2/543/27/17
543/782/16-ц
2/543/27/17
25.04.2017 сел. Оржиця
Оржицький районний суд Полтавської області в складі головуючого Смілянського Є.А., при секретарі Гапон Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання боргової розписки недійсною
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. ОСОБА_2 звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання боргової розписки недійсною, а договору позики таким, що не укладався.
ОСОБА_1 позов мотивував тим, що ОСОБА_2 09.04.2015 року було отримано від нього в борг грошові кошти в сумі 387 000 грн про що складено розписку. Відповідно умов даної розписки строк повернення позики встановлено 17.04.2015 року. Станом на 30.06.2016 року позику не повернуто. Боржник від повернення позики ухиляється. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Договір є обов»язковим для виконання сторонами. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Таким чином, сума боргу станом на 30.06.2016 року складає 513 718, 35 грн з яких - 387 000 грн сума боргу, 13 804, 76 грн - 3 % річних, 112 913, 59 грн - проценти. Прохав борг стягнути частково в сумі 340 000 грн.
ОСОБА_2 зустрічний позов мотивував тим, що він в дійсності грошових коштів у ОСОБА_1 не брав. Написання розписки пов»язане з його трудовою діяльністю в ТОВ « Лідер ТМ « м. Києва директором якого є ОСОБА_3 Розписка була написана ним під примусом та під приводом ніби-то існуючої заборгованості по його роботі в ТОВ « Лідер ТМ « якої в дійсності не було, отже під впливом помилки та обману. В дійсності він ні ОСОБА_1, ні ОСОБА_3 кошти не винен, договір позики не може вважатися укладеним.
В судове засідання представник ОСОБА_1 з»явився, позов ОСОБА_1 підтримав повністю та надав пояснення згідно мотивів викладених у позові. Пояснив, що борг до цього часу не повернутий. На зустрічний позов ОСОБА_2 заперечив. Також пояснив, що трудові відносини ОСОБА_2 з ТОВ « Лідер ТМ « не стосуються його боргу перед ОСОБА_1
ОСОБА_1 в судове засідання не з»явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.
В судове засідання ОСОБА_2 та його представник з'явилися, зустрічний позов підтримали та надали пояснення згідно мотивів викладених у позові. На позов ОСОБА_1 заперечили та пояснили, що боргова розписка є недійсною, адже грошей фактично ОСОБА_2 не отримував в борг, а правовідносини взагалі носять характер трудових, оскільки в ОСОБА_2 була матеріальна заборгованість на роботі у вигляді неповернутих телефонів, яку він на даний час погасив. Чому написав розписку пояснити не може. Вважає, що був обман зі сторони гр-на ОСОБА_3, адже телефони не зникли.
Судом досліджено наступні докази, які визнаються допустимими та належними.
Згідно боргової розписки, оригінал якої пред»явив в судовому засіданні представник ОСОБА_1, ОСОБА_2 отримав в борг від ОСОБА_1 кошти на суму 387 000 грн 09.04.2015 року та зобов»ячався їх повернути до 17.04.2015 року. Розписка написана власноручно в присутності двох свідків.
Згідно пояснень свідка ОСОБА_2 він гроші від ОСОБА_1 не отримував. В нього була нестача матеріальних цінностей під час роботи в ТОВ « Лідер ТМ « у вигляді зниклих телефонів, але він їх повернув. Його примушували психологічно для написання розписки, але в правоохоронні органи він не звертався. Також пояснив, що його не допитували в поліції з приводу нестачі матеріальних цінностей, підозру не пред»являли, інших процесуальних дій не проводили.
Згідно аудіозапису особа, яка назвалася Гришою веде розмову щодо відсутності у нього боргу перед іншою невідомою особою, що називається особою на ім»я Гриша як Саша. Належність голосів на аудіозапису позивачу чи відповідачу не доведена. Походження аудіозапису невідоме. З огляду на викладене суд визнає цей доказ недопустимим.
Пояснення свідка ОСОБА_2 спростовуються письмовим доказом: борговою розпискою. Крім того, суд враховує, що договір позики укладений в письмовій формі.
Позивач ОСОБА_2 інших доказів, крім аудіозапису та його свідчень, не надав. Зокрема суд приймає до уваги те, що ОСОБА_2 ніякими доказами не довів обставини щодо його роботи в ТОВ « Лідер ТМ « та щодо його заборгованості, що виникла на підставі трудових відносин. Також не надав будь-яких доказів його психологічного примусу для написання боргової розписки. Зміст та особисте написання боргової розписки не заперечував.
На підставі письмових доказів судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_2 09.04.2015 року отримав від ОСОБА_1 в борг грошові кошти в сумі 387 000 грн про що склав розписку та передав її ОСОБА_1. Відповідно умов даної розписки, що має всі істотні умови договору позики, строк повернення позики встановлено до 17.04.2015 року. Станом на час ухвалення рішення борг не повернуто. Боржник від повернення позики ухиляється. Позивач прохав борг стягнути частково в сумі 340 000 грн.
Оригінал боргової розписки знаходиться у ОСОБА_1.
Обставини справи зазначені в зустрічному позові ОСОБА_2 не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи. Інших доказів, крім вищезазначених, ОСОБА_2 суду не надав та про поважність неможливості їх отримання суду не заявив.
Суд вважає встановленою наявність фактів, якими обгрунтовуються вимоги позивача ОСОБА_1, тому що вони доводяться наданими доказами, які суд бере до уваги.
До даних правовідносин необхідно застосувати слідуючі нормативно-правові акти.
Відповідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред»явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред»явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
За таких обставин позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України на користь позивача з відповідача необхідно стягнути понесені ним судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 3400 грн. Судові витрати у вигляді оплати витрат на оплату юридичних послуг не підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, адже останній не довів, що допомога надавалася саме правова як це передбачено законом, а не іншого характеру. Також не доведено фактичне надання юридичної допомоги ( відсутні акти приймання-передачі послуг і т. ін. ) та те, що її надавав фахівець в галузі права ( відсутнє свідоцтво про реєстрацію підприємця з правом надання саме юридичних послуг та диплом спеціаліста юриста ). Крім того, позивач не довів, що договір про надання юридичних послуг діяв на момент подачі позову в суд з огляду на кінцевий термін його дії до 22.08.2016 року.
Керуючись ст. ст. 88 ч. 1, 208, 209, 212-215 ЦПК України та ст. ст. 526, 1046, 1047 ч. 2, 1049 ч. 1 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, борг в розмірі триста сорок тисяч грн та витрати на сплату судового збору в розмірі 3400 грн, а всього стягнути 343 400 грн.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання боргової розписки недійсною, а договір позики таким, що не укладався, відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через Оржицький районний суд Полтавської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення суду було постановлено без участі особи, яка його оскаржує апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий :