"18" квітня 2017 р.
Справа №642/1213/17
Провадження №2/642/819/17
18 квітня 2017 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Скляренко С.О.,
при секретарі Антоненко Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Департамент реєстрації місця проживання у Холодногірському районі м. Харкова про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, зняття з реєстраційного обліку, -
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, в якій просить визнати його таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 та зняти з реєстрації.
В обґрунтування позову зазначено, що 26.11.2013 позивач уклав усний договір з відповідачем про те, що позивач як власник квартири АДРЕСА_2 надасть відповідачу тимчасову реєстрацію у своїй квартирі на один рік, щоб відповідач мав можливість оформити в органах МВС собі закордонний паспорт громадянина України, отримати водійське посвідчення та мав можливість проголосувати на наступних виборах. Після спливу року від дня реєстрації відповідача в квартирі позивача він зобов'язувався добровільно знятися з реєстрації. Фізично відповідач в зазначеній квартирі жодного разу не знаходився, комунальними послугами не користувався, особистих речей відповідача в квартирі ніколи не було, жодну поштову кореспонденцію за цією адресою відповідач ніколи не виписував та не отримував. Оскільки фізично за цією адресою відповідача ніколи не було, ключів від квартири в нього також не було. Згідно довідки з місця проживання про склад сім'ї та прописку №1817 від 04.11.2016 КП «Жилкомсервіс» дільниця № 28 в квартирі № 3, розташованій в будинку №27 по вул. Кандаурова в м. Харкові відповідач був зареєстрований (прописаний) з 26.11.2013, тобто знятися з реєстрації добровільно він повинен був до 26.11.2014, однак не виконав взяті на себе зобов'язання та з реєстрації не знявся. Ніякого майна, що належить відповідачу в квартирі немає. Реєстрація місця проживання в належній позивачу на праві приватної власності квартири сторонніх осіб перешкоджає користуванню і вільному розпорядженню належним майном, завдає збитків при оплаті комунальних послуг та послуг на утримання житла.
У судове засідання позивач не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, від його представника - ОСОБА_3 надійшла заява, в якій зазначено, що позовні вимоги ОСОБА_1 підтримує та просить задовольнити їх в повному обсязі, посилаючись на подані докази, проти ухвалення заочного рішення не заперечує, просить розглядати справу у їх відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.
Третя особа - Департамент реєстрації місця проживання у Холодногірському районі м. Харкова про дату та час розгляду справи сповіщалася своєчасно та належним чином, причини неявки суду невідомі.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
На підставі договору дарування, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 26.10.2015, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, позивач є власником квартири АДРЕСА_2.
Відповідач на підставі усної домовленості та договору про надання послуг по реєстрації особи №1 з сином позивача - ОСОБА_3, який на той час був власником зазначеної квартири, зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1 з 26.11.2013, що підтверджується довідкою КП «Жилкомсервіс» №1817 від 04.11.2016.
На підставі ст.ст. 319, 321, 383 ЦК України, власник житлового будинку (квартири) користується, володіє, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб. Крім того, на підставі ст.391 ЦК України має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Право власності є непорушним.
Згідно ст. 71 Житлового кодексу УРСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Статтею 72 Житлового кодексу УРСР передбачено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Встановлено, що відповідач не є членом сім'ї позивача, тривалий час не проживає у вказаному приміщенні, згідно договору про надання послуг по реєстрації від 26.11.2013 повинен був знятися з реєстрації за вказаною адресою 26.11.2014, тому підлягає визнанню таким, що втратив право користування за адресою: АДРЕСА_3.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" зняття з реєстрації місця проживання здійснюються протягом семи днів на підстави заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи,остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права на користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Зняття з реєстраційного обліку є способом захисту права власника.
Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Крім того, як звернено увагу у п. 34 Постанови №5 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ “Про судову практику в справах про захист прав власності та інших речових прав” від 07.02.2014 р., усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку, залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (наприклад, статті 71, 72, 116, 156 ЖК УРСР; стаття 405 ЦК), а саме від вирішення однієї із таких вимог: про позбавлення права власності на жиле приміщення; про позбавлення права користування жилим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.
Враховуючи викладене, суд, оцінюючи подані докази в їх сукупності, дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність вимоги позивача про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням..
Крім того, позивачем було заявлено вимогу про зняття відповідача з реєстраційного обліку за вказаною адресою.
Суд вважає, що ця вимога позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Оскільки зазначена норма закону визначає порядок зняття з реєстрації з підстав визнання таким, що втратив право користування жилим приміщення як самостійну норму, в задоволенні вимоги про зняття з реєстраційного обліку слід відмовити, як таку, що заявлені безпідставно.
Реєстрація та зняття з реєстрації громадян не є компетенцією суду, підставою для знаття з реєстрації особи є відповідне рішення суду про визнання особи такою, що втратив право користування жилим приміщенням за місцем реєстрації, що є підставою у відмові в задоволенні цієї вимоги.
Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути судовий збір на користь держави у розмірі 640,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 60, 88, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст.. 16, 319, 321, 383, 391 ЦК України, ст. ст. 71, 72, 127-129 ЖК УРСР, ст.7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", п. 34 Постанови №5 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ “Про судову практику в справах про захист прав власності та інших речових прав” від 07.02.2014 р., суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Департамент реєстрації місця проживання у Холодногірському районі м. Харкова про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, зняття з реєстраційного обліку - задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою №3 по вул. Кандаурова, 27 в м. Харкові.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі - 640 (шістсот сорок) грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя С.О. Скляренко