25 жовтня 2016 року м. Київ 810/2763/16
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., за участю секретаря судового засідання: Волощук Л.В., в присутності
представників сторін:
від позивача - Горбик С.В.
від відповідача - Хітько В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі - Фуд"
до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі - Фуд" (далі - ТОВ "Фоззі - Фуд", позивач) з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (відповідач, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.06.2016 № 0000981405.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки податкового органу про порушення пункту 2.6 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 (далі - Положення № 637), а саме несвоєчасне оприбуткування готівки 03.05.2016 у розмірі 12 870,31 грн. є необґрунтованими.
Так, позивачем наголошено, що зазначена сума була вчасно оприбуткована у відповідності до Положення № 637, що підтверджується даними Книги обліку розрахункових операцій (далі - Книга ОРО), фіскальним чеком (Z-звіту), касовим ордером та даними Касової книги.
Крім того, позивач зазначає, що отриманий 31.05.2016 уповноваженою особою позивача (керуючим магазину) примірник Акта фактичної перевірки, оформлений без реєстраційного номеру та без дати.
Відповідно до пункту 86.5 статті 86 Податкового кодексу України один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.
Водночас, податковим органом не було надіслано позивачу належним чином зареєстрований примірник Акта перевірки, що є порушенням норм Податкового кодексу України.
Також позивач зазначив, що враховуючи той факт, що представником ТОВ "Фоззі - Фуд" було отримано примірник Акта перевірки без реєстраційного номеру та дати, то відповідач в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні не вірно робиться посилання на Акт перевірки від 08.06.2016 № 0057/28/10/РРО/32294926, у зв'язку з чим на думку позивача у відповідача відсутня підстава для застосування фінансових санкцій до ТОВ "Фоззі - Фуд" на підставі спірного податкового повідомлення - рішення.
У судове засідання, призначене на 25.10.2016 прибув уповноважений представник позивача, який підтримав доводи викладені в адміністративному позові, надав додаткові письмові пояснення та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач позову не визнав та стверджував, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем правомірно і у відповідності до вимог чинного податкового законодавства. В обґрунтування доводів заперечень посилався на обставини, викладені в Акті перевірки та на те, що несвоєчасне оприбуткування готівки в книзі ОРО свідчить про порушення підприємством порядку оприбуткування готівки.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.
31.05.2016 року працівниками податкового органу на підставі наказу ГУ ДФС у Київській області від 28.04.2016 року за № 280 та направлень на перевірку від 31.05.2016 року № 2847, 2848 була проведена фактична перевірка магазина, що розташований за адресою: вул. Київський шлях, 76, м. Бориспіль, суб'єкта господарської діяльності ТОВ "Фоззі - Фуд" (код за ЄДРПОУ 32294926), перевірка проведена на підставі статті 80 Податкового кодексу України, Законів Укрїни від 06.07.1995р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», від 01.06.2000р. № 1775-III «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», від 19.12.1995р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Указу Президента України від 12.06.1995р. № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. № 637.
Перевірку здійснено у присутності керуючого магазином ТОВ "Фоззі - Фуд" ОСОБА_3, за результатами якої 31.05.2016 складений Акт фактичної перевірки.
Даний Акт зареєстрований в органах ДФС за місцем здійснення діяльності суб'єкта господарювання 01.06.2016 за № 1338/1000/14/32294926, а також 08.06.2016 в органах ДФС за місцем державної реєстрації суб'єкта господарювання за № 0057/28/10/РРО/32294926.
Висновком зазначеного Акта було встановленно, порушення позивачем положень пункту 2.6 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 зі змінами та доповненнями.
Вказаних висновків відповідач дійшов у зв'язку з тим, що в ході проведення перевірки було встановлено, що в КОРО № 1013013247Р/5, яка зареєстрована 12.01.2016 в розділі 2 «Облік руху готівки та сум розрахунків» в графах 1-8 виявлено несвоєчасне оприбуткування готівки на підставі фіскального звітного чека реєстратора розрахункових операцій Z-звіту № 1206 за 03.05.2016 року на суму проведених готівкових розрахунків 12 870,31 грн. так як обліковий запис до розділу 2 зроблено 08.05.2016 року.
На підставі висновків Акта перевірки, Міжрегіональним Головним управлінням ДФС - Центральним офісом з обслуговування великих платників прийнято податкове повідомлення - рішення від 30.06.2016 № 0000981405 про застосування штрафних (фінансових) санкцій ( штрафу) у розмірі 64 351, 55 грн., згідно абзацу 3 пункту 1 Указу Президента України від 12.06.1995р. № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».
