Справа № 200/987/16-ц
Провадження 2/200/3041/16
про залишення позовної заяви без руху
23 травня 2016 року місто Дніпропетровськ
Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Женеску Е.В., розглянувши матеріали позовної заяви Приватного підприємства «Ван-Пур» до ОСОБА_1 про визнання свідоцтва права власності, витребування із незаконного володіння майна, скасувати рішення приватного нотаріусу про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, визнати право власності на майно, -
встановив:
20 травня 2016 року позивач ОСОБА_2 підприємство «Ван-Пур» звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до ОСОБА_1 про визнання свідоцтва права власності, витребування із незаконного володіння майна, скасування рішення приватного нотаріусу про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, визнання право власності на майно.
Згідно ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку, якщо такий відомий; зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви. Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання. Позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. за N 3674-VI /зі змінами/ судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, яка передбачена процесуальним законодавством.
Відповідно до ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду юридичною особою позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 розміру мінімальної заробітної плати, тобто - 1378 грн.
Як вбачається з позовної заяви позивач в резолютивній частині зазначає наступні 4 вимоги, а саме: визнати свідоцтво права власності, витребувати із незаконного володіння майна, скасувати рішення приватного нотаріусу про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, визнати право власності на майно.
Частиною 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог судовий збір сплачується за кожну вимогу.
А тому позивачу необхідно сплатити судовий збір, за кожну вимогу відповідно до ЗУ «Про судовий збір» та надати документ на підтвердження його сплати в оригіналі.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у сумі 4134 грн., що підтверджується квитанцією №1/180 від 20.05.2016, однак повинен сплатити 5512 грн.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати, відстрочення, розстрочення сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Перелік підстав для звільнення від сплати судового збору та пільг щодо його сплати визначено статтями 3 та 5 Закону України «Про судовий збір».
Згідно частин 3 та 4 статті 2 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Подача позовної заяви є процесуальною дією, сплата судового збору за подачу позовної заяви передбачена Законом України «Про судовий збір», який є спеціальним законом, положення якого не тільки передбачають необхідність сплати судового збору, а також встановлюються порядок та способи оплати судового збору, його розмір, визначають платників судового збору та об'єкти справляння судового збору, а також встановлюють звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до положень статті 82 ЦПК України, статті 8 Закону України «Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
З підстав, зазначених у частині першій статті 82 ЦПК України, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.
Таким чином, фактичною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є майновий стан сторони, що ускладнює сплату судового збору в зазначеному законодавством розмірі.
Разом з тим, позивач не надав суду доказів в підтвердження такого майнового стану, який дає підстави до звільнення від сплати судового збору в повному обсязі.
Суд вважає за необхідне залишити заяву без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст. 120 ЦПК України, а саме: як вбачається з матеріалів позивної заяви позивачем не надано оригінал квитанції сплати судового збору в повному обсязі.
Згідно зі ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
За таких обставин суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 119, 121 ЦПК України, суддя,-
ухвалив:
Позовну заяву Приватного підприємства «Ван-Пур» до ОСОБА_1 про визнання свідоцтва права власності, витребування із незаконного володіння майна, скасувати рішення приватного нотаріусу про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, визнати право власності на майно, - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання ухвали, попередивши позивача, що в разі невиконання ухвали позовна заява буде вважатися неподаною та йому повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Е.В. Женеску