61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
25.04.2017 Справа № 905/3395/16
Господарський суд Донецької області у складі: Головуючого судді Мельниченко Ю.С., суддів: Чорненької І.К., Попова О.В., при секретарі судового засідання (помічнику судді) Паюновій Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія “Будводоканал”, м. Маріуполь, Донецька область
до відповідача: Комунальне підприємство “Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства”, м. Маріуполь, Донецька область
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Управління Державної казначейської служби України у місті Маріуполь Донецької області, м. Маріуполь, Донецька область
про стягнення заборгованості у розмірі 415335 грн. 94 коп.
За участю представників сторін:
від позивача: представник не з'явився.
від відповідача: представник не з'явився.
від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: представник не з'явився.
Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 25.04.2017р. суд виходив до нарадчої кімнати (каб. 324) для прийняття рішення.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія “Будводоканал”, м. Маріуполь, Донецька область, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства “Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства”, м. Маріуполь, Донецька область, про стягнення заборгованості у розмірі 588604 грн. 15 коп.
Ухвалою суду від 05.12.2016р. господарським судом Донецької області було прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи призначено на 22.12.2016р.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 22.12.2016р. було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Управління Державної казначейської служби України у місті Маріуполь Донецької області, м. Маріуполь, Донецька область та відкладено розгляд справи на 12.01.2017р.
Ухвалою від 12.01.2017р. господарським судом Донецької області було відкладено розгляд справи на 24.01.2017р.
Ухвалою від 24.01.2017р. господарським судом Донецької області було продовжено строк розгляду спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 14.02.2017р.
10.02.2017р. від позивача до господарського суду Донецької області надійшла Заява вих.№87 від 07.02.2017р. про зменшення розміру позовних вимог, у якій останній просить стягнути з позивача суму заборгованості у розмірі 415335 грн. 94 коп., з яких розмір інфляційних втрат за договором №53 від 25.11.2013р. складає 116904 грн. 12 коп., розмір 3% річних за договором №53 від 25.11.2013р. складає 9128 грн. 62 коп., сума заборгованості за договором №31 від 12.08.2013р. складає 167480 грн. 39 коп., розмір інфляційних втрат за договором №31 від 12.08.2013р. складає 112999 грн. 01 коп. та розмір 3% річних за договором №31 від 12.08.2013р. складає 8823 грн. 80 коп.
В ухвалі від 14.02.2017р. господарський суд Донецької області зазначив про подальший розгляд справи з урахуванням наданої Заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог (вих.№87 від 07.02.2017р.).
Ухвалою від 14.02.2017р. господарським судом Донецької області було відкладено розгляд справи на 23.03.2017р.
За результатами автоматичного визначення складу колегії суддів від 17.02.2017р. по справі №905/3395/16 було призначено судову колегію у складі: Головуючого судді Мельниченко Ю.С., суддів: Чорненької І.К., Попова О.В.
Ухвалою від 23.03.2017р. господарським судом Донецької області було відкладено розгляд справи на 12.04.2017р.
Ухвалою від 12.04.2017р. господарським судом Донецької області було продовжено строк розгляду справи на 15 днів та відкладено розгляд справи на 25.04.2017р.
Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором підряду №53 від 25.11.2013р. та договором підряду №31 від 02.10.2013р. щодо оплати вартості виконаних робіт. Нормативно позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. 525, 526, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.
Позивач у судових засіданнях 24.01.2017р., 14.02.2017р., 23.03.2017р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, в обґрунтування своїх вимог посилався на укладання договору підряду №53 від 25.11.2013р. та договору підряду №31 від 02.10.2013р. із відповідачем, невиконання останнім за ним своїх зобов'язань з оплати вартості виконаних робіт, внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування 3% річних та інфляційних втрат.
