Провадження № 22-ц/774/1915/17 Справа № 183/386/16 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Максюта Ж.І.
Категорія
25 квітня 2017 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого-судді: Максюти Ж.І.,
суддів: Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.,
за участі секретаря: Куць О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро
апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська
на додаткове рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2016 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська, треті особи: Міністерство оборони України, Генеральний штаб Збройних Сил України, про визнання незаконним рішення та визнання права на приватизацію, -
20 квітня 2016 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області було ухвалено рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_2 Дмитрівни, ОСОБА_4 до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпропетровська, про визнання незаконним рішення та визнання права на приватизацію яким позов задоволено.
Визнано незаконним рішення КЕВ м. Дніпропетровська №847 від 24.02.2015 року, щодо відмови ОСОБА_2 в передачі в приватну власність квартири за рю: АДРЕСА_1
Визнано право на приватизацію ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 квартири за адресою: АДРЕСА_2.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 жовтня 2016 року апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська відхилено, рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2016 року - залишено без змін.
12 грудня 2016 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області було задоволено заяву Позивачів про ухвалення додаткового рішення.
Доповнено рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпропетровська, треті особи Міністерство оборони України, Генеральний штаб України, про визнання незаконним рішення та визнання права на приватизацію.
Зобов'язано КЕВ м. Дніпропетровська, як орган приватизації, вжити всіх належних та достатніх заходів щодо передачі у приватну власність квартири, яка використовується ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на умовах найму на території військового містечка за адресою: АДРЕСА_3 згідно ЗУ "Про приватизацію державного житлового фонду" та положення "Про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян» затвердженого Наказом МЖКГ №396 від 16.12.2009р.
В апеляційній скарзі КЕВ м. Дніпропетровська, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить додаткове рішення скасувати та в задоволенні заяви відмовити.
Перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, відповідних заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову, відповідно до вимог п.3,4 ст.309 ЦПК України.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно з вимогами ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону додаткове рішення не відповідає.
Задовольняючи заяву районний суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що вимоги заяви обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Але погодитись з такими висновками суду не можливо.
У зв'язку із скасуванням рішення КЕВ м.Дніпропетровська №847 від 24.02.15року рішенням Новомосковського міськрайонного суду від 20.04.2016р.. та залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05.10.2016р.. у КЕВ м.Дніпропетровськ відповідно до ЗУ "Про звернення громадян" та ЗУ "Про приватизацію державного житловою фонду" виник обов'язок повторно розглянути заяву та прийняти відповідне рішення у строк що не повинен перевищувати один місяць, тобто до 06.11.2016р., проте листом від 21.10.2016 року вих. №3953 КЕВ м. Дніпропетровська повернуло заяву позивачу так, як дана заява не містила необхідних даних для прийняття рішення, у зв'язку із зміною законодавства за період судового, розгляду пакет документів виявився не повним.
Заява про ухвалення додаткового рішення надійшла до суду 30 листопада 2016р.
Згідно ч. 2 спи 220 ЦПК України заява про прийняття додаткового рішення може бути подано до закінчення терміну для виконання рішення, в даному випадку до 06.11.2016р.
Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20.04.2016р. є нормою не прямої дії, оскільки не містить зобов'язальних приписів. Норма непрямої дії відправляє до норми прямої дії, в даному випадку такими нормами є ЗУ "Про звернення громадян" та ЗУ "Про приватизацію державного житлового фонду" відповідно до яких у КЕВ м.Дніпропетровська виникає обов'язок щодо розгляду заяви в місячний строк. КЕВ м.Дніпропетровська в зазначений термін виконав дії відносно заяви позивача.
Таким чином заяву про ухвалення додаткового рішення було подано після закінчення строку для його виконання.
Оскільки листом КЕВ м.Дніпропетровська від 21.10.2016р. заяву про передачу в приватну власність квартири було повернено позивачу та позивач її повторно на розгляд не подавав, документи які необхідні для приватизації в КЕВ м.Дніпропетровська відсутні.
Суд першої інстанції не звернуто уваги на вказані обставини та не було досліджено вищезазначене питання.
Задовольняючи позовні вимоги в частині зобов'язання Квартирно-експлуатаційний відділу м. Дніпропетровська, як орган приватизації, вжити заходи щодо приватизації спірної квартири, суд першої інстанції також безпідставно зазначив в мотивувальній частині свого рішення про знаходження квартири на території військового містечка.
Роблячи такий висновок, суд першої інстанції вийшов за межі своїх повноважень, оскільки суди не наділені компетенцію на визначення статусу та виду населених пунктів.
З урахуванням, того, судовим рішенням, що набрало законної сили, визнано право позивачів на приватизацію квартири та вимог Закону № 2482-ХХІІ, згідно якого здійснення дій щодо приватизації житла є виключною компетенцією органу приватизації, яким в межах даних правовідносин є КЕВ м. Дніпропетровська, вимоги позивачів щодо зобов'язання відповідача вжити заходи щодо приватизації квартири в межах цієї справи колегія суддів вважає передчасними та не узгоджуються з компетенцією суду.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а додаткове рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2016 року - скасуваню з відмовою у задоволенні заяви.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 316, 317 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська- задовольнити.
Додаткове рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2016 року - скасувати та в задоволенні заяви ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення - відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий: Ж.І. Максюта
Судді: Е.Л. Демченко
ОСОБА_5