28 лютого 2017 р. Справа № 804/9027/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Захарчук-Борисенко Н.В.
при секретарі - Музиці Я.І. за участю: представника позивача - ОСОБА_1 представника відповідача - ОСОБА_2 свідка - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправною та скасування вимоги, -
15 грудня 2016 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі - ФОП ОСОБА_4, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - Дніпродзержинська ОДПІ, відповідач) в якому просила суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Дніпродзержинської ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 18.11.2013 року №0005562203, №0005552203; визнати протиправною та скасувати вимогу Дніпродзержинської ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 16.04.2014 року №1259-25.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що у зв'язку з протиправною бездіяльністю Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо своєчасного надіслання на адресу ФОП ОСОБА_4 податкових повідомлень-рішень від 18.11.2013 №0005562203, №0005552203 грошове зобов'язання є неузгодженим, а податкова вимога від 16.04.2014 №1259-25 направлена на помилкову адресу: АДРЕСА_1 замість вірної адреси: АДРЕСА_2, що підтверджується поштовим конвертом та повідомленням, яке повернулося без вручення адресатові.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити з викладених у ньому підстав.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, зазначив, що 24.06.2014 відбулась зміна місця проживання ФОП ОСОБА_4, в свою чергу позивач не повідомляв податковий орган про зміну своєї податкової адреси, а відповідно до чинного законодавства, само зайняті особи зобов'язані подавати до контролюючого органу за місцем свого обліку відомості про зміну облікових даних протягом місяця з дня виникнення таких змін.
Свідок, ОСОБА_3, зазначив, що дійсно, ним 29 жовтня 2016 року було проведено перевірку дотримання суб'єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари, послуги, вимог з регулювання обігу готівки, наявності патентів, ліцензій, свідоцтв, ведення касових операцій, перевірка дійсно проводилася за адресою м.Дніпродзержинськ, вул. Строителей, 16а, під час проведення перевірки зауважень до акту, складеного за її наслідками не було, за таких обставин вважає, що відповідачем не було порушено норм чинного законодавства, а отже підстав для скасування спірного податкового повідомлення-рішення - немає.
Заслухавши пояснення представників сторін, що приймають участь у справі, свідка, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 29 жовтня 2013 року Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області здійснена перевірка торгового кіоску за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпродзержинськ, бульв. Будівельників, 16а, що належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4, РНОКПП НОМЕР_1, адреса зазначена в акті: АДРЕСА_3, щодо дотримання суб'єктом господарювання порядку здійснення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензії, за наслідками якої 30.10.2013 був складений акт перевірки №000426, зареєстрований в органі ДПС за №315/04/36/23/НОМЕР_1.
У акті перевірки зазначено, що ФОП ОСОБА_4 у порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95ВР, Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України №637 від 15 грудня 2004 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за №40/10320, здійснювалось несвоєчасне оприбуткування грошових коштів в КОРО, несвоєчасне роздрукування звітів, не оприбуткування готівкових коштів в КОРО тощо.
На підставі акту перевірки від 30.10.2013 №000426 дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання готівки, наявності патентів, ліцензій, свідоцтв, ведення касових операцій прийняті податкові повідомлення-рішення від 18.11.2013 №0005562203, №0005552203 про застосування до ФОП ОСОБА_4 штрафних санкцій на суму 9250 грн. та 13 162,75 грн.
Правомірність та обґрунтованість податкових повідомлень-рішень від 18.11.2013 №0005562203, №0005552203 та податкова вимога від 16.04.2014 року №1259-25 є предметом спору, який передано на вирішення суду.
Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи доходів і зборів шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.
Згідно з п. 80.1, пп. 80.2.1 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин: у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів; у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування; неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками; отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3; у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.
Пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий товар (ненадану послугу), а в разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця; книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах доходів і зборів книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).
Згідно з абз.15 ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначенням розрахунковим документом є документ установленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 зазначеного Закону передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Відповідно до п. 1.2 Положення № 637 каса - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів; касова книга - документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі; касові операції - операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов'язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку; книга обліку - касова книга, книга обліку доходів і витрат, книга обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей або книга обліку розрахункових операцій; оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій. '
Згідно з п. 2.1 Положення № 637 підприємства (підприємці), які відкрили поточні рахунки в банках і зберігають на цих рахунках свої кошти, здійснюють розрахунки за своїми грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, пріорітетно в безготівковій формі, а також у готівковій формі (з дотриманням чинних обмежень) у порядку, установленому законодавством України.
Пунктом 2.2 Положення № 637 підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів.
Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.
Відповідно до 2.6 Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки
оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави
цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Підприємствам, яким Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.
Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
Згідно з п. 4.2 Положення № 637 усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі (додаток 5).
Кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів).
Так, в своїй позовній заяві позивач наголошує на тому, що спірні податкові повідомлення-рішення та податкова вимога не були направлені їй на її податковий адрес, а отже є неузгодженими, суд не погоджується з наведеними твердженнями з огляду на наступне.
Відповідно до ст.45 Платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу.
Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Податковою адресою підприємства, переданого у довірче управління, є місцезнаходження довірчого власника.
Платник податків, який обирає спосіб взаємодії з контролюючим органом засобами електронного зв'язку в електронній формі, зобов'язаний під час обрання способу взаємодії повідомити контролюючому органу свою електронну адресу (адреси) шляхом внесення цієї інформації до своїх облікових даних через електронний кабінет.
Відповідно до п.58.3 ст.58 ПК України Податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що 24.06.2014 року відбулась зміна місця проживання ФОП ОСОБА_4, але позивачем не було повідомлено податковий орган про зміну своєї податкової адреси.
Згідно з ст.65 ПК України Взяття на облік фізичних осіб - підприємців у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, наданих державним реєстратором згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр) записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів.
Довідка про взяття на облік самозайнятої особи втрачає чинність з моменту виникнення змін у даних про фізичну особу, які зазначаються у такій довідці, та підлягає заміні у контролюючому органі.
Самозайняті особи зобов'язані подавати до контролюючих органів за місцем свого обліку відомості про зміну облікових даних протягом місяця з дня виникнення таких змін.
Зміни до відомостей про самозайняту особу, які містяться у Державному реєстрі, набирають чинності з дня внесення відповідного запису до такого реєстру.
Таким чином, направлення відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень на адресу АДРЕСА_4 замість адреси АДРЕСА_5 не є порушенням Дніпродзержинською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області порушенням п.3.11 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 №1236, оскільки позивачем не було повідомлено податковий орган про зміну своєї податкової адреси.
В силу ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У відповідності до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною 2 цієї статті визначено, що у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення від 18.11.2013 №0005562203, №0005552203 та податкова вимога від 16.04.2014 року №1259-25 винесені правомірно та є законним.
Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалена постанова.
За таких обставин, суд вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_4 до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправною та скасування вимоги - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.
Повний текст постанови складено 05 березня 2017 року.
Суддя ОСОБА_5