Відповідач про судові засідання 24.01.2017р., 14.02.2017р., 23.03.2017р., 12.04.2017р. та 25.04.2017р. був повідомлений належним чином, про що свідчать штампи поштових відправлень на відповідних ухвалах та повідомлення про вручення рекомендованого листа з відміткою про його отримання 12.12.2016р., 03.01.2017р., 24.01.2017р., 03.02.2017р., 24.02.2017р., 31.03.2017р., однак у засідання суду представника не направив. 11.01.2017р. через канцелярію господарського суду Донецької області від відповідача надійшло клопотання (вих.№90 від 10.01.2017р.) про відкладення розгляду справи та клопотання (вих.№89 від 10.01.2017р.), в порядку ст.38 Господарського процесуального кодексу України, про витребування доказів з Іллічівського районного суду м. Маріуполя та у Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія "Будводоканал". Ухвалою суду від 12.01.2017р. господарським судом Донецької області було задоволено клопотання відповідача (вих.№89 від 10.07.2017р.) про витребування доказів з Іллічівського районного суду м. Маріуполя та у Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія "Будводоканал". 23.03.2017р. від відповідача до суду надійшло клопотання (вих.№1108 від 22.03.2017р.) про відкладення розгляду справи. 25.04.2017р. на електронну адресу господарського суду Донецької області надійшло клопотання (б/н від 25.04.2017р.) про відкладення розгляду справи з додатками, в т.ч. лист вих.№2075 від 03.08.2015р.
Третя особа про судові засідання 24.01.2017р., 14.02.2017р., 23.03.2017р., 12.04.2017р. та 25.04.2017р. була повідомлена належним чином, про що свідчать штампи поштових відправлень на відповідних ухвалах, однак у засідання суду представника не направила. 16.01.2017р. від третьої особи надійшли письмові пояснення (вих.№07-16/38 від 10.01.2017р.) у яких зазначило, що надати інформацію за 2013 рік Управління не має можливості у зв'язку з невиправним пошкодженням документів у 2014 році у результаті прориву теплоносія у приміщенні архіву (за даним фактом управління складено акт від 30.12.2014р. №1 про невиправні пошкодження документів). Крім того, у зв'язку з переходом з 01.01.2014р. на казначейське обслуговування з використанням нового програмного комплексу АС «Є-Казна» та відключенням баз даних за 2013 та попередні роки, що знаходяться на серверах Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, які залишились у місті Донецьку, надати інформацію, зазначену в Ухвалі господарського суду Донецької області від 22.12.2016р. є неможливим. 16.01.2017р. від третьої особи до суду надійшло клопотання (вих.№07-16/39 від 10.01.2017р.) про проведення судового засідання, призначеного на 12.01.2017р. без участі представника останньої. Також, 14.02.2017р. від Управління Державної казначейської служби України у м. Маріуполі Донецької області надійшло клопотання про проведення судового засідання, призначеного на 14.02.2017р. без участі представника останнього. 11.04.2017р. від Управління Державної казначейської служби України у м. Маріуполі Донецької області надійшло клопотання про проведення судового засідання, призначеного на 12.04.2017р. без участі представника останнього.
02.02.2017р. від Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області на виконання Ухвали від 12.01.2017р. надійшов супровідний лист з додатком, а саме - Вироком від 15.05.2015 року відносно ОСОБА_1.
З огляду на достатність наявних в матеріалах справи документів для правильного вирішення спору, враховуючи, що неявка в судове засідання належним чином повідомленого відповідача та ненадання ним відзиву на позовну заяву не впливає на правову оцінку спірних правовідносин та не перешкоджає вирішенню справи, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд
Між Комунальним підприємством «Маріупольське виробниче водопровідно-каналізаційне господарство» (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія «Будводоканал» (далі - підрядник) було укладено Договір підряду №53 від 25.11.2013р. (далі за текстом Договір), за умовами якого: Підрядник зобов'язується у 2013 році, виконати роботи з капітального ремонту водоводу від ВНС «Мирний» в Іллічівському р-ні м.Маріуполя в обсязі, який докладно зазначений в проектно-кошторисній документації до цього договору, а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити такі роботи відповідно до ДБН Д1.1.-1-2000.
