ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
13.04.2017Справа № 910/13862/15
За скаргою публічного акціонерного товариства "Укрнафта"
на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої
служби Міністерства юстиції України
про визнання дій неправомірними та зобов'язання повернути на користь скаржника
1 825 905,71 грн. надміру стягнених із скаржника коштів у ВП № 50366945
у справі № 910/13862/15
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербізнесконсалт";
до 1) публічного акціонерного товариства "Укрнафта";
2) товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортні автоматизовані
системи";
про стягнення 1 033 270,08 дол. США, що еквівалентно 21 956 989,20 грн.
Суддя Привалов А.І.
Представники сторін: не з'явились.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтербізнесконсалт" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до публічного акціонерного товариства "Укрнафта" та товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортні автоматизовані системи" про стягнення 1 033 270,08 дол. США, що еквівалентно 21 956 989,20 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.08.2015р. у справі № 910/13862/15 в задоволені позову відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2015р. рішення господарського суду міста Києва від 19.08.2015р. по справі № 910/13862/15 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача-1 998 634,84 дол. США, що станом на день звернення позивача з позовом (20.05.2015р.) еквівалентно 21 008 490 грн. 35 коп. заборгованості і стягнення із відповідачів солідарно 10 000 доларів, що станом на день звернення позивача з позовом (20.05.2015р.) еквівалентно 212 500,00 грн. заборгованості та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задоволено. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2015 р. по справі № 910/13862/15 залишено без змін.
Господарським судом міста Києва, на виконання постанови апеляційного суду від 29.10.2015р., видано три накази від 06.11.2015р. № 910/13862/15 про примусове виконання вказаної постанови.
Постановою Вищого господарського суду від 18.02.2016р. у справі № 910/13862/15 постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2015 у справі № 910/13862/15 змінено. Пункт 2 частини 3 резолютивної частини постанови Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2015р. викладено в такій редакції: "2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м. Київ, пров. Нестерівський, 3-5; код ЄДРПОУ 00135390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербізнесконсалт" (01103, м. Київ, вул. Залізничне шосе, 47; код ЄДРПОУ 36185164) 14 183 629 (чотирнадцять мільйонів сто вісімдесят три тисячі шістсот двадцять дев'ять) грн.. 97 коп., що станом на 20.05.2015 еквівалентно сумі заборгованості у розмірі 32 820 321 (тридцять два мільйони вісімсот двадцять тисяч триста двадцять один) рубль РФ 10 коп. ". У решті вимог про стягнення основного боргу відмовлено. Пункт 3 частини 3 резолютивної частини постанови Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2015р. скасовано та прийнято нове рішення: у позові до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортні автоматизовані системи" відмовити. Частину 4 резолютивної частини постанови Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2015р. щодо розподілу судових витрат викладено в такій редакції: "Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м. Київ, пров. Нестерівський, 3-5; код ЄДРПОУ 00135390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербізнесконсалт" (01103, м. Київ, вул. Залізничне шосе, 47; код ЄДРПОУ 36185164) 48 720 (сорок вісім тисяч сімсот двадцять) грн. витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви, 53 593 (п'ятдесят три тисячі п'ятсот дев'яносто три) грн. 34 коп. - за подання апеляційної скарги." Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербізнесконсалт" на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" 29 232 грн. витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Господарським судом міста Києва, на виконання постанови Вищого господарського суду від 18.02.2016р., видано відповідні накази від 25.02.2016р. № 910/13862/15 про примусове виконання вказаної постанови.
До господарського суду надійшла скарга публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання дій неправомірними та зобов'язання повернути на користь скаржника 1 825 905,71 грн. надміру стягнених із скаржника коштів у ВП № 50366945.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2016р. відновлено публічному акціонерному товариству "Укрнафта" строк для подання скарги на дії органів державної виконавчої служби України; прийнято до розгляду скаргу публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання дій неправомірними та зобов'язання повернути на користь скаржника 1 825 905,71 грн. надміру стягнених із скаржника коштів у ВП № 50366945, розгляд скарги призначено на 30.05.2016р.
