ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1 ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 210/3712/16-ц
Провадження № 2/210/406/17
іменем України
"24" квітня 2017 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Чайкіної О.В.,
за участі секретарі: Куксенко О.В.
сторони, які беруть участь у справі: представник позивача: - ОСОБА_2, представник відповідача - адвокат ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за уточненим позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія", про стягнення матеріальної шкоди,-
Позивач, ОСОБА_4, звернувся до суду із позовом до ОСОБА_5 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, який в подальшому уточнив шляхом збільшення розміру позовних вимог. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 13.06.2016 року о 13 год. 50 хв. за адресою: м. Кривий Ріг, вул. 200-річчя ОСОБА_1 сталося зіткнення автомобілів. ОСОБА_5, водій транспортного засобу марки Ореl Ascona, реєстраційний номер НОМЕР_1, був недостатньо уважним, не слідкував за дорожньою обстановкою, під час зміни напрямку свого руху не переконався, що це буде безпечним і не складе небезпеки іншим учасникам дорожнього руху. При перестроюванні з однієї полоси для руху в іншу він не надав дорогу та скоїв зіткнення з автомобілем Nissan Teana, номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_6, яка рухалась в попутньому напрямку. Винним у скоєнні правопорушення, а також у вчиненні ДТП визнано водія Ореl Ascona, реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_5. Позивач є власником автомобіля марки Nissan Teana, номерний знак НОМЕР_2, який став учасником вказаної дорожньо-транспортної пригоди. Вказана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення відповідачем ОСОБА_5 вимог п.п. 2.3 Б, 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху України та вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України. В результаті даного ДТП мій автомобіль марки Nissan Teana, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, отримав механічні пошкодження. Вартість заподіяного матеріального збитку згідно здійснених розрахунків експерта становить 80 482 грн. 16 коп.
Відповідач застрахований у страховій компанії Криворізька філія приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія». Граничний розмір страхового відшкодування, згідно страхового полісу на автомобіль Ореl Ascona, реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував відповідач ОСОБА_5 становить 50 000 п'ятдесят тисяч гривень 00 коп. Страховою компанією 05.10.2016 р. було виплачено страхове відшкодування в розмірі 47 643,24 грн. 24 коп. Таким чином, за вирахуванням суми страхового відшкодування, розмір заподіяного матеріального збитку 32 838 грн. 92 коп. У зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_5 на користь позивача ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди кошти у розмірі 32838,92 грн., а також судовий збір 551 грн. 20 коп.
Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити.
Представник Відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні позов визнав частково. та заначив, що відповідач згоден з позовом в редакції до збільшення позовних вимог, та вважає, що в частині збільшених позовних вимог має відповідати страхова компанія.
Представник третьогї особи - ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" не з"явився, заперечень на позов не надав.
Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов, з урахуванням збільшення позовних вимог, обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно Постанови Саксаганського районного суду від 06.07.2016 року по справі № 214/3712/16-п, яка вступила у законну силу, 19 липня 2016 року відповідач ОСОБА_5, 13.06.2016 року о 13 год. 50 хв. за адресою: м. Кривий Ріг, вул. 200-річчя ОСОБА_1 сталося зіткнення автомобілів. ОСОБА_5, водій транспортного засобу марки Ореl Ascona, реєстраційний номер НОМЕР_1, був недостатньо уважним, не слідкував за дорожньою обстановкою, під час зміни напрямку свого руху не переконався, що це буде безпечним і не складе небезпеки іншим учасникам дорожнього руху. При перестроюванні з однієї полоси для руху в іншу він не надав дорогу та скоїв зіткнення з автомобілем Nissan Teana, номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_6, яка рухалась в попутньому напрямку. Отже, ОСОБА_5 порушив вимоги п.п. 2.3 Б, 10.1, 10.3 ПДР (а.с.6).
Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України постанова судді у справі про адміністративне правопорушення є обов'язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Згідно Висновку судового експерту ОСОБА_7 від 29 липня 2016 року, сума матеріального збитку, спричиненого з технічної точки зору власнику автомобіля НОМЕР_3, ідентифікаційний номер (VIN) JN1BBUJ32U0009554 ОСОБА_4, складає 80 482 грн. 16 коп. з ПДВ (а.с.8-19).