Відповідно до п.2.1. Договору, ціна договору становить 7 700 560 грн. 00 коп., в т.ч. за рахунок субвенцій державного бюджету - 7 474 271 грн. 84 коп., за рахунок коштів місцевого бюджету 224 288 грн. 16 коп.
Відповідно до п.3.1. Договору, остаточні розрахунки за виконані роботи здійснюватимуться на підставі рахунку, дефектного акту, кошторису та акта приймання виконаних підрядних робіт за повністю виконані роботи.
Відповідно до п. 3.2. Договору, підрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, готує відповідні документи (акт форми КБ-2В та довідку КБ-№3) і подає їх для підписання замовнику в 3-денний строк після виконання робіт. Замовник зобов'язаний підписати надані Підрядником документи, що підтверджують факт виконання робіт або обґрунтування причини відмови від їх підписання в 10-денний строк з моменту отримання.
Відповідно до п.10.1. Договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками Сторін. Договір діє до 31.12.2013р. та в будь-якому разі до повного виконання своїх зобов'язань обома сторонами за даним договором.
Факт виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором на загальну суму 7 649 318 грн. 40 коп. підтверджується наступними актами приймання виконаних будівельних робіт:
- Акт №1/м приймання виконаних будівельних робіт з розрахунками одиничної вартості за грудень 2013р. від 19.12.2013р. на загальну суму 2 309 984 грн. 40 коп.; (зазначений акт був зменшений на 51 013 грн. 20 коп., що підтверджується експертним дослідженням №5 від 27.03.2015р.)
- Акт №2/м приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013р. від 30.12.2013р. на загальну суму 2 216 805 грн. 60 коп.;
- Акт №3/м приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013р. на загальну суму 3 173 541 грн. 60 коп.;
Вказані акти підписані повноважними представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками підприємств.
Крім того, сторонами було підписано наступні Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати:
- Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2013р. від 19.12.2013р. на загальну суму 2 309 984 грн. 40 коп.;
- Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2013р. від 30.12.2013р. на загальну суму 2 216 805 грн. 60 коп.;
- Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2013р. від 30.12.2013р. на загальну суму 3 173 541 грн. 60 коп.;
Вказані довідки підписані повноважними представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками підприємств.
В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем в якості сплати вартості виконаних робіт за договором підряду №53 від 25.11.2013р. на користь підрядника були перераховані грошові кошти у сумі 7 476 050 грн. 10 коп. Із письмових пояснень позивача вбачається, що первинна документація ТОВ ВК «Будводоканал» була вилучена ухвалою Ворошиловського районного суду м. Донецьк від 23.04.2014р., у зв'язку з чим надати докази на підтвердження зазначеної суми не має можливості. Проте, суд звертає увагу, що відповідачем сплачена сума у розмірі 7 476 050 грн. 10 коп. не заперечувалась, докази іншого до суду останнім надано не було.
Судом встановлено, що зобов'язання з оплати вартості виконаних робіт за договором відповідачем не виконані в повному обсязі, вартість робіт у розмірі 173 268 грн. 30 коп. була не сплачена.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем в якості сплати залишку основного боргу було перераховано на користь позивача грошові кошти у сумі 173 268 грн. 30 коп., що підтверджується платіжним дорученням №44 від 27.12.2016р.
Отже, судом встановлено, що зобов'язання щодо здійснення оплати за виконані роботи за договором №53 від 27.12.2016р. відповідачем виконані в повному обсязі.
Крім того, між Комунальним підприємством «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» (далі Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Будводоканал» (далі - Підрядник) було укладено Договір підряду №31 від 02.10.2013р. (далі за текстом Договір), за умовами якого: Підрядник зобов'язується виконати за завданням Замовника з використанням своїх матеріалів, механізмів, обладнання та транспорту, а замовник зобов'язаний прийняти та оплатити наступну роботу: «Капітальний ремонт водоводу по вул. К.Либкнехта в Жовтневому районі м. Маріуполь», у відповідності до ДБН Д 1.1-1-2000.
