Справа № 212/1463/17-ц
2/212/1495/17
27 квітня 2017 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Чорного І.Я,
з участю секретаря судового засідання Водоп'янової Ю.С.,
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
07 березня 2017 року позивач пред'явила суду позов до відповідача про розірвання шлюбу, який був зареєстрований 21 жовтня 2005 року Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 949.
В обґрунтування своїх вимог зазначала про те, що від спільного шлюбу у них є син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Подружнє життя з відповідачем не склалося, через відсутність взаєморозуміння, що привело до того, що в сім'ї часто виникали сварки та непорозуміння.
З лютого 2017 року сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, шлюбних відносин не підтримують.
Позивачка в судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні проти позову не заперечив.
Відповідно до ч.1 ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно ч.3,4 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно п. 10 Постанови Пленуму проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу.
Суд приймає визнання відповідачем позову, оскільки таке не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
З'ясувавши взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, оскільки сторони не підтримують подружніх відносин, не ведуть спільного господарства та подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам та інтересам їх дитини.
Згідно зі ст. 113 Сімейного Кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 57, 58, 60, 209, 212, 213, 215 ЦПК України, суд, -
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 зареєстрований 21 жовтня 2005 року Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 949.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 присвоїти дошлюбне прізвище - Ревенко.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпроперровської області через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.
Суддя: І. Я. Чорний