грошового забезпечення для розрахунку середнього грошового забезпечення за час затримки виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічних відпусток при звільненні з органів внутрішніх справ за рішенням суду та оподаткування середнього грошового забезпечення.
Враховуючи наведене, суд вважає, що при здійсненні розрахунку грошового забезпечення за час затримки виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічних відпусток при звільненні з органів внутрішніх справ, слід користуватися загальними нормами.
Так, законодавство про оплату праці ґрунтується на Конституції України і складається з Кодексу законів про працю України, Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 №108/95-ВР та інших законодавчих актів України.
Варто зазначити, що відповідно до абзацу третього пункту 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.1995 №348).
Тобто, для розрахунку середньої заробітної плати діє Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України 08.02.1995 за №100 (у редакції, чинній на момент звільнення позивача - 18.04.2015).
Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку №100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Абзацом першим пункту 3 Порядку №100 передбачено, що при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.
За приписами абзацу 3 пункту 3 Порядку №100 усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
У свою чергу пунктом 4 Порядку №100 встановлено, що при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством не враховуються:
а) виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов'язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов'язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками);
б) одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо);
в) компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових);
г) премії за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об'єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності);
д) грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо;
е) пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати;
є) літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором;
ж) вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування;
з) дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку;
и) виплати, пов'язані з ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо;
і) вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування;
ї) заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством);
й) суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
к) доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства;
л) компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати.
Щодо спірного питання про врахування суми індексації при розрахунку середньомісячного та середньоденного грошового забезпечення, суд звертає увагу на наступне.
Департаментом заробітної плати та умов праці Міністерства соціальної політики України від 28.10.2016 №830/12/15516 (т. І, а.с.8) надано відповідь на лист ОСОБА_1 щодо врахування сум індексації при розрахунку середньої заробітної плати згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.12.1995 №100, та повідомлено, що виплати, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження, встановлені пунктом 3 Порядку №100. До таких виплат відносяться: тарифна ставка (оклад), доплати і надбавки, премії, які мають постійний характер тощо.
Також у листі вказано, що вичерпний перелік виплат, які не включаються при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження, визначений пунктом 4 Порядку №100. До таких виплат відносяться, як правило, одноразові виплати. Індексація заробітної плати зазначеним пунктом 4 Порядку №100 не передбачена.
Отже, Департамент заробітної плати та умов праці Міністерства соціальної політики України зазначає, що суми індексації відноситься до виплат, які включаються при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження, передбачених Порядком №100.
Крім того, суд звертає увагу на лист Міністерства праці та соціальної політики України від 30.10.2003 №024-130 «Щодо індексації грошових доходів населення», в якому повідомлено, що усі виплати, які обчислюються, виходячи із середньої заробітної плати, у тому числі за час щорічної та додаткової відпустки, індексації не підлягають, але при визначенні її розміру сума індексації враховується як складова частина оплати праці.
На підставі вищезазначеного суд приходить до висновку, що при визначенні середньомісячного та, відповідно, середньоденного грошового забезпечення позивача сума індексації грошового забезпечення враховується як складова частина грошового забезпечення, відтак суд не приймає до уваги доводи відповідача про невключення сум індексації грошового забезпечення при розрахунку середньомісячного та, відповідно, середньоденного грошового забезпечення позивача.
У пункті 6 постанови "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" від 24 грудня 1999 року №13 Пленум Верховного Суду України зазначив, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Пунктом 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Крім цього, враховуючи положення пункту 1.7. Інструкції №499, для осіб рядового чи начальницького складу органів внутрішніх справ обчислення суми середнього грошового забезпечення провадяться виходячи із календарних днів.
Суд звертає увагу, що оскільки ОСОБА_1 18.04.2015 було звільнено з посади оперуповноваженого сектора державної служби боротьби з економічною злочинністю Білоцерківського міського відділу ГУ МВС України в Київській області та відповідно квітень 2015 року він не відпрацював повністю, то враховуючи положення абз. 4 п. 2 Порядку №100, середньоденна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за попередні два місяці роботи - лютий та березень 2015 року, враховуючи суму індексації.