Відповідно до п.2.1. Договору, ціна договору становить 856 166 грн. 40 коп., в т.ч. за рахунок субвенцій державного бюджету - 831 229 грн. 51 коп., за рахунок коштів місцевого бюджету 24 936 грн. 89 коп.
Відповідно до п.3.1. Договору, остаточні розрахунки за виконані роботи здійснюватимуться на підставі дефектного акту, кошторису та акта приймання виконаних підрядних робіт за повністю виконані роботи.
Відповідно до п. 3.2. Договору, Підрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, готує відповідні документи (акт форми КБ-2В та довідку КБ-№3) і подає їх для підписання замовнику в 3-денний строк після виконання робіт. Замовник зобов'язаний підписати надані Підрядником документи, що підтверджують факт виконання робіт або обґрунтування причини відмови від їх підписання в 10-денний строк з моменту отримання.
Відповідно до п.11.1. Договору ( в редакції, погодженій сторонами в додатковій угоді №1 до договору підряду від 02.10.2013р.), цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками Сторін. Договір діє до 31.12.2014р. і до повного погашення своїх зобов'язань обома сторонами за даним договором.
Факт виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором підряду №31 від 02.10.2013р. на суму 172 504 грн. 80 коп. підтверджується актом №3/12/ВК/Л приймання виконаних будівельних робіт з розрахунками одиничної вартості за грудень 2013р. від 25.12.2013р. на загальну суму 172 504 грн. 80 коп.
Вказаний акт підписаний повноважними представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками підприємств.
Крім того, суд приймає до увагу також наявну на зазначену акті відмітку Управління державної казначейської служби України у м. Маріуполі Донецької області про реєстрацію та взяття на облік зазначеного зобов'язання в 26.12.2013р.
Крім того, сторонами, також, було підписано Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2013р. від 25.12.2013р. на загальну суму 172 504 грн. 80 коп. Довідка підписана повноважними представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками підприємств.
В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, та не запресується відповідачем, останнім в якості сплати вартості виконаних робіт за договором підряду №53 від 25.11.2013р. на користь підрядника за зазначеним актом виконаних будівельних робіт були перераховані грошові кошти у сумі 5 024 грн. 41 коп. Із письмових пояснень позивача вбачається, що первинна документація ТОВ ВК «Будводоканал» була вилучена ухвалою Ворошиловського районного суду м. Донецьк від 23.04.2014р., у зв'язку з чим надати докази на підтвердження зазначеної суми не має можливості. Проте, суд звертає увагу, що відповідачем сплачена сума у розмірі 5 024 грн. 41 коп. не заперечувалась, докази іншого до суду останнім надано не було.
Судом встановлено, що зобов'язання з оплати вартості виконаних робіт за договором відповідачем не виконані в повному обсязі, вартість робіт у розмірі 167 480 грн. 39 коп. станом на час розгляду справи сплачена не була.
Проаналізувавши укладені між сторонами договори підряду №53 від 25.11.2013р. та №31 від 02.10.2013р., суд дійшов висновку, що останні за своєю правовою природою є договорами підряду, правовідносини сторін підпадають під регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.
Статтею 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно із ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначені норми узгоджуються з вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
За приписами ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
При цьому, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що Розділ 3 Договорів підряду №53 від 25.11.2013р. та №31 від 02.10.2013р, а саме, умови оплати, що передбачені у п.3.1., фактично не передбачають конкретного строку виконання зобов'язання, тому застосуванню підлягають приписи ч.2 ст.530 ЦК України.
