61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
24.04.2017 Справа № 905/3568/16
Господарський суд Донецької області у складі судді Мельниченко Ю.С., при секретарі судового засідання (помічнику судді) Паюновій Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Приватного акціонерного товариства “ДТЕК Павлоградвугілля”, м. Павлоград, Дніпропетровська область
до відповідача-1: Державного підприємства “Донецька залізниця”, м. Донецьк
до відповідача-2: Публічне акціонерне товариство “Українська залізниця”, м. Київ, в особі Регіональної філії “Донецька залізниця”, м. Лиман, Донецька область
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь", м. Маріуполь, Донецька область
про стягнення 43 393 грн. 77 коп.
За участю представників сторін:
від позивача: представник не з'явився.
від відповідача-1: представник не з'явився.
від відповідача-2: ОСОБА_1 - представник за довіреністю №Ц/3-04/294-16 від 25.10.2016р.
від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: представник не з'явився.
Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 811 Господарського-процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 24.04.2017р. суд виходив до нарадчої кімнати (каб. 324) для прийняття рішення.
Позивач, Приватне акціонерне товариство “ДТЕК Павлоградвугілля”, м. Павлоград, Дніпропетровська область звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства “Донецька залізниця”, м. Донецьк, про стягнення 43 393 грн. 77 коп.
Ухвалою від 09.02.2017р. господарським судом Донецької області було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь", м.Маріуполь, Донецька область.
Ухвалою від 20.02.2017р. господарським судом Донецької області було продовжено строк розгляду спору та відкладено розгляд справи на 02.03.2017р.
Ухвалою від 02.03.2017р. господарським судом Донецької області було залучено до участі у справі в якості відповідача-2 - Публічне акціонерне товариство “Українська залізниця”, м. Київ, в особі Регіональної філії “Донецька залізниця”, м. Лиман, Донецька область та відкладено розгляд справи на 05.04.2017р.
Ухвалою від 21.03.2017р. господарським судом Донецької області було виправлено описку в п.3. резолютивної частини ухвали, а саме замість “Відкласти розгляд справи на 05.04.2017р. об 11:00 год.”, ухвалено вірно читати “Відкласти розгляд справи на 10.04.2017р. об 11:30 год.”.
Ухвалою від 10.04.2017р. господарським судом Донецької області було відкладено розгляд справи на 24.04.2017р.
Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вантаж - брухт сталевий негабаритний вид №500, який перевозився за залізничною накладною №47548664 від 11.06.2016р. у напіввагоні №65889974 в кількості 62 200 кг був доставлений на станцію призначення з недостачею вантажу, про що складено комерційний акт БА №751427/689 від 20.06.2016р.
Нормативно позивні вимоги обґрунтовані ст.ст. 16, 22, 909, 920, 924 Цивільного кодексу України, ст.ст. 224, 307, 314 Господарського кодексу України, ст. 110, 113, 114, 115, 129, 130, 133, 136 Статуту залізниць України.
Позивач про дату судових засідань 12.01.2017р., 09.02.2017р., 20.02.2017р., 02.03.2017р., 10.04.2017р. та 24.04.2017р. був повідомлений належним чином, про що свідчать штампи поштових відправлень на відповідних ухвалах суду та повідомлення про вручення рекомендованих листів з відміткою про їх отримання 27.12.2016р., 20.01.2017р., 16.02.2017р., 28.02.2017р., 09.03.2017р., однак у засідання суду представника не направив. 03.04.2017р. від позивача надійшли письмові пояснення вих.№601/2 від 24.03.2017р., за змістом яких, у зв'язку з залученням відповідача-2, керуючись ст.22 Господарського процесуального кодексу України, останній просить стягнути з відповідача -1 та відповідача-2 вартість недостачі вантажу в розмірі 43 393 грн. 77 коп.
