Справа № 209/1094/17
Провадження № 2-а/209/39/17
27 квітня 2017 року Суддя Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1, розглянувши матеріали адміністративного позову Управління соціального захисту населення адміністрації Дніпровського району Кам'янської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення надміру виплаченої суми щомісячної адресної допомоги ,
УСЗН адміністрації Дніпровського району Кам'янської міської ради звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь УСЗН адміністрації Дніпровського району Кам'янської міської ради суму виплаченої державної грошової допомоги у розмірі 20585,79 гривень.
Як вбачається з позовних вимог, предметом позову є стягнення з відповідачки ОСОБА_2 на користь Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Дніпровського району Кам'янської міської ради надміру виплаченоїх суми щомісячної адресної допомоги у розмірі 20585,79 грн.
Пунктом 4 ч.1 ст. 17 КАС України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом. Однак, такий суб'єкт владних повноважень може бути позивачем у адміністративній справі лише у випадках, передбачених ч.4 ст. 50 КАС України .
Відповідно до ч.4 ст. 50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень:1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання(збори, мітінги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.
У цій нормі процесуального права наведено вичерпний перелік випадків, за наявності яких фізичні чи юридичні особи можуть бути відповідачами в адміністративному процесі за позовами суб'єктів владних повноважень.
У пунткі 5 частини 4 статті 50 КАС зазначено, що в інших випадках, встановлених законом, фізичні чи юридичні особи можуть бути відповідачами у адмінстративній справі за позовом суб'єктів владних повноважень.
Разом з тим, позивач не вказав закон, у якому зазначено можливість звернення суб'єкта владних повноважень з таким адміністративним позовом до фізичної особи, а перелічені у пунктах 1-4 цієї норми випадки, коли особа може бути відповідачем у адміністративній справі за позовом суб'єкта владних повноважень, до предмета спору у справі, що розглядається, не відносяться.
Відповідно до п.11 Постанови КМУ № 505 від 01 жовтня 2014 року "Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг", суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються уповноваженим представником сім'ї на вимогу уповноважного органу. У разі відмови добровільного повернення надміру перерахованих сум грошової допомоги вони стягуються у судовому порядку.
Водночас за змістом статті 177 Цивільного кодексу України гроші є об'єктами цивільних прав.
Отримавши грошову допомогу, відповідно до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому чиcлі на оплату житлово-комунальних послуг ОСОБА_2 , набула право власності на неї, та їй як власниці цих грошових коштів належать правомочності щодо володіння, користування та розпорядження.
Таким чином, у справі, що розглядається, спір виник щодо правомірності набуття ОСОБА_2 права власності на виплачену УПСЗ адміністрації Дніпровського району Кам'янської міської ради грошову допомогу у розмірі 20585,79 грн. та стягнення цієї суми з неї, як з недобросовісного набувача.
Отже, якщо суб'єкт владних повноважень бере участь у справі не на виконання своїх владних повноважень, а з інших правових підстав ; не здіснює владних управлінських функцій щодо іншого учасника спору, то, залежно від змісту вимог і суб'єктного складу сторін, справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства відповідно до вимог смт. 15 ЦПК України.
Подібна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постановах від 18 червня 2013 року у справі № 21-204а13, від 22 вересня 2015 року у справі № 21-2209а15, згідно з якою справи за позовами органів Пенсійного фонду України до підприємств, організацій, установ про стягнення суми зайво виплачених пенсій не належать до адміністративних справ, оскільки містять вимоги про відшкодування шкоди. Так, Верховний Суд України зазначає, що адмінстративною справою є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а не спір про стягнення переплаченої пенсії у зв'язку з наданням відповідачем недостовірних відомостей.
Відповідно до приписів ст. 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятий за результатми розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно- правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок про застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм.
Враховуючи те, що характер спорів між органми Пенсійного фонду України та підприємствами, установами , організаціями чи фізичними особами з приводу стягнення надмірно сплаченої пенсії, а також між органами соціального захисту населення та фізичними особами з приводу стягнення безпідставно виплаченої щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг є аналогічним, тому на даний спір юрисдикція адміністративних судів також не поширюється.
Таким чином , між сторонами склалися відносини, що стосуються стягнення надміру виплаченої суми щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимсасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, тобто спір виник щодо правомірності набуття ОСОБА_2 права власності на виплачену управлінням соціального захисту адресної допомоги та стягнення цієї суми з неї , як недобросовісного набувача, що регулюються цивільним законодавством, цей спір має приватно-правовий, а не публічно-правовий характер, тому такий спір повинен розглядатися в порядку цивільного судочинства.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 109 КАС України суд відмовляє у відкритті провадження в адімністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 109, 165 КАС України, суд
Відмовити у відкритті провадження у адміністративній справі за позовом Управління соціального захисту населення адміністрації Дніпровського району Кам'янської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення надміру виплаченої суми щомісячної адресної допомоги .
Роз'яснити позивачу, що розгляд справи за поданою заявою відноситься до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільно-процесуального судочинства.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, з одночасним надсиланням скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя О.О. Лобарчук