ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
13.04.2017Справа №910/4764/17
Господарський суд міста Києва в складі:
головуючого судді Привалова А.І.
при секретарі Островській О.С.
розглянувши справу № 910/4764/17
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАА ТРАНС";
до 1) товариства з обмеженою відповідальністю "ФРУТ МАЙСТЕР ФУДС";
2) товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ТРАНСПЕЛЕ";
про стягнення 46 856,50 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Шайдецький В.О., довіреність б/н від 12.01.2017р.;
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: не з'явився.
До Господарського суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАА ТРАНС"; (надалі - позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ФРУТ МАЙСТЕР ФУДС" та товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ТРАНСПЕЛЕ" про стягнення 46 856,50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем-1 зобов'язання щодо оплати вартості послуг з перевезення вантажу за договором №31/07-02 від 31.07.2015 р., у зв'язку з чим у відповідача-1 виникла заборгованість перед позивачем. Разом з тим, з огляду на укладення між позивачем (кредитором) та відповідачем-2 (поручитель) договору поруки № б/н від 18.08.2015 р., згідно з умовами якого поручитель поручається за виконання відповідачем-1 грошових зобов'язань за договором №31/07-02 від 31.07.2015 р., позивач просить суд стягнути з відповідача-1 37 034,50 грн. основного боргу, за прострочення оплати якого нараховані 3% річних - 1545,33 грн. та інфляційні втрати - 6176,67 грн., а також стягнути з відповідача-2 500,00 грн. в рахунок виконання зобов'язань за договором поруки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2017р. порушено провадження у справі № 910/4764/17 та призначено її розгляд на 13.04.2017р.
Присутній у судовому засіданні 13.04.2017р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача-2 в судове засідання не з'явився, при цьому 06.04.2017р. через відділ діловодства суду від представника відповідача-2 отримано заяву про визнання позову в частині вимог до відповідача-2.
Представник відповідача-1 в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 27.03.2017р. не виконав, письмовий відзив на позов не подав.
Відповідач-1 належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).
Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу про порушення провадження у справі від 27.03.2017р. було надіслано відповідачу-1 рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, та отримана останнім.
Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представників відповідача-1 суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача-1 не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представників відповідача-1, яких достатньо для винесення рішення по суті.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем і відповідачем-2, у нарадчій кімнаті.
Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
12.02.2014 р. між позивачем (за договором - перевізник) та відповідачем-1 (за договором - замовник) було укладено договір № 31/07-2, яким врегульовано взаємовідносини між сторонами щодо планування, розрахунку та здійсненні міжнародних та внутрішніх автомобільних перевезень вантажів та надання інших пов'язаних послуг.
Договір, відповідно до п. 7.6., набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.2015р. та автоматично пролонгується у разі відсутності заперечень сторін за три місяці до закінчення терміну його дії.
Як встановлено судом, на виконання умов договору позивачем були надані послуги з перевезення вантажу в міжнародному сполученні загалом на суму 42 534,60 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи міжнародною товарно-транспортною накладною CMR (оригінал якої було досліджено судом у судовому засіданні, а належним чином засвідчена копія долучена до матеріалів справи), а вантаж було отримано, про що свідчить підпис уповноваженої особи та печатка вантажоодержувача.
Також, позивачем було виставлено відповідачу-1 рахунок № 1121 від 18.08.2015р. на оплату послуг з перевезення вантажу на суму 42 534,60 грн.
Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. договору, оплата за перевезення здійснюється за узгодженими ставками за кожне перевезення вантажу, що встановлюється заявкою на перевезення або додатковою угодою по факсу. Відповідач здійснює передбачені договором платежі протягом 7 (семи) днів з моменту отримання оригіналів документів (рахунок, акт виконаних робіт, CMR, товарно-транспортної накладної). Отримання рахунку підтверджується відміткою в реєстрі фірми замовника.
В матеріалах справи наявні докази надсилання позивачем відповідачу-1, передбачених п.3.2 договору, документів (експрес накладна № 77022784), які отримані кур'єром для вручення 18.08.2015р.