25.05.2016р. до Господарського суду міста Києва надійшов запит Київського апеляційного господарського суду щодо направлення матеріалів справи № 910/13862/15 до суду апеляційної інстанції, у зв'язку із надходженням до суду заяви про виправлення описки в постанові Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2015р. та необхідністю її розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2016р. провадження у справі №910/13862/15 з розгляду скарги публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання дій неправомірними та зобов'язання повернути на користь скаржника 1 825 905,71 грн. надміру стягнених із скаржника коштів у ВП №50366945 зупинено до повернення матеріалів справи з Київського апеляційного господарського суду до господарського суду міста Києва.
До Господарського суду міста Києва повернулися матеріали справи № 910/13862/15 з Київського апеляційного господарського суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2016р. провадження у справі № 910/13862/15 з розгляду скарги публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання дій неправомірними та зобов'язання повернути на користь скаржника 1 825 905,71 грн. надміру стягнених із скаржника коштів у ВП № 50366945 поновлено. Розгляд скарги призначено на 05.10.2016р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2016р. провадження у справі № 910/13862/15 з розгляду скарги публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання дій неправомірними та зобов'язання повернути на користь скаржника 1.825.905,71 грн. надміру стягнених із скаржника коштів у ВП №50366945 зупинено до:
- розгляду касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербізнесконсалт" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2016р. у справі 910/6545/16;
- розгляду апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербізнесконсалт" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2016р. у справі № 910/6542/16;
- розгляду касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербізнесконсалт" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2016р. у справі № 910/6544/16.
До господарського суду надійшло клопотання публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про поновлення провадження, в якому останній повідомило суд про те, що:
- постановою Вищого господарського суду України від 25.10.2016р. у справі №910/6545/16 касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербізнесконсалт" залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2016р. та рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2016р. - без змін;
- постановою Вищого господарського суду України від 13.12.2016 у справі №910/6542/16 касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербізнесконсалт" залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2016р. - без змін;
- постановою Вищого господарського суду України від 28.12.2016 у справі №910/6544/16 касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербізнесконсалт" залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2016р. - без змін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2017р. поновлено провадження у справі № 910/13862/15 з розгляду скарги публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання дій неправомірними та зобов'язання повернути на користь скаржника 1.825.905,71 грн. надміру стягнених із скаржника коштів у ВП №50366945. Розгляд скарги призначено на 13.03.2017р.
13.03.2017р. через загальний відділ господарського суду від представника ПАТ "Укрнафта" надійшла заява про відвід судді Балаца С.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2017р. задоволено заяву про відвід судді Балаца С.В., у зв'язку з чим матеріали справи № 910/13862/15 передано для повторно автоматизованого розподілу судової справи в порядку, встановленому частиною 3 статті 2-1 Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності до протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями та на підставі розпорядження Заступника голови суду Паламаря П.І. від 21.03.2017р., скаргу публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання дій неправомірними та зобов'язання повернути на користь скаржника 1 825 905,71 грн. надміру стягнених із скаржника коштів у ВП №50366945 передано на розгляд судді Привалову А.І.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2017р. скаргу публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання дій неправомірними та зобов'язання повернути на користь скаржника 1 825 905,71 грн. надміру стягнених із скаржника коштів у ВП №50366945 прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 06.04.2017р.
До початку судового засідання 06.04.2017р. через загальний відділ господарського суду від представника скаржника - ПАТ "Укрнафта", надійшла заява, в якій скаржник уточнює свої вимоги та просить: визнати незаконними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва О.В. у виконавчому провадженні № 50366945 щодо стягнення з ПАТ Укрнафта" 3 234 656,04 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2017р. розгляд скарги відкладено на 13.04.2017р.
Представники сторін у судове засідання не з'явились, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 121-2 ГПК України, неявка боржника, стягувача чи представника органу державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності представників сторін за наявними у справі доказами.
Розглянувши скаргу та наявні у справі докази, Господарський суд міста Києва -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтербізнесконсалт" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до публічного акціонерного товариства "Укрнафта" та товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортні автоматизовані системи" про стягнення 1 033 270,08 дол. США, що еквівалентно 21 956 989,20 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.08.2015р. у справі № 910/13862/15 в задоволені позову відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2015р. рішення господарського суду міста Києва від 19.08.2015р. по справі № 910/13862/15 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача-1 998 634,84 дол. США, що станом на день звернення позивача з позовом (20.05.2015р.) еквівалентно 21 008 490 грн. 35 коп. заборгованості і стягнення із відповідачів солідарно 10 000 доларів, що станом на день звернення позивача з позовом (20.05.2015р.) еквівалентно 212 500,00 грн. заборгованості та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задоволено. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2015 р. по справі № 910/13862/15 залишено без змін.
Господарським судом міста Києва, на виконання постанови апеляційного суду від 29.10.2015р., видано три накази від 06.11.2015р. № 910/13862/15 про примусове виконання вказаної постанови.
Постановою Вищого господарського суду від 18.02.2016р. у справі № 910/13862/15 постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2015 у справі № 910/13862/15 змінено. Пункт 2 частини 3 резолютивної частини постанови Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2015р. викладено в такій редакції: "2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м. Київ, пров. Нестерівський, 3-5; код ЄДРПОУ 00135390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербізнесконсалт" (01103, м. Київ, вул. Залізничне шосе, 47; код ЄДРПОУ 36185164) 14 183 629 (чотирнадцять мільйонів сто вісімдесят три тисячі шістсот двадцять дев'ять) грн.. 97 коп., що станом на 20.05.2015 еквівалентно сумі заборгованості у розмірі 32 820 321 (тридцять два мільйони вісімсот двадцять тисяч триста двадцять один) рубль РФ 10 коп. ". У решті вимог про стягнення основного боргу відмовлено. Пункт 3 частини 3 резолютивної частини постанови Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2015р. скасовано та прийнято нове рішення: у позові до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортні автоматизовані системи" відмовити. Частину 4 резолютивної частини постанови Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2015р. щодо розподілу судових витрат викладено в такій редакції: "Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м. Київ, пров. Нестерівський, 3-5; код ЄДРПОУ 00135390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербізнесконсалт" (01103, м. Київ, вул. Залізничне шосе, 47; код ЄДРПОУ 36185164) 48 720 (сорок вісім тисяч сімсот двадцять) грн. витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви, 53 593 (п'ятдесят три тисячі п'ятсот дев'яносто три) грн. 34 коп. - за подання апеляційної скарги." Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербізнесконсалт" на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" 29 232 грн. витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Господарським судом міста Києва, на виконання постанови Вищого господарського суду від 18.02.2016р., видано відповідні накази від 25.02.2016р. № 910/13862/15 про примусове виконання вказаної постанови.
Частиною 1 статті 121-2 ГПК України встановлено, що скарги на дії чи бездіяльність Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником, або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня коли дія мала бути вчинена.
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У відповідності до статей 4-5 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.
У силу ст. 124 Конституції України та ст. 115 ГПК України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Аналогічні положення містить ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження", який є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби, та регламентує порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.
Стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження» (тут і надалі у редакції чинній на момент вчинення оскаржуваних виконавчих дій) визначає, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.03. "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" (далі - постанова № 14) визначено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів.
Відповідно до п. 2 постанови № 14 стягувач, боржник або прокурор мають право оскаржити дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів тільки до господарського суду, який розглянув відповідну справу по першій інстанції.
Обґрунтовуючи подану скаргу, посилаючись скаржник зазначає, що державним виконавцем у виконавчому провадженні №50366945 безпідставно стягнуто 1 777 866,85 грн. з публічного акціонерного товариства "Укрнафта", оскільки зобов'язання за наказом Господарського суду міста Києва від 25.02.2016р. №910/13852/15 в цій частині припинилось зарахуванням зустрічних однорідних вимог, та 1 456 789,19 грн., які на думку скаржника є надлишково стягнутими у зв'язку зі зміною курсу валют на дату здійснення списання грошових коштів.
