16 лютого 2011 р.Справа № 2-а-13450/09/1570
Категорія: 5.4Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючогосудді -ОСОБА_1
судді - ОСОБА_2
судді - ОСОБА_3
при секретаріОСОБА_4
за участю сторін:
Держ. інспекція з контролю за цінамиОСОБА_5
КП ЖЕД-1ОСОБА_6, ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від «19»травня 2010 року по справі за позовом Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна дільниця №1»до Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області про скасування рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін,
встановиЛА:
Позивач, комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна дільниця №1», звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області про скасування рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19»травня 2010 року позов задоволено. Скасовано рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 398 від 29.10.2009 року.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції Державна інспекція з контролю за цінами в Одеській області подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати Постанову Одеського окружного адміністративного суду від «19»травня 2010 року по справі № 2-а-13450/10/1570 та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що постанова суду першої інстанції є помилковою і такою, що підлягає скасуванню через неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне:
Відповідно до ст.13 Закону України «Про ціни і ціноутворення»та «Положення про державну інспекцію з контролю за цінами», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 №1819 на Державну інспекцію з контролю за цінами покладені контрольно-наглядові функції з питань додержання центральними та місцевими органами виконавчої, влади, підприємствами, установами та організаціями вимог щодо формування, встановлення та застосування цін та тарифів.
Згідно п.4 «Положення про державну інспекцію з контролю за цінами»Держцінінспекція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обгрунтування; надає органам виконавчої влади, суб'єктам господарювання методичну допомогу і рекомендації з питань додержання порядку формування, встановлення і застосування цін; у межах своєї компетенції вносить пропозиції щодо скасування прийнятих органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим і органами місцевого самоврядування рішень з питань формування, встановлення та застосування цін і тарифів, що суперечать законодавству; надає за результатами перевірок органів виконавчої влади, суб'єктів господарювання обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування цін і ОСОБА_6; вживає відповідно до законодавства заходів за порушення суб'єктами господарювання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також невиконання вимог органів державного контролю за цінами; організовує роботу з підготовки висновків щодо економічного обґрунтування витрат при формуванні цін (тарифів) на товари, роботи і послуги, щодо яких запроваджено державне регулювання цін (тарифів); проводить цінові спостереження "та аналіз економічно обґрунтованих витрат при формуванні цін (тарифів) на споживчому та товарних ринках; застосовує відповідно до законодавства адміністративно-господарські санкції за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів); здійснює інші функції, що випливають з покладених на неї завдань.
Як встановлено судом першої інстанції, у період з 05.10.09 року по 23.10.2009 року головним держінєйектором ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на підставі посвідчення №503 виданого Державною інспекцією з контролю за цінами в Одеській області 02.10.2009, Плану роботи на IV квартал 2009 року приведено планову перевірку КП «ЖЕД №1»з питань дотримання діючого Порядку формування" тарифів на житлово - комунальні послуги згідно постанов Кабінету Міністрів України від 12.07.05 №560.
За результатами перевірки складено акт № 000610 від 23.10.2009 (а.с.9-13), згідно якого при перевірці відповідача виявлено, що в порушення рішення Южненської міської ради від 18.12.2008 №1013-У КП «ЖЕД №1»в період з 01.01.2009 по 3 1.08.2009 за виконані не у повному обсязі роботи і послуги з технічного обслуговування ліфтів, вивезення та утилізації твердих побутових відходів, електроенергії для освітлення сходових клітин, електроенергії для ліфтів, які увійшли до складу затверджених тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій зайво нараховано 21768,65 грн., з яких сплачено і отримано КП «ЖЕД №1»19064,98 грн.
Висновок про одержання позивачем необгрунтовано отриманої виручки зроблено Державною інспекцією з контролю за цінами в Одеській області на підставі порівняння нарахувань та фактичних витрат за складовими тарифів за період з 01.01.2009 по 31.08.2009 (додаток до акту №3 (а.с.16).