Проте, як зазначає позивач та не спростовано відповідачем-1, у порушення взятих на себе зобов'язань за договором надані міжнародної ТТН послуги з перевезення вантажу у міжнародному сполученні загалом на суму 37 534,60 грн., відповідачем повністю не оплачені, лише частково - в сумі 5000,00 грн., про що свідчать платіжні доручення № 9118 від 24.03.2016р. та № 9121 від 31.03.2016р.
Оскільки послуги з перевезення вантажу відповідач-1 не оплатив у повному обсязі, позивач 08.12.2016р. за експрес накладною № 77056290 направив відповідачу-1 претензію за вих. № 147/12 від 05.12.2016р. з вимогою про сплату боргу в сумі 37 534,60 грн. Проте, відповідач-1 вказану вимогу залишив без відповіді та задоволення.
Також, 18.08.2015р. між позивачем (за договором - кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Транспеле» (за договором - поручитель, далі - відповідач-2) укладено договір поруки, за умовами п.1.3 якого відповідач-2 поручився перед позивачем у сумі 500,00 грн. за виконання відповідачем-1 обов'язків за договором № 31/07-02 від 31.07.2013р., що укладений між позивачем та відповідачем-1.
12.01.2017р. позивач звертався до відповідача-2 з вимогою за № 12/12 від 12.01.2017р. про сплату заборгованості у розмірі 500,00 грн. Однак, відповідач-2 вказану вимогу залишив без задоволення.
У зв'язку з наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача-1 37 034,60 грн. основного боргу, а також стягнути з відповідача-2 500,00 грн. основного боргу.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до п.2 ст. 307 Господарського кодексу України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Відповідно до приписів статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На час розгляду спору в господарському суді відповідачем-1 не заперечений факт отримання послуг з перевезення вантажу за представленою міжнародною товарно-транспортною накладною та не надано доказів повної оплати послуг на суму 37 534,50 грн., відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача-1 суми основного боргу в розмірі 37 034,50 грн. підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель зобов'язується перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (стаття 554 Цивільного кодексу України).
До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, у тому числі й ті, що забезпечували його виконання (стаття 556 Цивільного кодексу України).
Таким чином, позовна вимога щодо стягнення з відповідача-2 500,00 грн. в рахунок виконання зобов'язань за договором поруки. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Крім того, від відповідача-2 отримано заяву, в якій останній борг визнає.
Згідно ч. 5 ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.
У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб (ч. 5 ст. 78 ГПК України).
З огляду на викладені положення законодавства та обставини справи, суд вважає, що визнання відповідачем-2 позову не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб і, таким чином, суд приймає визнання відповідачем-2 позову, поряд із власними висновками суду, для прийняття рішення про задоволення позову щодо стягнення суми заборгованості в розмірі 500,00 грн.
Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем-1 своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 1545,33 грн. - 3% річних та інфляційні втрати в сумі 6176,67 грн., які нараховані за період з 01.09.2015р. по 31.12.2016р., з урахуванням часткових оплат.
Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.
Таким чином, оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат ґрунтується на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, тому позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат є обґрунтованими та доведеними, та підлягають задоволенню згідно розрахунку позивача, який є арифметично вірним.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ФРУТ МАЙСТЕР ФУДС" « 90202, Закарпатська обл., м. Берегове, вул. Б. Хмельницького, 163; код ЄДРПОУ 35771408) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАА ТРАНС" (03134, м. Київ, вул. Симиренка, 36; код ЄДРПОУ 31718995) основний борг у сумі 37 034 грн. 50 коп., 1545 грн. 33 коп. - 3% річних, інфляційні втрати в сумі 6176 грн. 67 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1528 грн. 29 коп. Видати наказ.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ТРАНСПЕЛЕ" (03134, м. Київ, вул. Симиренка, 36; код ЄДРПОУ 13378964) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАА ТРАНС" (03134, м. Київ, вул. Симиренка, 36; код ЄДРПОУ 31718995) основний борг у сумі 500 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 71 грн. 71 коп. Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення підписано: 18.04.2017р.
Суддя А.І. Привалов