Відповідач-1 у свою чергу про судові засідання 12.01.2017р., 09.02.2017р., 20.02.2017р., 02.03.2017р., 10.04.2017р. та 24.04.2017р. був повідомлений належним чином, про що свідчать розміщені 23.12.2016р., 16.01.2017р., 13.02.2017р., 23.02.2017р., 10.03.2017р. та 12.04.2017р. на сторінці господарського суду Донецької області (у розділі “Повідомлення для учасників судового процесу, які знаходяться в зоні проведення антитерористичної операції”) офіційного веб-порталу “Судова влада в Україні” в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/) повідомлення про розгляд справи, однак у засідання суду представника не направив, відзив на позов не надав, вимоги суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідач-2 у свою чергу про дату судових засідань 10.04.2017р. та 24.04.2017р. був повідомлений належним чином, про що свідчать штампи поштових відправлень на відповідних ухвалах суду та повідомлення про вручення рекомендованих листів з відміткою про їх отримання 09.03.2017р., 30.03.2017р. Представник відповідача-2 у судовому засіданні 24.04.2017р. заперечив проти задоволення позовних вимог, через канцелярію суду 24.04.2017р. надав письмові заперечення (вих.№2022/433 від 24.04.2017р.), у яких просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
Третя особа про дату судових засідань 20.02.2017р., 02.03.2017р., 10.04.2017р. та 24.04.2017р. була повідомлена належним чином, про що свідчать штампи поштових відправлень на відповідних ухвалах суду та повідомлення про вручення рекомендованих листів з відміткою про їх отримання 17.02.2017р., 28.02.2017р., 10.03.2017р., 31.03.2017р. 02.03.2017р. через офіційну електронну пошту господарського суду Донецької області від третьої особи надійшли письмові пояснення вих.№09-10/26 від 27.02.2017р. у яких остання зазначає, що враховуючи наявність нестачі вантажу у вагоні №6588974 та складання комерційного акту №751427/689 від 20.06.2016р., ПрАТ «МК «Азовсталь» на залізничну накладну №47548664 був внесений переуступний напис. Крім того, ПрАТ «МК «Азовсталь» зазначило, що з 28.12.2015р. та станом на теперішній час договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізничним транспортом послуги укладений ПрАТ «МК «Азовсталь» з ПАТ «Українська залізниця» в особі виконуючого обов'язку начальника регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (договір №ДФ/10020 від 28.12.2015р.). Також, у письмових поясненнях, ПрАТ «МК «Азовсталь» просить розглянути справу №905/3568/16 з урахуванням наданих пояснень та документів. 02.03.2017р. від третьої особи до господарського суду Донецької області надійшли оригінал зазначених письмових пояснень (вих.№09-10/26 від 27.02.2017р.) з додатками, в т.ч. копія договору №ДФ/10020 від 28.12.2015р.
З огляду на достатність наявних в матеріалах справи документів для правильного вирішення спору, враховуючи, що неявка в судове засідання належним чином повідомленого відповідача та ненадання ним відзиву на позовну заяву не впливає на правову оцінку спірних правовідносин та не перешкоджає вирішенню справи, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Ресур» та Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Павлоградвугілля» був укладений договір постачання №1781-ПУ-УМТС від 05.01.2016р, за яким Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Павлоградвугілля» (позивач) є постачальником брухту і відходів чорних металів.
У свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю “Метінвест-Ресурс” є постачальником металів чорних вторинних за договором постачання № 337/14, укладеним 02.12.2014р. з Публічним акціонерним товариством “Металургійний комбінат “Азовсталь”.
Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного Кодексу України, за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Укладення договору перевезення вантажу, відповідно до ч.3 ст.909 ЦК України та ч.2 ст.307 ГК України, підтверджується складанням транспортної накладної.
Стаття 6 Статуту залізниць України визначає, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.