З матеріалів справи вбачається, що 29.07.2015р. ТОВ БК «Будводоканал» направлено відповідачу вимогу №100 про сплату заборгованості за договорами підряду, в т.ч. за договором підряду №31 від 02.10.2013р. у сумі 167 480 грн. 39 коп. та договором підряду №53 від 25.11.2013р. у сумі 224 281 грн. 50 коп. дана вимога була отримана відповідачем 29.07.2015р., що підтверджується відповідним штампом вхідної кореспонденції підприємства відповідача на супровідному листі №101 від 29.07.2015р. Крім того, доказом отримання зазначеної вимоги саме 29.07.2016р. також є відповідь відповідача на зазначену вимогу, а саме лист КМ «Маріупольське ВУПВКГ» (вих.№2075 від 03.08.2015р.) у якому останнім зазначено, що « 29.07.2015р. Комунальним підприємством «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» було отримано претензію ТОВ «ВК Будводоканал» про сплату заборгованості за договорами підряду №31 від 02.10.2013р., №53 від 25.11.2013р…».
Внаслідок отримання відповідачем вимоги 29.07.2015р., враховуючи приписи ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, граничний строк оплати вартості виконаних робіт за даними договорами - 05.08.2015 року.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав у відповідача для ухилення від виконання свого обов'язку за даними договорами стосовно оплати вартості виконаних робіт.
Разом з тим, як вже зазначалось, в процесі розгляду даної справи відповідачем було повністю сплачена заборгованість за договором №53 від 25.11.2013р., що підтверджується платіжним дорученням №44 від 27.12.2016р.
Проте, з матеріалів справи не вбачається здійснення відповідачем розрахунку з позивачем за договором №31 від 02.10.2013р., впродовж вказаного строку, що призвело до порушення відповідачем зобов'язання з оплати робіт як боржником, який прострочив виконання, у розумінні ст.ст.610, 612 Цивільного кодексу України.
Відповідач у порушення ст.ст. 33,43 ГПК України не надав доказів оплати заборгованості в сумі 167480 грн. 39 коп. або належного обґрунтованого конррозрахунку.
Одночасно, умови п.3.3 договору обумовлюють факт виконання зобов'язання з оплати виконаних робіт наявністю фінансування робіт.
В цьому сенсі суд зазначає, що відповідач доказів відсутності фінансування робіт за договором з боку Замовника робіт суду не надав.
Крім того, суд приймає до уваги, що за змістом статті 511 ЦК України зобов'язання не може створювати обов'язку для третьої особи.
Навіть у випадку покладення виконання обов'язку боржником на іншу особу, відповідно з вимогами частини 2 статті 528 ЦК України, відповідальним за виконання зобов'язання залишається боржник, а не така особа.
Наявність чи відсутність фінансування відповідача не залежить від волі та дій позивача, що порушує його право на отримання коштів за виконані роботи за вказаним вище договором.
У разі відсутності коштів для оплати замовник мав право та фактичну можливість призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати робіт, а не приймати їх результати.
Аналогічна позиція викладена у постанові від 15.05.2012року № 11/446 Верховного Суду України та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі Терем ЛТД та Оліус проти України від 18 травня 2005 року.
Таким чином, відповідач не звільняється від виконання грошового зобов'язання, неналежне виконання якого зумовлено відсутністю фінансування.
За змістом клопотання №89 від 10.01.2017р. відповідач посилається на те, що позивачем було приховано факт зарахування зустрічних однорідних вимог, здійсненого відповідачем на підставі звернення позивача за вих.№76 від 10.06.2014р., за наслідком якого відповідачем була зарахована вимога ТОВ ВК «Будводоканал» до КП «Маріупольське ВУВКГ» у розмірі 137 226 грн. 35 грн. за договором №31 від 02.10.2013р. у рахунок погашення зустрічних вимог КП «Мароіупольське ВУВКГ» до ТОВ ВК «Будводоканал» у розмірі 137 226 грн. 35 коп.
Зазначені посилання відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог у розмірі 137 226 грн. 35 коп. судом не приймаються до уваги, з огляду на наступне.
По-перше, проаналізувавши лист №76 від 10.06.2014р., на який посилається відповідач, суд дійшов висновку, що в останньому мова йдеться про можливість зарахування сторонами суми у розмірі 80 000 грн. 16 коп.
