27.04.2017 Справа № 904/2648/17
За позовом Приватне акціонерне товариство "Запорізький завод "Перетворювач" 69069, м. Запоріжжя, вул. Дніпровське шосе, 9.
до Публічне акціонерне товариство "Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний Завод" 49081, м. Дніпро, вул. Столєтова, 21.
про стягнення 318 257,71 грн.
Суддя Панна С.П.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 - представник за дов. № 35/29 від 28.12.2016 року.
від відповідача: не з'явився
Приватне акціонерне товариство „Запорізький завод „Перетворювач” звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства „Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод” про стягнення заборгованості за поставлене устаткування у розмірі 225 250,00 грн., заборгованість за виконані роботи у розмірі 6 096, 00 грн., 3% річних у сумі 18 967, 96 грн., інфляційні витрати у розмірі 67 943,75 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору № 560150979 від 01.09.2015 року з протоколом розбіжностей.
05.04.2017 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про припинення провадження у справі у зв'язку зі сплатою частини суми заборгованості в розмірі 207 433,60 грн. (а.с. 53-54).
Також 13.04.2017 від представника позивача надійшло клопотання про припинення провадження у в частині стягнення заборгованості за поставлене устаткування та виконані роботи за договором № 560150979 від 01.09.2015 року у повному обсязі (а.с. 63-64).
Представник відповідача 13.04.2017 р. подав відзив на позовну заяву, в якому вказує про те, що по договору № 560150979 від 01.09.2015 року відсутня основна заборгованість, долучає платіжні доручення, а в частині стягнення 3% річних та інфляційних просить відмовити (а.с. 67).
Справа згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у справі оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін господарський суд, -
01.09.2015 між ПАТ «Завод «Перетворювач» та ПАТ «Інтерпайп нижньодніпровський трубопрокатний завод» був укладений договір №560150979 з протоколом розбіжностей, відповідно до якого Позивач зобов'язався передати у власність устаткування згідно специфікації №1 та виконати роботи по його монтажу.
Відповідно до п. специфікації №1 до договору загальна вартість устаткування становить 629 904,00 грн. з ПДВ.
Згідно до п. 4.1 Договору розрахунки за договором повинні були проводитись у наступному порядку:
-100% вартості устаткування по Специфікації № 1 (додаток № 3) здійснюється Замовником на протязі 45 календарних днів з дати поставки та після підписання акту прийому-передачі;
-100% вартостi робіт на протязі 45 календарних днів після підписання акту здачі-приймання виконаних po6iт.
На виконання зобов'язань за договором, 06.11.2015 за видатковою накладною № 81 від 06.11.2015 Позивачем було поставлено устаткування на загальну суму 629 904,00 грн., та того ж дня сторонами підписано акт прийому-передачі за договором № 560150979 від 01.09.2015 устаткування:
- випрямляч В-ТПП-400-200-УХЛ4 «Плазма-1» у кількості 1 шт.
- випрямляч В-ТПП-600-200-УХЛ4 «Плазма-3» у кількості 3 шт.
Відповідно до платіжних доручень № 659 від 21.01.2016 року було перераховано 50 000 грн., № 12756 від 07.10.2016 року на суму 107 000 грн., № 16306 від 20.12.2016 року на суму 45 000 грн., № 16670 від 27.12.2016 року на суму 50 000 грн., № 11431 від 06.02.2017 року на суму 50 000 грн., № 1982 від 16.02.2017 року на суму 50 000 грн., № 2420 від 24.02.2017 року на суму 52 654 грн. Всього сплачено суму в розмірі 404 654 грн.
Крім того, 21.12.2016 року позивачем були остаточно виконані монтажні роботи вартістю 6 096 грн. та сторонами було підписано акт № 349 здачі-приймання виконаних робіт вартість яких у відповідності до 4.1 договору відповідач повинен був сплатити на протязі 45 календарних днів після підписання акту здачі - приймання виконаних робіт, тобто 05.02.2017 року, але так і не було сплачено.
Відповідно до чого заборгованість за поставлене устаткування складає 225 250 грн. та за виконанні роботи у сумі 6 096 грн., а всього 231 346 грн.
Як вбачається з платіжних доручень № 2844 від 06.03.2017 року на суму 50 000 грн., № 3327 від 16.03.2017 року на суму 20 250 грн., № 3628 від 22.03.2017 року на суму 50 000 грн., № 3813 від 27.03.2017 року на суму 50 000 грн., № 4114 від 03.04.2017 року на суму 37 183,60 грн., № 4200 від 05.04.2017 року на суму 23 912,40 грн. відповідач сплатив позивачу суму в розмірі 231 346,00 грн.
Згідно чого, вищезазначене свідчить про відсутність заборгованості по основному боргу, та суд вважає за необхідне в частині стягнення основного боргу припинити провадження у справі із-за відсутності предмету спору.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем було сплачено 50 000 грн. платіжним дорученням № 2844 від 06.03.2017 року до подачі позову до суду, що підтверджується відсутність заборгованості у відповідача на дану суму. Отже в позовних вимогах по стягнення 50 000 грн. необхідно відмовити, оскільки позивач безпідставно звернувся до суду з даними позовними вимогами.
Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до абзацу 1 ч. 1ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як роз'яснено у п. 4.1. Постанови Пленуму № 14 від 17.12.2013"Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримання ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання.
Перерахувавши в програмі законодавства належну до стягнення суму інфляційних втрат за період з січня 2016 року по лютий 2017 року суд дійшов висновку, що стягненню підлягає сума 4773,87 грн. в решті позовних вимог відмовити.
Позовні вимоги по стягненню 3% річних за період з 21.12.2015 по 27.02.2017 підлягають в сумі 18 864,42 грн. в решті позовних вимог відмовити.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Враховуючи те, що позовні вимоги по стягненню 50 000 грн. заявлені безпідставно у позовних вимогах, які були сплачені по подачі позову до суду, судовий збір відповідно до ч. 2 статті 49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 44, 49, ст. 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
В стягненні суми основного боргу в розмірі 50 000,00 грн. відмовити.
В стягненні суми основного боргу в розмірі 231 346,00 грн. припинити провадження у справі із-за відсутності предмету спору.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод” (49081, м. Дніпро, вул. Столєтова, 21, код ЄДРПОУ 05393116) на користь Приватного акціонерного товариства "Запорізький завод "Перетворювач" (69069, м. Запоріжжя, вул. Дніпровське шосе, 9, код ЕДРПОУ 05755571) 3 % річних у розмірі 18 864 (вісімнадцять тисяч вісімсот шістдесят чотири) грн. 42 коп., витрат від інфляції у розмірі 4 773 (чотири тисячі сімсот сімдесят три) грн. 87 коп., судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 66 коп., про що видати наказ.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 28.04.2017
Суддя ОСОБА_2