Справа № 201/1895/17
Провадження № 2-а/201/92/2017
24 квітня 2017 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді Ходаківського М.П.,
за участі секретаря судового засідання - Бігдан А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
встановив:
До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 02 лютого 2017 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.
У поданому позові ОСОБА_1 просить постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 165-1 КУпАП, № 2 від 18 січня 2017 року скасувати як незаконну.
В обґрунтування доводів позову ОСОБА_1 вказує на те, що постанова є необґрунтованою, такою, що не відповідає вимогам КУпАП. Також не були з'ясовані обставини, які вказували б на наявність в його діях складу інкримінованого правопорушення.
Представник позивача подав заяву 24 квітня поточного року, в якій вказує, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просив здійснити розгляд справи без участі позивача.
Представник відповідача не заперечував проти розгляду справи без його участі, надав письмові заперечення в яких просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Суд, вивчивши матеріали провадження, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У ході судового розгляду встановлено, що 18 січня 2017 року Дніпропетровським управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби винесено постанову № 2 про накладення адміністративного стягнення, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 8, п. 12 ст. 19 Закону України від 08 липня 2010 року «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», абз. 6, п.З Розділу IV «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 28 березня 2016 року № 393 та зареєстрованого в Мінюсті від 21 квітня 2016 року №609/28739, у вигляді штрафу в розмірі 2 040,00 грн.
Вищевказана постанова винесена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 11 січня 2017 року № 2, складеного відносно позивача, та витягу з бази даних Податкового органу «Податковий блок» - «Картка платника» щодо відокремленого підрозділу «Запорізька теплова електрична станція» Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО».
Відповідно до ч. 3 ст.165-1 КУпАП, несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 26 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність, в тому числі, за неподання, несвоєчасне подання єдиного внеску.
Згідно до ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування» платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період - календарний місяць, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітних період, не пізніше 28 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
В оскаржуваній постанові податковий орган зазначив, що позивачем вчинено адміністративне правопорушення - несвоєчасна сплата ДТЕК ЗАПОРІЗЬКА ТЕС єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за вересень 2016 року у сумі 2 367 696,50 грн. (граничний термін сплати - 20 жовтня 2016 року), а сплачено до бюджету в повному обсязі 22 листопада 2016 року у сумі 2 367 696,50 грн.
Відповідно до ст. 279 КУпАП посадова особа, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідно до ст.280 КУпАП посадова особа зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідно до ст. 268 КУпАП має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідач не надав суду доказів того, що позивач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Протоколи про адміністративне правопорушення № 2 складено відносно позивача 11 січня 2017 року, в протоколі відсутній підпис правопорушника. 18 січня 2017 року відбувся розгляд справи про адміністративне правопорушення. Оскаржувана постанова також не містить підпису про її отримання позивачем в день винесення постанови. Вказане свідчить про необізнаність позивача щодо складання відносно нього протоколів про адміністративне правопорушення та подальший розгляд справи про адміністративне правопорушення.
Крім того, адміністративне правопорушення щодо несвоєчасної сплати єдиного внеску як обов'язкового платежу має разовий характер, день вчинення вказаного правопорушення - це день, наступний за останнім днем терміну подання платіжного документу в установи банків щодо сплати єдиного внеску. Тобто датою скоєння правопорушення, за доводами податкового органу, є 21 жовтня 2016 року.
Згідно із ч. 1 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а в разі триваючого правопорушення - не пізніше як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Тобто податковий орган вправі накласти на позивача адміністративне стягнення за несвоєчасну сплату єдиного внеску не пізніше 21 грудня 2016 року. Проте оскаржувана постанова винесена податковим органом 18 січня 2017 року, тобто з порушенням двомісячного терміну накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП
Таким чином, враховуючи порушення відповідачем ст.ст. 279, 280 КУпАП, а саме те, що справа розглянута за відсутності особи, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, яка не була належним чином повідомлена про час, день та місце розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності, а також звертаючи увагу на положення ч.2 ст.71 КАС України та відсутність з боку відповідача доказів на спростування позовних вимог позивача, суд вважає за необхідне позовні вимоги про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Керуючись ст. 10, 11, 17, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову № 2 від 18 січня 2017 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 2 040 грн. за порушення ч. 3 ст. 165-1 КУпАП.
У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя М.П. Ходаківський