По-друге, судом встановлено, що сторонами 25.06.2015р. підписано акт звіряння взаєморозрахунків, відповідно до якого заборгованість у розмірі 80 000 грн. 16 коп. існувала як за даними ТОВ ВК «Будводоканал», так і за даними КП Маріупольське ВУ ВК, що свідчить про відсутність фактичного зарахування зустрічних майнових вимог між позивачем та відповідачем.
По-третє, статтею 601 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Зарахування здійснюється за наявності наступних умов:
1) вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають з двох різних зобов'язань між двома особами, де кредитор одного зобов'язання є боржником іншого. Те саме повинно бути із боржником;
2) вимоги мають бути однорідними, тобто в обох зобов'язаннях повинні бути речі одного роду;
3)необхідно, щоб за обома вимогами настав строк виконання, оскільки неможна пред'явити до зарахування вимоги за таким зобов'язанням, яке не підлягає виконанню.
Як встановлено вище судом, зобов'язання за спірними договорами виникло у відповідача перед позивачем 29.07.2015р., проте лист №76 про зарахування зустрічних позовних вимог датований 10.06.2014р., що також унеможливлює прийняття зарахування зустрічних однорідних вимог як такого, що відбулось. На підставі чого, вищевикладені посилання відповідача на зарахування зустрічних однорідних вимог не приймається судом до уваги.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором підряду №31 від 02.10.2013р. в сумі 167 480 грн. 39 коп. обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, отже, такими, що підлягають задоволенню.
Крім стягнення основної заборгованості позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3% річних за договором підряду №53 від 25.11.2013р. у сумі 9 128 грн. 62 коп., за договором підряду №31 від 12.08.2013р. у сумі 8 823 грн. 80 коп. за період з 26.03.2014р. по 31.11.2015р., оцінюючи правомірність нарахування яких суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що вказаний розрахунок є методологічно та арифметично невірним, на підставі чого суд зробив власний розрахунок. Фактично розмір 3% річних за договором №53 від 25.11.2013р. складає 1 666 грн. 22 коп., за договором №31 від 12.08.2013р. - 1 610 грн. 56 коп.
Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення 3% за договором №53 від 25.11.2013р. у сумі 1 666 грн. 22 коп. та за договором №31 від 12.08.2013р.у сумі 1 610 грн. 56 коп. підлягають задоволенню, а в частині стягнення 7 462 грн. 40 коп. та 7 213 грн. 24 коп. відповідно, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Позивачем також відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України нараховані інфляційні втрати за прострочення оплати вартості робіт за договором підряду №53 від 25.11.2013р. у сумі 116 904 грн. 12 коп., за договором підряду №31 від 12.08.2013р. у сумі 112 999 грн. 01 коп. за період з 26.03.2014р. по 31.11.2015р.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що він є методологічно та арифметично невірним, оскільки в розрахунках позивача період нарахування не відповідає вимогам п.3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань”, відповідно до якого розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Крім того, індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Фактично розмір інфляції за договором №53 від 25.11.2013р. складає 5 179 грн. 86 коп. та за договором №31 від 12.08.2013р. складає 5 006 грн. 83 коп. на підставі чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, а в частині стягнення 111 724 грн. 26 коп. та 107 992 грн. 18 коп. відповідно, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Окремо, суд вважає за необхідне зазначити, що визначений позивачем період нарахування інфляційних втрат та 3% річних, що зазначений у наданому останнім до матеріалів справи розрахунку індексу інфляції та відсотків річних з 26.03.2014р. та станом на 31.11.2015р. ( а ,також, у заяві про зменшення розміру позовних вимог зазначається, що 3% річних та індекс інфляції розраховується станом на 31 листопада 2015р), є помилковим з огляду на наступне.
По-перше, як встановлено вище судом, обов'язок з оплати вартості виконаних робіт виник у відповідача перед позивачем з 29.07.2015р., та граничним строком оплати виконаних робіт є 05.08.2015р., таким чином, дата початку прострочення виконання зобов'язання з оплати виконаних робіт відповідача - 06.08.2015р, а тому нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат з 26.03.2014р. є помилковим.