Згідно ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; 4) в інших передбачених законом випадках.
Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова (ч. 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження").
Як встановлено судом, 02.03.2016р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медвєдєвим О.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №50366945 з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 25.02.2016р. №910/13862/15.
В силу ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
За змістом названої правової норми залік можливий лише при наявності таких умов: вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають з двох різних зобов'язань між двома особами, де кредитор одного зобов'язання є боржником іншого, те саме повинно бути і з боржником; однорідні, зокрема можна зарахувати грошовий борг проти грошового, а також необхідно, щоб за обома вимогами настав вже строк виконання, оскільки не можна пред'явити до зарахування вимоги за таким зобов'язанням, яке не підлягає виконанню.
При цьому, характер зобов'язань, їх мета, зміст та види при зарахуванні не мають значення. Зустрічні вимоги мають бути однорідними за своєю юридичною природою та матеріальним змістом.
Отже, за правовою природою припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги є односторонньою угодою, яка оформляється заявою однієї сторони. Якщо друга сторона не погоджується з проведенням зарахування, вона вправі на підставі статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду і спір підлягає вирішенню по суті з урахуванням усіх матеріалів і обставин справи. Тобто, друга сторона має право оскаржити заявлену вимогу про зарахування у зв'язку з її недійсністю.
Здійснення зарахування можливе без згоди другої сторони, за заявою лише однієї сторони, таким чином, достатньо волевиявлення однієї сторони. Зарахування, проведене за заявою однієї сторони, діє з того моменту, коли у наявності всі умови для зарахування.
Так, публічним акціонерним товариством "Укрнафта" на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербізнесконсалт" направлено заяви про зарахування №10/719 від 23.03.2016р. та № 10/582 від 09.03.2016р., якими повідомлено про зарахування зобов'язань публічного акціонерного товариства "Укрнафта" по виплаті товариству з обмеженою відповідальністю "Інтербізнесконсалт" грошових коштів за постановою Вищого господарського суду України від 18.02.2016р. у справі №910/13862/15 на загальну суму 1 777 866,85 грн. в рахунок зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербізнесконсалт" перед публічним акціонерним товариством "Укрнафта" по сплаті грошових коштів на зазначену суму.
Чинне законодавство не містить заборон щодо зарахування зустрічних однорідних вимог на стадії виконання судового рішення. Для вчинення цього правочину потрібна лише наявність умов, встановлених ст.601 ЦК України.
Як вбачається з матеріалів справи, вимоги сторін є зустрічними, однорідними та за обома вимогами настав строк виконання.
Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Дійсність заяв публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про зарахування № 10/719 від 23.03.2016р. встановлена рішенням Господарського суду міста Києва від 31.05.2016р. у справі №910/6544/16, яке залишене без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2016р. та постановою Вищого господарського суду України від 28.12.2016р., а заяви про зарахування № 10/582 від 09.03.2016р. - рішенням Господарського суду міста Києва від 14.06.2016р. у справі №910/6542/16, яке залишене без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2016р. та постановою Вищого господарського суду України від 13.12.2016р.
Згідно з частиною 3 статті 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій).
Аналогічна правова позиція викладена в пункті 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Отже, судові рішення, прийняті у справах № 910/6544/16 та №910/6542/16, мають преюдиціальне значення, а встановлені ними факти не потребують повторного доведення.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Згідно статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно та повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішень у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Нормами ст.ст. 32, 52, 57 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено чіткі заходи примусового виконання рішень, які зобов'язаний вживати державний виконавець у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою ст. 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення.