11.06.2016р. ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (вантажовідправник) зі станції Богуславський Придніпровської залізниці на станцію Сартана Донецької залізниці відповідно до технічних умов завантажило по накладній № 47548664 вантаж - брухт чорних металів у напіввагон № 65889974 в кількості 62 200 кг та передало вказаний вантаж для перевезення до ПАТ «МК «Азовсталь». Згідно з накладною вантаж не поіменований в алфавіті, маркований концентрованим вапняним розчином білого кольору по всій площині вагона, пакування - навалом, вид брухту - 500.
Зазначена залізнична накладна оформлена у встановленому порядку та відповідно до положень частини 2 статті 307 ГК України та статті 6 Статуту залізниць України за своєю правовою природою є двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу і підтверджує укладення договору перевезення вантажу залізничним транспортом.
З огляду на положення статей 11 ЦК України та 174 ГК України вона є підставою для виникнення у сторін цієї угоди визначених в ній прав та обов'язків.
Статтею 12 Закону України “Про залізничний транспорт” унормовано, що підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.
Залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству (ст. 110 Статуту).
Відповідно до ч.1 ст. 129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Пунктом а, ч. 2 ст. 129 Статуту встановлено, що для засвідчення невідповідності маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.
Як вбачається з матеріалів справи, при надходженні напіввагону №65889974 на станцію призначення Сартана Донецької залізниці було складено комерційний акт БА №751427/689 від 20.06.2016р. на підставі акту станції Волноваха Донецької залізниці №11080 від 16.06.2016р.
Так, у комерційному акті БА №751427/689 від 20.06.2016р. зазначено наступне. На підставі акту загальної форми №11080 від 19.06.2016р. станція Сартана Донецької залізниці було здійснено комісійне переважування вагону 65889974, що прибув за відправкою, зазначеною на лицьовій стороні акту, вантаж - брухт, з розчіплюванням на справних 150 т. госповірених 08.09.2015р. вагонних вагах вантажоодержувача. За документом значиться: брутто - не вказано, тара - 21 600 кг., нетто - 62 200 кг, фактично виявилось: брутто - 72 250 кг., тара 21 600 кг., нетто - 50 650 кг., що менше документа на 11 550 кг. Вагон було зважено двічі, результат не змінився. Навантаження нижче бортів 50 см, без маркування, по документу значиться. Праворуч над 1-2 люками заглиблення: довжина - 300 см., ширина - 200 см., вглибину 100 см.; над 6 люком заглиблення: довжина - 150 см., ширина - 200 см., вглибину - 100см. На ст. Сартана прибув з ВОХР ст.Волноваха Ісаєв, у документі охорона зазначена. Вагон бездвірний, люка закриті, кручені дротом. З моменту прибуття та до комерційного переважування вагон знаходився під охороною служби безпеки к-та Азовсталь та ком.агентів ст.Сартана. Комерційне переважування здійснювали ваговик та ст.пр.к-та Азовсталь Потехина, Нарежная, ДСМ ст.Сартана ОСОБА_2, ком.агент ст.Сартана ОСОБА_3 Зав. вантажним двором за штатним розписом не значиться.
Наведений акт за своєю формою та змістом відповідає положенням Статуту залізниць України і Правилам складання актів ( стаття 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 року № 334, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 8 липня 2002 р. за № 567/6855.
Згідно із ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.
У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судовими доказами за визначенням статей 32-36 ГПК України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.909 Цивільного кодексу України за договором перевезення перевізник зобов'язується доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його уповноваженій на отримання вантажу особі.
Статтею 12 Закону України “Про залізничний транспорт” та ст.110 Статуту залізниць України передбачено, що залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.
Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.
Статтею 23 Закону “Про залізничний транспорт” передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин. Аналогічний припис міститься у ст.113 Статуту, ч.2 ст.924 Цивільного Кодексу України.
Суд приймає до уваги те, що спірний вантаж був прийнятий залізницею до перевезення з маркуванням, однак на станцію призначення вантаж прибув з порушеним маркуванням, тобто не у тому ж стані, у якому він був прийнятий залізницею до перевезення. Крім того, над 1,2,6 люками має місце заглиблення. Отже, наявні сліди доступу до вантажу, ознаки розкрадання чи втрати вантажу під час перевезення. Відповідно до ст. 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу вантажу у разі коли вантаж прибув у непошкодженому вагоні і якщо немає ознак втрати вантажу під час перевезення. Залізниця не довела суду, що недостача вантажу виникла з незалежних від неї причин.