У відповідності з п.1.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої спільним наказом Міністерства фінансів України та Міністерства економіки від 03.12.01 р. №298/519 (надалі - Інструкція), підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктом господарювання необгрунтованої виручки в результаті, в тому числі, включення у вартість продукції та послуг, ціни (тарифу), на які регулюються, фактично не виконаних або виконаних не в повному обсязі робіт (послуг).
29.10.2009 року начальником Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області ОСОБА_10 було прийнято рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 398 (а.с. 18), яким було встановлено порушення позивача вимог рішення Южненської міської ради від 18.12.2008 р. № 101З-У «Про затвердження складових, тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій КП «ЖЕД №1», КГГ"«ЖЕД № З»КП «ЖЕД № 4»для населення м. Южного»у зв'язку з необгрунтованим стягненням, плати за фактично виконані не у повному обсязі роботи і послуги з технічного обслуговування ліфтів, вивезення та утилізації твердих побутових відходів, електроенергії для освітлення сходових клітин, електроенергії для ліфтів, які увійшли до складу затверджених тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій. Начальником Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області ОСОБА_10 вирішено вилучити у КП «ЖЕД»№ 1 в доход державного бюджету 19064,98 грн. та стягнути 38129,96 грн.
Статтею 8 Закону України «Про ціни і ціноутворення»передбачено, що державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.
Згідно п. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 №1875 IV, п.2 ч. а ст.28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення та затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.
Розділом 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги" визначені основні принципи тарифоутворення та оплати житлово - комунальних послуг.
Відповідно до ч.2 та 3 ст.31 зазначеного Закону виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обгрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.
Згідно ч.2 ст.32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
В рішенні Южненської міської ради від 18.12.2008р. №1013-У, зазначені складові тарифи на послуги а також постановою Кабінета Міністрів України № 560 від 12.07.05 року, та № 529 від 20.05.2009 року визначений порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій за складовими, виходячи з цього Інспекція робила розрахунки за його окремими складовими.
Позивач, у перевіряємий період, нараховував плату згідно цього Рішення, але робив перерозподіл між статтями витрат коштів в залежності від фактичних витрат в межах затвердженого тарифу, це і призвело до порушення. Порушення які були встановлені полягали в необгрунтованому стягненні з населення плати за фактично виконані не в повному обсязі роботи з обслуговування ліфтів, вивезення та утилізації твердих побутових відходів, електроенергії на освітлення сходових клітин та електроенергії для ліфтів які увійшли до складу затверджених тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій.
Суд першої інстанції у своїй постанові зазначив, що оскільки послуга в цілому споживачам надається комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційна дільниця № 1»протягом цілого року за тарифом, затвердженим для застосування протягом року, періодом для визначення отриманої виручки є календарний рік.
Разом з тим, як вибачається з матеріалів справи Інспекція не проводила аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства, а перевіряла дотримання порядку форм та застосування тарифів.
Згідно типового договору, затвердженого постановою №560 від 12.07.05р. та постановою та № 529 від 20.05.20096 року, розрахунковим періодом є календарний місяць, також визначено, що виконавець надає послуги відповідно до затвердженого органом місцевого самоврядування рішення про структуру тарифів. Крім того, у разі ненадання послуг або надання їх не в повному обсязі, відхилення їх кількісних і якісних показників від нормативних, виконавець здійснює перерахунок розміру плати. Оплата за послуги та їх виконання проводиться щомісячно, регулярно, а не за результатами року.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для скасування рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 398 від 29.10.2009 року, а суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови неповно з'ясував обставини, що мають значення до справи, що призвело до її неправильного вирішення.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та приймає нову Постанову, якщо визнає, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення до справи.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від «19»травня 2010 року по справі № 2-а-13450/10/1570, - задовольнити.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від «19»травня 2010 року по справі за позовом Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна дільниця №1»до Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області про скасування рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, - скасувати.
Прийняти по справі нову постанову, якою в задоволені позову Комунальному підприємству «Житлово-експлуатаційна дільниця №1», - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Постанову складено у повному обсязі -17 лютого 2011 року.
Головуючийсуддя ОСОБА_1
суддя ОСОБА_2
суддя ОСОБА_3