ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
25 квітня 2017 року № 826/470/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В. розглянув у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Києво-Святошинської ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшов позов Києво-Святошинської ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області (далі - позивач) до фізичної особи ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення з відповідача податкового боргу у розмірі 14235,00 грн.
Відповідною ухвалою суду, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відкрито скорочене провадження в адміністративній справі.
До суду повернувся поштовий конверт із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, з яких та довідки відділення поштового зв'язку із проставленою на ній датою, якою є 22.03.2017 року, вбачається, що копію вказаної ухвали відповідачу не вручено з незалежних від суду причин: «за закінченням встановленого строку зберігання».
Згідно з ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Протягом судового розгляду справи письмові заперечення проти позову та докази на їх обґрунтування, або письмова заява про визнання позову від відповідача до суду не надійшли.
Оцінивши у порядку скороченого провадження належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Податкова заборгованість у розмірі 14235,00 грн. у відповідача виникла внаслідок несплати ним самостійно узгодженого грошового зобов'язання.
Так, відповідачем до контролюючого органу подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік, згідно з якою, загальна сума податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб - 11950,00 грн., а сума військового збору, що підлягає сплаті до бюджету самостійно платником податків за результатами звітного року, - 3360,00 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 67 Податкового кодексу України (далі - ПК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В силу вимог пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.
Враховуючи те, що податкові зобов'язання, самостійно визначені відповідачем у поданій декларації є узгодженими з моменту її подання, але не сплачені у повному обсязі у строк, визначений податковим законодавством (відповідачем сплачено тільки 1075,00 грн.), суд приходить до висновку про визнання таких податкових зобов'язань податковим боргом.
Статтею 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з п. 59.4, п. 59.5 ст. 59 ПК України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
На виконання зазначеної норми позивачем надіслано відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення податкову вимогу від 08.08.2016 року №7483-10, однак відповідачу поштове відправлення не вручено з незалежних від контролюючого органу причин: «за закінченням встановленого строку зберігання».
Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Станом на час розгляду справи відповідачем доказів про сплату задекларованих ним податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору на загальну суму 14235,00 грн. не надано, як і не надано доказів щодо оскарження податкової вимоги.
Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Із системного аналізу вище викладених норм та обставин суд прийшов до висновку, що позов Києво-Святошинської ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 158-163, 167, 183-2, 256 КАС України, суд -
Позовні вимоги Києво-Святошинської ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) податковий борг зі сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору у загальному розмірі 14235,00 грн. (чотирнадцять тисяч двісті тридцять п'ять гривень 00 копійок).
Постанову звернути до негайного виконання.
Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст.. 254 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Є.В. Аблов