Як вбачається з розрахункового листа за 2015 рік Білоцерківським МВ ОСОБА_1 всього нараховано грошове забезпечення без урахування обов'язкових податків та зборів за лютий 2015 року у сумі 2172,58 грн., за березень 2015 року - 2597,42 грн. (т.1, а.с. 175).
При цьому, кількість календарних днів, за які позивачу нараховане вказане грошове забезпечення складає 59 днів: 28 днів у лютому 2015 року та 31 день у березні 2015 року.
Отже, середньоденне грошове забезпечення позивача розраховується відповідно від суми грошового забезпечення за лютий та березень 2015 року (з врахуванням суми індексації) у розмірі 4770,00 грн. (2172,58 грн. + 2597,42 грн.), шляхом ділення на кількість календарних днів (59) та становить 80,85 грн.( 4770,00 / 59).
Суд зазначає, що період затримки грошової компенсації за невикористані дні щорічних відпусток позивача при звільненні з органів внутрішніх справ обраховується, починаючи з першого дня після звільнення - з 18.04.2015 по день фактичного розрахунку.
Як встановлено вище судом, 16.08.2016 Білоцерківським МВ платіжним дорученням №113 було перераховано ОСОБА_1 частину суми у розмірі 20060,27 грн. в погашення грошової компенсації за невикористані дні щорічних відпусток при звільненні з органів внутрішніх справ, а решту коштів у сумі 2611,13 грн. було перераховано згідно платіжного доручення №117 від 01.09.2016.
Як вбачається з виписки з карткового рахунку позивача у Приватбанку, наданої позивачем, 17.08.2016 здійснено поповнення карткового рахунку ОСОБА_1 згідно рішення суду по справі №810/5537/15 щодо грошової компенсації за невикористані дні щорічних відпусток при звільненні у розмірі 19959,97 грн. (т. І, а.с.216-217). Також, 02.09.2016 здійснено поповнення карткового рахунку ОСОБА_1 згідно рішення суду по справі №810/5537/15 решти коштів щодо грошової компенсації за невикористані дні щорічних відпусток при звільненні у розмірі 2598,07 грн.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що у даному випадку днем фактичного розрахунку Білоцерківським МВ по виплаті позивачеві грошової компенсації за невикористані дні щорічних відпусток при звільненні з ОВС є саме 02.09.2016, коли на картковий рахунок позивача у банку були зараховані кошти грошової компенсації за невикористані дні щорічних відпусток при звільненні з органів внутрішніх справ.
При цьому суд враховує, що розрахунок грошового забезпечення за лютий 2015 року та березень 2015 року (два повні місяці перед звільненням) проведений відповідачем виходячи з числа календарних днів у таких місяцях, позаяк служба в органах внутрішніх справ має ненормований характер (тобто без вихідних днів), тому й при обчисленні тривалості затримки у виплаті грошової компенсації за невикористані дні щорічних відпусток суд виходить з кількості саме календарних днів, що минули з 18.04.2015 по 02.09.2016.
Відповідно, кількість календарних днів для розрахунку тривалості затримки виплати позивачу грошової компенсації за невикористані дні щорічних відпусток, починаючи з 18.04.2015 по 02.09.2016, становить 503 календарних дня (258 календарних днів у 2015 році, починаючи з 18.04.2015 по 31.12.2015 включно, та 245 календарних дні у 2016 році, починаючи з 01.01.2016 по 02.09.2016 включно).
З огляду на зазначене, враховуючи вимоги пункту 8 Порядку №100, сума, яка підлягає нарахуванню та виплаті позивачеві як середній заробіток за час затримки виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічних відпусток при звільненні з органів внутрішніх справ становить 40667,55 грн., яка вираховується шляхом множення календарних днів затримки на середньоденне грошове забезпечення (503 х 80,85 грн. = 40667,55 грн.).
Проте, як вбачається із розрахунку середнього заробітку за час затримки виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічних відпусток, наданого Білоцерківським МВ, позивачу нарахована сума грошової компенсації у розмірі 28163,21 грн., яка розрахована шляхом множення середньої заробітної плати за 1 день у розмірі 57,83 грн. на загальну кількість календарних днів затримки грошової компенсації 487 (57,83 грн. х 487) (т. І, а.с.114).
