Справа № 711/2373/17
Провадження № 2/712/1497/17
25 квітня 2017 року м. Черкаси
Суддя Соснівського районного суду міста Черкаси Пересунько Я.В., розглянувши матеріали позовної заяви та додані до неї матеріали ОСОБА_1, ОСОБА_2 до судді Придніпровського районного суду міста Черкаси Позарецької Світлани Михайлівни про відшкодування шкоди, -
У березні 2017 року позивачі звернулись в порядку цивільного судочинства до Придніпровського районного суду міста Черкаси з указаним позовом.
Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 4 квітня 2017 року підсудність цієї справи визначено за Соснівським районним судом м.Черкаси.
У відкритті провадження необхідно відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 2 статті 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.
Згідно з частиною 1 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України.
Таким чином, здійснюючи правосуддя, суддя виступає як посадова особа, уповноважена на виконання функцій держави, а не як приватна особа, до якої можна звернутися з позовом.
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 126 Конституції України вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Без згоди Вищої ради правосуддя суддю не може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом, за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.
Водночас, питання притягнення судді до відповідальності врегульовано законами України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про Вищу раду правосуддя».
У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» судам роз'яснено, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається; суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.
У постанові Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 р. № 6 «Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів» судам роз'яснено, що у розумінні положень частини 1 статті 2, пунктів 1, 7, 9 частини 1 статті 3, статті 17, частини 3 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.
Зазначені роз'яснення є відтворенням положень Конституції України, відповідно до яких судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише верховенству права (ст. 129 Конституції України), а вплив на них у будь-який спосіб забороняється.
У зв'язку із викладеним, розгляд судом позовних вимог, незалежно від їх викладення та змісту, предметом яких є, по суті, оскарження процесуальних дій та судових рішень судді (суду), пов'язаних із розглядом справи, нормами ЦПК України чи іншими законами України не передбачено.
Також у Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред'являються їм у зв'язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду у визначенні чи застосуванні закону, здійснені оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції; інші суддівські порушення, які неможливо виправити в такий спосіб (у тому числі, наприклад, надмірне затримання вирішення справи), повинні вирішуватися, щонайбільше, поданням позову незадоволеної сторони проти держави.
Відповідно до ч. 6 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній чи юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.
Проте застосування положення ч. 6 ст. 1176 ЦК України можливе у випадку, коли предметом позову є інші дії чи бездіяльність суду, зокрема такі, що не пов'язані зі здійсненням правосуддя, відправленням судочинства, яке має на меті прийняття акту органом судової влади. Тобто це інші дії суддів (суду) при здійсненні правосуддя, коли спір не вирішується по суті у разі їх незаконних дій або бездіяльності, і якщо вина судді встановлена не лише вироком суду, а й іншим відповідним рішенням суду.
Таке законодавче врегулювання відповідає вимогам статей 6, 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Із матеріалів позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 випливає, що вони не згодні з процесуальними діями та постановою судді Придніпровського районного суду м.Черкаси Позарецької С.М. від 23 лютого 2017 року щодо відмови в задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності органів прокуратури щодо невнесення відомостей до ЄРДР та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
Таким чином, оскільки оскаржені позивачем дії вчинені суддею Придніпровського районного суду м.Черкаси Позарецькою С.М. при відправленні правосуддя та в межах КПК України, то у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до вказаної судді необхідно відмовити.
Вищевказане відповідає правовому висновку Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі № 6-28768св15 щодо пред'явлення позовів до судді.
Керуючись ст. 122 ЦПК України, -
ухвалив:
Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до судді Придніпровського районного суду міста Черкаси Позарецької Світлани Михайлівни про відшкодування шкоди.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області, шляхом подання апеляційної скарги до Соснівського районного суду м.Черкаси, протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Суддя /підпис/ ОСОБА_3