Статтею 920 Цивільного кодексу України встановлено, що у випадку порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до ст.133 Статуту залізниць України, передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком
випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.
Відповідно до ч.2 п.2 Правил заявлення та розгляду претензій, “переуступний напис засвідчується підписами керівника і головного (старшого) бухгалтера та печаткою підприємства”.
Як вбачається з матеріалів справи, Вантажоодержувач (ПАТ “МК “Азовсталь”) зробив переуступний напис на пред'явлення позову на залізничній накладній відправнику вантажу - Публічному акціонерному товариству ДТЕК "Павлоградвугілля". Переуступний напис засвідчений підписами в.о комерційного директора і головного бухгалтера та печаткою вантажоодержувача - ПАТ “МК “Азовсталь”.
Згідно ст.26 Закону України “Про залізничний транспорт” обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.
Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст. 122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст.129 Статуту.
Так, невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладній, засвідчено належним доказом - комерційним актом БА №751427/689 від 20.06.2016р.
Вказаний акт за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, а тому визнаються судом належними доказами на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеній у накладній, фактичній масі вантажу.
Частиною 1 статті 115 Статуту залізниць України передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
Згідно п. 2.7 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 N 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" згідно зі статтями 924 ЦК України, 314 ГК України і статтями 114 і 115 Статуту залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії податкової накладної.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N 862/5083, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 0,5% маси, зазначеної в перевізних документах для брухту чорних металів.
Недостача вантажу у вагоні № 65889974 становить 62 200 - 50 650 = 11 550 кг., або 11,55 т. Природна втрата маси вантажу з застосуванням 0,5 маси, зазначеної в перевізному документі становить 62 200 кг. Х 0,5% = 311 кг. Недостача вантажу у вагоні № 65889974 з урахуванням норми природної втрати маси вантажу з застосуванням 0,5% маси, зазначеної в перевізному документі, становить 11 550 кг. - 311 кг. = 11 239 кг. або 11, 239 т.
Відповідно до наявного в матеріалах справи рахунку-фактури №90073925 від 11.06.2016р. ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (вантажовідправник) вартість 1 тони вугілля кам'яного складає 3 861 грн. 00 коп. без ПДВ, та 3 861 грн. 00 коп. з ПДВ.
Сума недостачі з урахуванням норми недостачі (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) складає 43 393 грн. 78 коп. із розрахунку: 11, 239 т (нестача вантажу, з урахуванням норми недостачі для брухту 0,5%) х 3 861 грн. 00 коп. (вартість 1т брухту, зданого до перевезення з ПДВ).
Згідно розрахунку, що міститься в матеріалах справи, вартість недостачі розрахована позивачем з урахуванням норми природної втрати маси вантажу з застосуванням 0,5 % маси, зазначеної в перевізному документі, та заявлена за комерційним актом БА № 751427/689 від 20.06.2016р. у розмірі 43 393 грн. 77 коп.
З огляду на викладене, з урахуванням даних, зазначених в комерційному акті, своїх зобов'язань за договором перевезення відповідач не виконав належним чином, оскільки не забезпечив збереження довіреного йому вантажу. Факт недостачі вантажу підтверджений матеріалами справи, у зв'язку з чим суд вважає, вимоги позивача обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення 43 393 грн. 77 коп.
Відповідно до Закону України “Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування” постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2015 року № 200 прийняте рішення про утворення Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, 100 відсотків акцій якого закріплюється в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту (код згідно з ЄДРПОУ 00034045), підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1.
На підставі Закону України “Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування” постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 року № 735 “Питання публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” затверджено Статут публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, згідно якого дане товариство є юридичною особою і правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.