По-друге, стосовно посилання позивача, що 26.03.2014р. між ТОВ ВК «Будводоканал» та КП «Маріупольске ВУВКГ» було підписано акт звірки розрахунків, а тому дата підписання вказаного акту як дата підтвердження відповідачем існування заборгованості взята за дату початку розрахунку інфляційного збільшення та 3% річних за зазначеними договорами, суд зазначає наступне. У статті 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію. Відповідно до частин першої, другої статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкованості оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Отже, суд дійшов виносвку, що акт звірки взаєморозрахунків як зведений обліковий документ не належить до первинних документів бухгалтерської звітності. Даний акт є, по суті, документом, який містить зведені відомості про бухгалтерський облік здійснених операцій на підприємствах, проте не може вважатися належним доказом проведення цих операцій і наявності заборгованості у суб'єкта господарської діяльності. Акт звірки бухгалтерів є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - договором, накладними, рахунками тощо. Таким чином, вищевикладені посилання позивача на акт звіряння розрахунків як на дату початку розрахунку інфляційного збільшення та 3% річних, не приймається судом до уваги.
По-третє, суд звертає увагу, що позивачем нараховано 3% річних та інфляційних втрат станом на 31 листопада 2015р., проте у листопаді 30 днів, що також вказує на помилкове визначення позивачем періоду.
Розрахунок 3% річних, інфляційних втрат було здійснено за допомогою програмного забезпечення “Ліга Закон”.
Стосовно клопотання відповідача, що надійшло на електронну адресу господарського суду Донецької області 25.04.2017р., суд зазначає наступне. Відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, спір має бути вирішено господарським судом в строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів. Як вбачається з матеріалів справи, розгляд справи неодноразово відкладався, крім того, ухвалою від 12.04.2017р. суд за клопотанням позивача продовжував строк розгляду спору на 15 днів, який з урахуванням даного продовження спливає 02.05.2017р. У зв'язку з викладеним та з метою недопущення порушення судом процесуальних строків розгляду спору, суд розглядає справу за наявними в справі матеріалами та відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Вирішуючи питання про розподіл господарських витрат зі сплати судового збору, суд зазначає, що витрати зі сплати судового збору за вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
Зважаючи на викладені обставини, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись ст.ст. 511, 525, 526, ч.2 ст. 528, ч.1 ст. 530, ст.ст. 601, 610, 612, 625, 626, 629, 837 Цивільного кодексу України; ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 28, 33, 34, 43, 44, 49, ч.4 ст. 51, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» (код ЄДРПОУ 03361508, місцезнаходження 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вулиця Соборна, будинок 7) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія «Будводоканал» (код ЄДРПОУ 30660782, місцезнаходження 87513, Донецька область, м.Маріуполь, двадцять п'ятий квартал, будинок 2, приміщення 1) заборгованість за договором №31 від 12.02.2013р. в сумі 167 480 грн. 39 коп., інфляційні втрати за договором №31 від 12.02.2013р. в сумі 5 006 грн. 83 коп., 3 % річних за договором №31 від 12.02.2013р. в сумі 1 610 грн. 56 коп., інфляційні втрати за договором №53 від 25.11.2013р. в сумі 5 179 грн. 86 коп., 3 % річних за договором №53 від 25.11.2013р. в сумі 1666 грн. 22 коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 3 846 грн. 44 коп.
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія «Будводоканал» в частині стягнення інфляційних втрат за договором №31 від 12.02.2013р. в сумі 107 992 грн. 18 коп., 3 % річних за договором №31 від 12.02.2013р. в сумі 7 213 грн. 24 коп., інфляційних втрат за договором №53 від 25.11.2013р. в сумі 111 724 грн. 26 коп., 3 % річних за договором №53 від 25.11.2013р. в сумі 7 462 грн. 40 коп. відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.
У судовому засіданні 25.04.2017р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 27.04.2017р.
Головуючий суддя Ю.С. Мельниченко
Суддя І.К. Чорненька
Суддя О.В. Попов