Нарахована Білоцерківським МВ сума середнього заробітку за час затримки виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічних відпусток при звільненні з органів внутрішніх справ у розмірі 28163,21 грн., з якої утримано податок з доходів фізичних осіб 18 % у сумі 5069,37 грн. та військовий збір 1,5 % у сумі 422,44 грн., перерахована позивачу двома платіжними дорученнями.
Кошти відповідно до платіжного доручення №113 від 16.08.2016 у сумі 20060,27 грн. надійшли на картковий рахунок ОСОБА_1 17.08.2016, а решта коштів у сумі 2611,13 грн. була перерахована згідно платіжного доручення №117 від 01.09.2016 та надійшла на картковий рахунок 02.09.2016 (т. І, а.с.115,116).
Суд звертає увагу, що з перерахованої на картковий рахунок позивача Білоцерківським МВ 17.08.2016 суми у розмірі 20060,27 грн. згідно платіжного доручення №113 від 16.08.2016, банком було стягнуто з позивача комісію за обслуговування карткового рахунку ОСОБА_1 у розмірі 0,5% від нарахованої суми, що відповідно становить 100,30 грн. (20060,27 грн. х 0,5 /100%).
Також, банком було стягнуто комісію у розмірі 0,5 % за обслуговування карткового рахунку ОСОБА_1 при зарахуванні 02.09.2016 від Білоцерківського МВ на картковий рахунок позивача суми у розмірі 2611,13 грн. згідно платіжного доручення №117 від 01.09.2016, що відповідно становить 13,07 грн. (2611,13 грн. х 0,5 /100%).
Суд зазначає, що боржником - Білоцерківським МВ при розрахунку ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічних відпусток при звільненні з органів внутрішніх справ взято до уваги лише 487 календарних днів, які обраховані з моменту звільнення позивача 18.04.2015 до перерахування першої частини коштів позивачу 16.08.2016, а не до дати остаточного розрахунку - 02.09.2016 включно, коли було здійснено нарахування на картковий рахунок ОСОБА_1 решти нарахованої суми середнього заробітку за час затримки виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічних відпусток, що відповідно у даному випадку є днем фактичного розрахунку виплаченої суми.
Також, як вбачається із розрахунку для виплати середнього заробітку за час затримки виплати ОСОБА_1 компенсації за невикористану відпустку при звільненні боржник - Білоцерківський МВ при розрахунку суми середнього заробітку за 1 день (середньоденне грошове забезпечення) виходив із сум, нарахованих ОСОБА_1, як грошове забезпечення за лютий та березень 2015 року без урахування суми індексації, що відповідно до наявної у матеріалах справи відповіді Департаменту заробітної плати та умов праці Міністерства соціальної політики України від 28.10.2016 №830/12/15516 та листа Міністерства праці та соціальної політики України від 30.10.2003 №024-130 є неправомірним.
Таким чином, боржником - Білоцерківським МВ не нараховано та не виплачено позивачу середній заробіток за час затримки виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічних відпусток при звільненні з органів внутрішніх справ у повному обсязі, а відтак ненарахованою та невиплаченою залишилась сума середнього заробітку за час затримки виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічних відпусток при звільненні з органів внутрішніх справ у розмірі 12504,34 грн. (40667,55 грн. - 28163,21 грн.).
Оскільки постанова Київського окружного адміністративного суду від 02.03.2016 по справі №810/5537/15 у частині нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічних відпусток при звільненні з органів внутрішніх справ - з 18.04.2015 по день фактичного розрахунку, не була виконана боржником у повному обсязі, підстави для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №51898625 від 31.10.2016 - відсутні.
При цьому суд звертає увагу, що повного остаточного розрахунку щодо виплати позивачу середнього заробітку за час затримки виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічних відпусток при звільненні з органів внутрішніх справ з 18.04.2015 не проведено.
Суд звертає увагу, що за приписами статті 11 Закону №606-XIV (у редакції, чинній на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №51898625 від 10.08.2016) визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема, здійснювати заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Про такі обов'язки державного виконавця зазначено також і в пункті 2.1. розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (у редакції, чинній на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження - 10.08.2016), відповідно до якого державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов'язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення своєчасного і повного виконання рішення.
Відповідно до статті 6 Закону №606-XIV державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.
Частиною третьою статті 11 Закону №606-XIV передбачено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення.