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені ст. 1166 ЦК України. Відповідно до цієї правової норми шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Таким чином, єдиною підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає такі елементи, як шкода, протиправність поведінки, причинний зв'язок між ними, а також за виключенням передбачених законом випадків, вина заподіювача шкоди, тобто відшкодуванню підлягає тільки та шкода, яка є об'єктивним наслідком протиправної дії чи бездіяльності.
Згідно ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій основі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Правила відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, визначені в статті 1188 ЦК України. Відповідно до цієї правової норми шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Згідно з п. 4 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Як вбачається з матеріалів справи Відповідач був застрахований у страховій компанії Криворізька філія приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» поліс № АІ/5258334 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на автомобіль НОМЕР_4 (а.с.7).
Згідно зі статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (закон № 1961-IV) страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
За змістом Закону № 1961-IV (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Відповідно до частин першої та другої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров»я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
Судом встановлено, що ліміт відповідальності за завдану матеріальну шкоду відповідно до вищевказаного полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів складає 50 000,00 гривень. Розмір франшизи - 500,00грн. (а.с.7).
Таким чином, ліміт відповідальності страховика, за вирахуванням франшизи, становить 49500,00грн. (сорок дев"ять тисяч п"тсот грн.).
Вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 80482,16 (вісімдесят тисяч чотириста вісімдесят дві грн. шістнадцять коп.) (а.с. 19).
Під час розгляду справи встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" як страховик на підставі Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв"язку з настанням страхового випадку виплатило позивачу 47 643,24 грн. (сорок сім тисяч шістсот сорок три грн. двадцять чотири коп.)
Таким чином, виплата коштів страхової компанії у розмірі 47 643,24 грн. не повністю покриває суму спричиненої позивачу матеріальної шкоди, яка встановлена судовим експертом у сумі 80482,16 грн. Отже, різниця між виплатою страхових коштів та спричиненого позивачу збитку становить: 80 482,16 - 47 643,24 = 32838,92 грн.
Слід врахувати, що завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди породжує деліктне зобов'язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов'язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника в договірному зобов'язанні ним є страховик.
Разом із тим, зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання первісне, основне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий При цьому, потерпілий стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не є, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов'язаний виконати обов'язок зі здійснення страхового відшкодування.
З огляду на приписи статей 11, 22, 599, 1166-1168 ЦК України факт завдання фізичній особі шкоди, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах із особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов'язане з виконанням цими особами обов'язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов'язання. Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка завдала шкоду. Сторонами деліктного зобов'язання класично виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоди (боржник).
За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).
З огляду на вищенаведене, право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов'язує одержувати його.
Таким чином потерпілий вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій у постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-2808цс15, та у постанові № 6-725цс16 від 14.09.2016р., яка відповідно до ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою до застосування всіма судами.
За ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. За ст.59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Частинами 1, 4 ст. 60 ЦПК встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст. 61 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, позивачем належними та допустимими доказами доведено позовні вимоги, у зв'язку з чим є всі підстави для задоволення позову.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати у сумі 551,20 грн.
Керуючись ст.ст. 3, 4, 15, 16, 22, 1166, 1187, 1188,1194 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 10, 11, 208, 209, 212, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -
Уточнені позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" , про стягнення матеріальної шкоди,- задовольнити .
Стягнути з ОСОБА_5 (26 січня 1964р.н., місце реєстрації: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_4 (20.10.1948р.н., на відшкодування матеріальної шкоди 32838,92грн. (тридцять дві тисячі вісімсот тридцять вісім грн. 92 коп.).
Стягнути з ОСОБА_5 (26 січня 1964р.н., місце реєстрації: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_4 судові витрати у розмірі, у розмірі 551,20 (п"ятсот п"ятдесят одна грн. двавдцять коп.)
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з часу його проголошення через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст рішення складено 28 квітня 2017 року.
Суддя: О. В. Чайкіна