В межах виконавчого провадження №50366945 з рахунків публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в примусовому порядку списано 15 601 992,96 грн., з яких 14 183 629,97 грн. на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербізнесконсалт" та 1 418 362,99 грн. виконавчого збору, що підтверджується меморіальними ордерами №G0316FB9SG від 16.03.2016р., №312/16-245 від 16.03.2016р., №G0316FGNFH від 16.03.2016р., №312/16-38 від 28.03.2016р., №312/16-52 від 28.02.2016р., 312/16-100 від 31.03.2016р.
Відповідно до розпорядження головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медвєдєвим О.В. та платіжного доручення №2301 від 04.04.2016р. грошові кошти в сумі 14 183 629,97 грн. як борг згідно наказу Господарського суду м. Києва від 25.02.2016р. №910/13852/16 перераховано на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербізнесконсалт".
Крім того, факт списання грошових коштів в сумі 15 601 992,96 грн. в межах виконавчого провадження №50366945 з рахунків публічного акціонерного товариства "Укрнафта" підтверджується довідкою №10/1677 від 27.07.2016р., підписаною в.о. Голови правління публічного акціонерного товариства "Укрнафта" та в.о. директора департаменту бухгалтерського обліку та звітності - головного бухгалтера публічного акціонерного товариства "Укрнафта".
При цьому, судом встановлено, що заявами №10/591 від 10.03.2016 року а №10/745 від 25.03.2016р. публічним акціонерним товариством "Укрнафта" було повідомлено головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медвєдєва О.В. про часткове виконання зобов'язань за наказом Господарського суду міста Києва № 910/13862/15 від 25.02.2016р. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 1 777 866,85 грн.
Таким чином, оскільки зобов'язання публічного акціонерного товариства "Укрнафта" за наказом Господарського суду міста Києва від 25.02.2016р. №910/13852/16 припинилось в частині 1 777 866,85 грн. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на стадії виконавчого провадження, про що боржником було повідомлено виконавчу службу, однак стягнення за наказом відбулося у повному обсязі, суд дійшов висновку, що вимога про визнання дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медвєдєва О.В. щодо стягнення грошових коштів в сумі 1 777 866,85 грн. незаконними є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Отже, валютою зобов'язання може бути як грошова одиниця України, так і грошова одиниця іншої країни - іноземна валюта.
Відповідно до ст. 192 Цивільного кодексу України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.
Згідно із ст. 533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
У тому випадку, якщо валюта зобов'язання і валюта виконання грошового зобов'язання не співпадають, тобто якщо валютою зобов'язання є не гривня, а іноземна валюта, то сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Сторони, що застосовують еквівалент, встановлюють для себе зобов'язання розрахуватися в гривнях і виконують зобов'язання в гривнях, при цьому обсяг зобов'язань визначається курсом національної валюти відносно іноземної валюти.
За пунктом 3.3 статті 3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", гривня як грошова одиниця України (національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України для проведення переказів.
У відповідності до статей 4-5 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.
У силу ст. 124 Конституції України та ст. 115 ГПК України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Аналогічні положення містить ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Враховуючи викладене, оскільки постановою Вищого господарського суду України від 18.02.2016р. №910/13852/16 присуджено до стягнення з публічного акціонерного товариства "Укрнафта" 14 183 629,97 грн., що еквівалентно 32 820 321,10 руб. станом на 20.05.2015р., з огляду на те, що законодавством державного виконавця не наділено правом змінювати суму заборгованості, а підстави для перерахунку суми заборгованості, розрахованої та визначеної у постанові суду відсутні, суд дійшов висновку про необґрунтованість твердження скаржника про незаконність дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медвєдєва О.В. щодо стягнення грошових коштів в сумі 1 456 789,19 грн., а тому відмовляє в задоволенні скарги в цій частині.
Згідно з п. 9.13. постанови Пленуму ВГСУ від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення скарги публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Скаргу публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - задовольнити частково.
2. Визнати дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медвєдєва О.В. щодо стягнення з публічного акціонерного товариства "Укрнафта" у виконавчому провадженні №50366945 грошових коштів в сумі 1 777 866,85 грн. незаконними.
3 В іншій частині скарги відмовити.
СуддяА.І. Привалов