Таким чином, суд зазначає, що у даному випадку державним виконавцем не були належним чином вжиті заходи по виконанню судового рішення, безпідставно закінчено виконавче провадження №51898625, що фактично призвело до недосягнення кінцевої мети судового провадження у справі №810/5537/15.
Завданням адміністративного судочинства, відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до частини другої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У цьому контексті вартою уваги є правова позиція Європейського суду з прав людини у рішенні від 22 червня 2004 року "Броньовський проти Польщі" (заява № 31443/96), де зазначено, що принцип верховенства права зобов'язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя (п. 184). У рішенні Європейського суду з прав людини від 29 червня 2004 року у справі "Півень проти України" суд вказав, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, захищає також виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін (п.35).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п.40).
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України" від 26 квітня 2005 року, "Крищук проти України" від 19 лютого 2009 року).
За практикою Європейського суду невиконання судового рішення є грубим порушенням прав особи, які передбачені частиною 1 статті 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Оскільки позивачеві не було забезпечено захист його прав у спосіб, визначений у постанові Київського окружного адміністративного суду від 02.03.2016 по справі №810/5537/15 у частині нарахування та виплати середнього заробітку за час затримки виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічних відпусток при звільненні з органів внутрішніх справ - з 18.04.2015 по день фактичного розрахунку, вказана постанова не може вважатися виконаною, а вимога позивача про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження №51898625 від 31.10.2016 є обґрунтованою.
При цьому, під час розгляду справи, позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів, які підтверджують протиправність постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Микитчик І.В. про закінчення виконавчого провадження №51898671 від 31.10.2016 з примусового виконання виконавчого листа №810/5537/15, виданого Київським окружним адміністративним судом про зобов'язання Білоцерківського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за не використані дні щорічних відпусток: за 2014 рік - у кількості 12 діб, за 2015 рік - у кількості 9 діб, що на думку суду, свідчить про безпідставність заявленої позивачем вимоги щодо скасування вищевказаної постанови про закінчення виконавчого провадження №51898671 від 31.10.2016.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Суд зазначає, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.12.2016 про відкриття провадження у справі №810/3876/16 задоволено клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору за подання адміністративного позову до суду від 07.12.2016 та звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позову до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження №51898671 від 31.10.2016.
В той же час у межах адміністративної справи №810/3878/16 позивачем через канцелярію суду подано клопотання від 07.12.2016 про усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду від 29.11.2016, в якому позивач просить суд звільнити його від сплати судового збору за подання позову до суду.
Проте ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 28.12.2016 про відкриття провадження в адміністративній справі №810/3878/16, закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду судом не було вирішено питання щодо заявленого клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору за подання адміністративного позову до суду в адміністративній справі №810/3878/16.
З огляду на зазначене, відповідно до частини 2 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
За подання адміністративного позову в межах справи №810/3878/16 до суду позивачу необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 551,20 грн. (1378,00 х 0,4).
Беручи до уваги, що адміністративний позов позивача задоволено частково та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження №51898625 від 31.10.2016, яка була предметом розгляду адміністративної справи №810/3878/16, враховуючи що ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 28.12.2016 по справі №810/3878/16 про відкриття провадження, закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду судом не вирішено питання про звільнення позивача від сплати судового збору, суд дійшов висновку, що тягар оплати судових витрат у вигляді судового збору у розмірі 551,20 грн. слід покласти на Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області за рахунок його бюджетних асигнувань.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Микитчик І.В. про закінчення виконавчого провадження №51898625 від 31.10.2016 з примусового виконання виконавчого листа №810/5537/15, виданого Київським окружним адміністративним судом про зобов'язання Білоцерківського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічних відпусток при звільненні з органів внутрішніх справ - з 18.04.2015 по день фактичного розрахунку.
3. В іншій частині у позові відмовити.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (ідентифікаційний код 34481907, місцезнаходження: 02002, м. Київ, вулиця Євгена Сверстюка, будинок 15) судовий збір у сумі 551,20 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна грн. 20 коп.) до спеціального фонду Державного бюджету України за реквізитами: отримувач коштів: Київський окружний адміністративний суд; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській обл. м. Київ; код банку отримувача (МФО):821018; рахунок отримувача: 31213206784001; код класифікації доходів бюджету: 22030001.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Кушнова А.О.