Справа № 522/20860/16-к
Провадження по справі № 1кс /522/7411/17
28 квітня 2017 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4 , про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ланчхуті, Республіка Грузія, грузина, громадянина Грузії, з вищою освітою, не одруженого, який має на своєму утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання на території України, зі слів раніше не судимого,
підозрюваного в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових за № 12016160500008419 від 03.11.2016 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч.2 ст.189, ч. 2 ст. 289 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_8
підозрюваного - ОСОБА_5
перекладача - ОСОБА_9 ,-
Органами досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 289 КК України, за наступних обставин.
Досудовим розслідуванням установлено, що 02.11.2016 у вечірню годину, більш точного часу слідством не встановлено, ОСОБА_10 за попередньою змовою з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , та невстановленою слідством особою приїхали до м. Одеси, де вони усі разом територіально перемістилися на АДРЕСА_2 , на адресу мешкання ОСОБА_14 , з метою її подальшого викрадення.
В подальшому ОСОБА_10 , спільно з ОСОБА_11 , Мжаванадзе Ніколозом, ОСОБА_15 , та невстановленою слідством особою залишилися неподалік від підземного паркінгу буд. АДРЕСА_2 де спостерігали за місцевістю, очікуючи на появлення ОСОБА_14 .
Того ж дня, приблизно о 18 год. 30 хв. ОСОБА_14 на належному їй транспортному засобі марки «Lexus GX 470», д/н НОМЕР_1 в кузові чорного кольору, прибула до підземного паркінгу, розташованого за адресою м. Одеса, провулок Мукачівський, будинок 6 де її вже очікували ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_13 та невстановлена слідством особа.
Реалізовуючи свій злочинний намір направлений на незаконне позбавлення волі, дочекавшись коли ОСОБА_14 вийшла з салону належного їй автомобілю, підійшли до неї, та проти її волі, заволоділи ключами від її автомобіля, та незаконно позбавили останню свободи, а саме заштовхавши насильно останню до салону її автомобілю, куди сіли самі.
Після чого, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_13 , та невстановлена слідством особа на належному ОСОБА_14 автомобілі марки «Lexus GX 470», д/н НОМЕР_1 покинули місце вчинення злочину, та в подальшому розпорядилися даним транспортним засобом на власний розсуд, тим самим незаконно заволоділи належним ОСОБА_14 , вищевказаним автомобілем, чим спричинили останній матеріальний збиток на загальну суму 800 000 гривень.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_13 та невстановлена слідством особа насильно, відвезли ОСОБА_14 до м. Києва, де протягом двох діб утримували останню проти її волі з застосуванням відносно неї психологічного та фізичного насильства на території покинутої будівлі недобудованого заводу по вулиці Лепсе, 16 в м. Києві, вимагаючи від рідних та близьких грошові кошти в сумі 5 000 000 грн., за її повернення.
У зазначеному злочині підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Ланчхуті, Республіка Грузія, грузин, громадянин Грузії, має вищу освіту, одружений, не працюючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання на території України, зі слів раніше не судимого.
Вина ОСОБА_5 в інкримінованих злочинах, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 289 КК України повністю підтверджується зібраними у провадженні матеріалами досудового слідства, а саме: допитом потерпілого, допитами свідків, протоколами огляду місць подій, речовими доказами, протоколами затримання осіб підозрюваних у вчиненні злочинів та іншими матеріалами кримінального провадження.
04 листопада 2016 року о 16 год. 00 хв., ОСОБА_5 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
05 листопада 2016 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.146 КК України, а саме у незаконному позбавленні волі людини з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, способом, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, що супроводжувалося заподіянням йому фізичних страждань, та у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України, а саме у незаконному заволодінні транспортним засобом, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я потерпілого.
Слідчим суддею Приморського районного суду м. Одеси підозрюваному ОСОБА_5 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з поміщенням підозрюваного в ОСІ УДДВП в Одеській області до 16 години 00 хвилин 03.01.2016, а 28 грудня 2017 було продовжено строк тримання під вартою з поміщенням підозрюваного в ОСІ УДДВП в Одеській області до 25.02.2017.