Не погоджуючись з висновками відповідача та прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Пунктом 9 статті 3 Закону України від 06.07.1995, № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.
Згідно з пунктом 13 статті З Закону України від 06.07.1995, № 265/95-ВР, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.
Пунктом 2.6 Постанови/Положення Національного банку України від 15.12.2004 № 637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" встановлено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.
Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
Відповідно до пункту 4.2 Положення № 637 усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі (додаток 5).
Кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів).
Відокремлені підрозділи підприємств, які проводять операції з приймання готівки за продану продукцію (товари, роботи, послуги) з оформленням її прибутковим касовим ордером, а також з видачі готівки на виплати, пов'язані з оплатою праці, виробничі (господарські) потреби, інші операції з оформленням їх видатковими касовими ордерами і відомостями, ведуть касову книгу.
Відокремлені підрозділи підприємств, страхові агенти, брокери, розповсюджувачі лотерей, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням РРО або РК та веденням КОРО, але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, а також підприємці касової книги не ведуть.
Аркуші касової книги мають бути пронумеровані, прошнуровані та скріплені відбитком печатки підприємства (юридичної особи). Кількість аркушів у касовій книзі засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера підприємства (юридичної особи).
Записи в касовій книзі здійснюються у двох примірниках (через копіювальний папір) чорнилом темного кольору чорнильною або кульковою ручкою. Перші примірники, що є невідривною частиною аркуша касової книги - "Вкладні аркуші касової книги", залишаються в касовій книзі. Другі примірники, що є відривною частиною аркуша касової книги - "Звіт касира", є документом, за яким касири звітують щодо руху грошей у касі. Перші і другі примірники мають однакові номери.
Виправлення в касовій книзі, як правило, не допускаються. Якщо виправлення зроблені, то вони засвідчуються підписами касира, а також головного бухгалтера або особи, що його заміщує.
Пунктом 4.4 Положення № 637 встановлено, що підприємства за умови забезпечення належного зберігання касових документів можуть вести касову книгу в електронній формі за допомогою комп'ютерних засобів. Програмне забезпечення, за допомогою якого ведеться касова книга, має забезпечувати візуальне відображення і роздрукування кожної з двох частин аркуша касової книги ("Вкладний аркуш касової книги" та "Звіт касира"), які за формою і змістом мають відтворювати форму та зміст касової книги в паперовій формі.
Записи в касовій книзі здійснюються на підставі відповідної інформації з касових документів. Записи в касовій книзі мають робитися до початку наступного робочого дня (тобто із залишками на кінець попереднього дня), а також містити всі реквізити, що передбачені формою касової книги. Сторінки касової книги мають нумеруватися автоматично в порядку зростання з початку року.
У разі роздрукування "Вкладного аркуша касової книги" у кінці місяця має автоматично роздруковуватися загальна кількість аркушів касової книги за цей місяць, а в разі роздрукування в кінці року - їх загальна кількість за рік.
Після роздрукування "Вкладного аркуша касової книги" і "Звіту касира" касир зобов'язаний перевірити правильність складання цих документів, підписати їх і передати "Звіт касира" разом з відповідними касовими документами до бухгалтерії під підпис у "Вкладному аркуші касової книги".
"Вкладний аркуш касової книги" протягом року зберігається касиром окремо за кожний місяць. Після закінчення календарного року (або залежно від потреби) "Вкладний аркуш касової книги" формується в підшивки в хронологічному порядку. Загальна кількість аркушів за рік засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера підприємства - юридичної особи, а підшивки формуються в книгу, яка скріплюється відбитком печатки підприємства (юридичної особи).
Після закінчення календарного року касова книга на електронних носіях має передаватися для зберігання відповідно до законодавства України.
Відповідно до пункту 1 частини 1 Розділу 2 Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417 (далі - Порядок № 417), суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані зареєструвати книги обліку розрахункових операцій (далі - книга ОРО).
Відповідно до пункту 6 частини 4 Розділу 2 Порядку № 417, використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.
Відповідно до Порядку № 417, на підставі даних розрахункових квитанцій щоденно здійснюються записи в розділі 2; до запису за перший день слід включити дані про відповідні суми за контрольною стрічкою з початку робочого дня до моменту виходу з ладу РРО або відключення електроенергії. У записі за даними фіскального звітного чека, роздрукованого після відновлення роботи на РРО, необхідно зазначити, за які попередні дати підсумовані дані в цьому фіскального чеку.
Згідно з пунктом 11 Постанови Кабінету Міністрів України № 199 від 18.02.2002 «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» (далі - постанова № 199), реєстратор повинен забезпечувати формування та друкування таких звітів: 1) Х-звіту; 2) Z-звіту; звіту про реалізовані товари (надані послуги); періодичних (повного, скороченого).
Пунктом 2 Постанови № 199 зазначено, що Z-звіт - це денний звіт з обнулінням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті реєстратора; Х-звіт - це денний звіт без обнуління інформації в оперативній памяті.
Пунктом 13 Постанови № 199 вказано, що формування Z-звіту повинно виконуватися у такій послідовності: друкування фіскального звітного чека і занесення інформації до фіскальної пам'яті; обнуління регістрів денних підсумків оперативної пам'яті; друкування інформації, що підтверджує обнуління регістрів денних підсумків оперативної пам'яті та дійсність фіскального звітного чека.
Відповідно до статті 1 Указу Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» із змінами та доповненнями, передбачено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами- громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.
З наданих позивачем копії аркушів Книги обліку розрахункових операцій № 1013013247Р/5 вбачається, що на сторінці 36 Розділу 2 (облік руху готівки) містяться відомості щодо оприбуткування готівки в сумі 12 870,31 грн. за 03.05.16 на підставі Z-звіту № 01206 від 03.05.16 в графі (службова видача) вчинено запис про облік руху готівки в сумі 13 870,31 грн. (в т.ч. 1 000 грн. службове внесення) (а.с. 20-23).
В той же час, в даному рядку в графі «Дата» зроблено виправлення з 08.05.2016 на 03.05.2016, що і стало підставою для висновку відповідача про несвоєчасно оприбуткування готівки за 03.05.2016.
Також судом встановлено, що оприбуткування готівкових коштів у сумі 12 870,31 грн. саме 03.05.16 підтверджується роздрукованим Z-звітом № 01206 від 03.05.15, який підклеєний на сторінці № 35 в КОРО № 1013013247Р/5, наявність якого відображено в Акті перевірки - п.2.2.13.
Зазначені готівкові кошти також оприбутковані у касовій книзі, що підтверджується даними на сторінці 125 касової книги за 03.05.2016, запис № 2671 в якому відображено надходження у сумі 12 870,31 грн. (а.с. 21).
Крім того, представником позивача надані пояснення, що в подальшому вказані грошові кошти були інкасовані в банк, що підтверджується копією прибуткового касового ордеру № 2671 на суму 12 870 грн. (а.с. 25) та копією супровідної відомості до сумки з готівковою виручкою (готівкою), що засвідчена підписом та відбитком печатки інкасатора - збирача (а.с. 27).
Для повного та всебічного розгляду справи, судом в якості свідків були допитані особи контролюючого органу, які здійснювали перевірку позивача, а саме: ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Які надали пояснення, що при перевірці було встановлено, що відомості роздрукованого 03.05.2016 Z-Звіту були внесені в Книгу ОРО лише 08.05.2016, також свідки зазначили, що представником позивача при перевірці не було надано Касову книгу.
З даного приводу позивач зазначив, що касиром товариства у відповідності до діючого законодавства 03.05.2016 було роздруковано та вклеєно в Книгу ОРО Z-Звіт, після чого стався збій в роботі РРО № 1013013247, відповідно касиром була зроблена заявка в Центр Сервісного Обслуговування (далі - ЦСО). Співробітником ЦСО внесено 04.05.2014 відповідний запис в Книгу ОРО про поломку РРО № 1013013247. Після ремонту РРО, 08.05.2016 співробітником ЦСО зроблено відповідний запис про ремонт РРО в Книгу ОРО та роздруковано Z-Звіт за № 01207 з РРО № 1013013247.
Крім того, незважаючи на поломку РРО, зазначена сума була оприбуткована в касовій книзі, а кошти інкасовані в банк.
Стосовно виправлень в Книзі ОРО, позивач зазначив, що дане виправлення було здійснено касиром у відповідності до вимог діючого законодавства, а саме пункту 13 Глави 4 Розділу II "Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій" затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417 (далі - Порядок від 28.08.2013 № 417).