Державну реєстрацію юридичної особи - ПАТ “Українська залізниця” проведено 21.10.2015р., ідентифікаційний код юридичної особи 40075815.
Як свідчать матеріали справи, перевезення за залізничною накладною №47548664 від 11.06.2016 року здійснене на підставі договору ДФ/10020 від 28.12.2015 року про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізничним транспортом послуги, який підписано та скріплено печатками з обох сторін, зі строком дії, у відповідності до п.7.4 до 31.12.2016 року.
Вказаний договір укладено між Публічним акціонерним товариством “Українська залізниця”, в особі регіональної філії “Донецька залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” (Виконавець) та Публічним акціонерним товариством “Металургійний комбінат “Азовсталь” (Вантажовласник).
Пунктом 1.1 договору ДФ/10020 від 28.12.2015 року встановлено його предмет, яким є надання Виконавцем Вантажовласнику послуг пов'язаних з перевезенням вантажів та проведення розрахунків за ці послуги.
За визначенням п. 7.1 договору, Виконавець надає Вантажовласнику послуги на станціях регіональної філії “Донецька залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, до яких, у тому числі, беручи до уваги п.2.3 договору, віднесено станцію Сартана.
Спірне перевезення вантажу відбулось на станціях Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, яке і є фактичним перевізником у спірних правовідносинах.
Оскільки ПАТ «Українська залізниця» не довело, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин, суд вважає доведеним факт порушення ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" своїх зобов'язань з перевезення вантажу залізничним транспортом, унаслідок чого ПрАТ “ДТЕК Павлоградвугілля” спричинені матеріальні збитки в сумі 43 393 грн. 77 коп., які підлягають відшкодуванню в судовому порядку відповідачем-2 на користь позивача.
Враховуючи наведені норми законодавства та викладені обставини справи, суд дійшов висновку, що позивач не довів за допомогою належних та допустимих у розумінні статей 32-38 Господарського процесуального кодексу України доказів факту, що свідчить про втрату вантажу за винних дій відповідача-1, який не здійснював перевезення, та, як наслідок, причинний зв'язок між діями або бездіяльністю, поведінкою Державного підприємства “Донецька залізниця” і заподіяними збитками.
Отже, вимоги позивача щодо стягнення суми нестачі вантажу у сумі 43 393 грн. 77 коп. з відповідача-1 не підлягають задоволенню.
У відповідності до положень статті 49 ГПК України понесені позивачем при зверненні до суду витрати зі сплати судового збору в сумі 1 378 грн. 00 коп. підлягають стягненню на користь позивача з відповідача-2.
Зважаючи на викладені обставини, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 6, 24, 110, 111, 113, 114, 115, 122, 129, 133 Статуту залізниць України, ст.ст. 12, 23, 26 Закону України „Про залізничний транспорт”, ст.ст. 11, 909, 920, ч.2 ст. 924 Цивільного кодексу України, ст. 174, ч.2 ст. 307, ст. 314 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 42-47, 32-38, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “ДТЕК Павлоградвугілля” до Державного підприємства “Донецька залізниця”, Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" про стягнення суми збитків (нестачі), які виникли у зв'язку із незбереженням вантажу при перевезенні у розмірі 43 393 грн. 77 коп. задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м.Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії "Донецька залізниця" (84400, Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, 22, ідентифікаційний код 40150216) на користь Приватного акціонерного товариства “ДТЕК Павлоградвугілля” (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, буд. 76, ідентифікаційний код 00178353) збитки (нестачу) в сумі 43 393 грн. 77 коп., витрати по оплаті судового збору в сумі 1 378 грн. 00 коп.
У задоволенні позовних вимог щодо стягнення збитків (нестачі) в сумі 43 393 грн. 77 коп. з Державного підприємства “Донецька залізниця” м. Донецьк відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.
У судовому засіданні 24.04.2017р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 26.04.2016р.
Суддя Ю.С. Мельниченко