У зв'язку із цим, слідчий звернувся з клопотанням до слідчого судді для продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_5 на 60 діб.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого та просив задовольнити в повному обсязі, вважаючи мету і підстави продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 повністю обґрунтованими та такими, що дають право слідчому судді на продовження дії найбільш суворого запобіжного заходу, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були враховані судом під час обрання запобіжного заходу, ще мають місце, а саме, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків.
Захисник ОСОБА_8 та підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували проти продовження строку тримання підозрюваного під вартою, посилаючись на те, що тяжкість вчиненого злочину не може бути підставою для продовження строку тримання під вартою, а ризики, наведені в клопотанні слідчого, нічим не підтверджені, а підозра у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.146, ч.2 ст.289, ч.2 ст.189 КК України, є необґрунтованою органом досудового розслідування.
Вивчивши надані матеріали кримінального провадження, які обґрунтовують доводи клопотання, допитавши підозрюваного, вислухавши думку прокурора, адвоката, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
З наданих матеріалів досудового розслідування вбачається, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів та злочину середньої тяжкості, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, так як він є громадянином іншої держави, не має в Україні постійного місця проживання або реєстрації, не одружений, що свідчить про відсутність в нього міцних соціальних зв'язків, а також, підозрюваний може незаконно впливати на потерпілих, свідків у кримінальному провадженні.
Ризики, передбачені ст. 177 чинного КПК України, залишилися, про що свідчать дані про особу підозрюваного, тяжкість кримінального правопорушення та те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, слідчі дії проведені не в повному обсязі.
Повідомлення про підозру підтверджується: протоколом допитом потерпілого, протоколами допитів свідків, протоколами огляду місць подій, речовими доказами, протоколами затримання осіб підозрюваних у вчиненні злочинів та іншими матеріалами клопотання слідчого у їх сукупності.
Обставинами, які виправдовують тримання ОСОБА_5 під вартою, та являються ризиками, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків.
Розглядаючи клопотання про продовження строку запобіжного заходу у тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
На даний час досудовим слідством встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочинів, за найтяжче з яких, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 7 років з конфіскацією майна, ОСОБА_16 є громадянином іншої держави, не має в Україні постійного місця проживання або реєстрації, що свідчить про відсутність у ОСОБА_16 міцних соціальних зв'язків в Україні, у зв'язку з чим підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків.
Вказані обставини, які викладені в клопотання слідчого, були також підтверджені в судовому засіданні прокурором, який пояснив, що матеріалами кримінального провадження обгрунтовується підозра вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення. По справі проводяться відповідні слідчі дії, направлені на дослідження та отримання додаткових доказів на підтвердження факту вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
Погоджуючись з прокурором, слідчий суддя виходить з того, що діючий Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов'язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (Нечипорук і Йонкало проти України, no. 42310/04, § 219, 21 квітня 2011 року).
Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).
З урахуванням конкретних обставин справи та практики ЄСПЛ, слідчий суддя вважає, що надані органом досудового розслідування до клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 докази, в своїй сукупності, на даній стадії досудового розслідування, вказують на обґрунтованість висунутої підозрюваному ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень.
Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини
Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Крім того, слідчий суддя враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Приймаючи до уваги вищевикладене, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про необхідність продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах кримінального провадження, а дані про особу підозрюваного і сама підозра у вчиненні ним кримінальних правопорушень, дають достатні підстави вважати, що дійсно існують ризики того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків.
Згідно ч.3 ст.219 КПК України, строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею або винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.
Інших обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею не встановлено.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що прокурором було доведено наявність достатніх підстав, про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України і необхідність продовження строку відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Метою продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків.
Застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу неможливе, оскільки ще існують зазначені ризики.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.
Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, приходжу до висновку, що строк тримання під вартою підозрюваного потрібно продовжити на 60 діб.
Керуючись ст. ст. 132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 219 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 діб, тобто до 27.06.2017 року в Одеській установі виконання покарань - 21.
Строк дії ухвали слідчого судді обчислюється з моменту оголошення ухвали слідчого судді, тобто з 28.04.2017 року.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
28.04.2017