Відповіднодо вказаного Порядку від 28.08.2013 № 417 виправлення записів у книзі ОРО можуть бути зроблені тільки тими особами, які здійснювали ці записи, або особами, які виконують їх обов'язки. Виправлення повинно засвідчуватись підписом відповідальної особи суб'єкта господарювання або суб'єкта господарювання - фізичної особи - підприємця.
Також, позивач зазначив, що керівник магазину при перевірці в Акті перевірки зазначив, що з Актом не згодний, а готівкові кошти оприбутковані в зазначений законом спосіб.
З даного приводу суд зазначає, що Верховний Суд України у постанові від 04.11.2015 у справі № 825/554/15-а та у постанові від 01.04.2014 у справі № 21-54а14 дійшов висновку, «…що пунктом 2.6 Положення від 15.12.2004 № 637 передбачено два механізми оприбуткування готівки залежно від способу фіксації її надходження в касу: прибуткові касові ордери або фіскальні звітні чеки (РК).
Отже, у разі проведення готівкових розрахунків з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 Положення оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у касових ордерах та відображення на їх підставі готівки у касовій книзі. У випадку проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є відображення повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та здійснення обліку зазначених готівкових коштів у КОРО.
Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність (абзац третій статті 1 Указу № 436/95).
Таким чином, для вирішення питання щодо дотримання порядку оприбуткування готівки суди повинні з'ясовувати, яким чином здійснена фіксація повної суми фактичних надходжень готівки (прибуткові касові ордери або фіскальні звітні чеки), а також чи відображено в подальшому такі касові документи у відповідній книзі обліку.
Верховний Суд України, усуваючи розбіжності у застосуванні судом касаційної інстанції пункту 2.6 Положення, вже неодноразово висловив свою правову позицію. Зокрема, у постановах від 26 лютого 2013 року (справи №№ 21-7а13, 21-35а13) в частині, що стосується оприбуткування готівки у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК він указав, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та відображення на їх підставі готівки у КОРО…».
Враховуючи норми Глави 4 Положення від 15.12.2004 № 637, практику Верховного Суду України щодо застосування вказаного Положення та обставини справи, суд дійшов висновку, що позивачем було вчасно та в повному обсязі оприбутковано готівку 03.05.2016, оскільки позивачем дотримано вимог законодавства щодо порядку оприбуткування готівки, а саме було здійснено фіксацію повної суми фактичних надходжень готівки шляхом роздрукування фіскального чеку з подальшим вклеєнням його в Книгу ОРО та заповнення Розділу 2 вказаної книги, а також оприбуткування готівки відбулося в Касовій книзі на підставі касового ордеру.
Стосовно посилань позивача на порушення процедури прийняття спірного податкового повідомлення - рішення, а саме тієї обставини, що відповідачем не було належним чином зареєстровано та надіслано на адресу позивача примірник Акта перевірки, суд зазначає, що дані обставини не беруться судом до уваги при вирішенні спору по суті, оскільки, судом було встановлено, що при перевірці керуючий магазину отримав примірник Акта перевірки, а позивач в свою чергу не був позбавлений можливості оскаржити його висновки в адміністративному порядку.
Крім того, під час судового розгляду справи, судом було встановлено, що Акт фактичної перевірки магазина позивача належним чином зареєстрований в органах ДФС.
Відповідно до статей 11 і 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідач, в свою чергу, жодних доказів на підтвердження правомірності оскаржуваного податкового - повідомлення рішення, яким встановлено штрафні санкції за не оприбуткування готівки, суду не надав. Доводів позивача відповідач належним чином не спростував.
З огляду на зазначене, судом встановлено, що висновки викладені в Акті перевірки не відповідають дійсності, не мають доказової сили за відсутності доведення факту невчасного оприбуткування готівки та є лише носіями певної інформації, яка є суто суб'єктивною думкою податкового органу.
Частина 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління ".
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, обов'язку доказування правомірності спірного рішень не виконано та не доведено належними та достатніми доказами фактів несвоєчасного оприбуткування позивачем готівки 03.05.2016.
Враховуючи те, що судом під час розгляду справи було встановлено факт вчасного оприбуткування готівки позивачем в спірний день, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 30.06.2016 № 0000981405 є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 1 378,00 грн, підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.
Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 30.06.2016 № 0000981405.
3. Стягнути з Державного бюджету України за рахунок асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" судові витрати у сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Панова Г. В.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 31 жовтня 2016 р.