17 лютого 2017 р. Справа № 804/8251/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОСОБА_1
при секретаріОСОБА_2
за участю:
представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Публічне акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат" з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС України, в якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС України щодо ненадання Державній казначейській службі України у Дніпропетровській області висновку з бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2016 р., у розмірі 1186633,63 грн.;
зобов'язати Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС України надати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області висновок із зазначенням суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1186633,63 грн., за травень 2016 р., згідно податкової декларації з податку на додану вартість (реєстраційний номер НОМЕР_1 від 21.06.2016 року).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на п.200.12 ст.200 Податкового кодексу України та зазначає, що в порушення вказаної норми відповідачем в повному обсязі не відшкодовано суму податку на додану вартість у строки встановлені податковим законодавством.
Відповідач надав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що податковий орган діяв правомірно, згідно вимог чинного законодавства та зазначив, що відповідно до п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку даних ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат», задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за травень 2016 року щодо суми бюджетного відшкодування та від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду, за результатами якої проведено підтвердження заявленої суми та сформовано висновок про суми відшкодування податку на додану вартість.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити в задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат» є юридичною особою та платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №100334989 від 05.05.2011 року.
Публічним акціонерним товариством «Криворізький залізорудний комбінат» подано до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську МГУ ДФС податкову декларацію від 21.06.2016 року №9103084342 за травень 2016 року, у якій заявлена сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 5864269 грн., та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.
Також, на підтвердження суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість позивачем надано до податкового органу розрахунок коригування сум податку на додану вартість, довідку про суму від'ємного значення звітного періоду, розрахунок суми бюджетного відшкодування.
Проте, як вбачається з висновку про суми відшкодування податку на додану вартість від 27.07.2016 року №2249-20, позивачу сплачено 4677635,57 грн.
Так, сума несплаченого бюджетного відшкодування податку на додану вартість складає 5864269 грн. - 4677635,37 грн. = 1186633,37 грн.
Суд керується положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені ст. 200 Податкового кодексу України.
Положеннями пункту 200.7 та 200.10 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
Згідно з пунктами 200.10, 200.11 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.
Згідно з п.200.14 ст.200 ПК України, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:
а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування у звітному (податковому) періоді, та зараховує таку суму заниження до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду;
б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
Разом з тим порядок дій платника податку та податкових органів щодо відшкодування з Державного бюджету України сум податку на додану вартість визначено також Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженим КМУ постановою від 17.01.2011 №39 (далі - Порядок).
Відповідно до п.4 Порядку у разі коли за результатами перевірок платника податку не виявлено порушень, орган державної податкової служби складає довідку, а у разі, коли виявлено порушення, - акт. Аналогічну норму містить ст.86 ПК України.
Як зазначив в своїх запереченнях відповідач, проведено камеральну перевірку даних ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат», задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за травень 2016 року щодо суми бюджетного відшкодування та від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду, за результатами якої проведено підтвердження заявленої суми та сформовано висновок про суми відшкодування податку на додану вартість.
Оскільки контролюючим органом за підсумками камеральної перевірки відповідачем жодних доказів порушень законодавства з боку позивача суду не надано, та враховуючи, що частково позивачу відшкодовано податок на додану вартість, суд робить висновок про відсутність порушень позивача та відповідно виникнення у позивача права на бюджетне відшкодування залишку податну на додану вартість в розмірі 1186633,63 грн.
В той же час, пунктом 200.12 ст.200 ПК України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Згідно з п.200.13 ст.200 ПК України на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.
Однак, відповідачем не виконано обов'язку щодо подання висновку із зазначенням суми бюджетного відшкодування у встановлені ПК України строки, що призвело до неперерахування (невідшкодування) позивачу відповідної суми бюджетного відшкодування в розмірі 1186633,63 грн.
Разом з тим, пунктом 7 Порядку визначено, що орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов'язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом: трьох робочих днів після закінчення камеральної перевірки податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п'яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість. Відповідно до п.9 цього Порядку, на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом: трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п'яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.
Отже, суд вбачає протиправну бездіяльність відповідача щодо ненадання Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області висновку з бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2016 р., у розмірі 1186633,63 грн., а тому позовну вимогу про зобов'язання податкового органу надати до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області висновок про відшкодування з Державного бюджету сум бюджетного відшкодування ПДВ необхідно задовольнити.
Такий висновок суду узгоджується із позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 16.09.2015 по справі №2а/0570/17001/2012 і від 20.04.2016 по справі №826/16796/14|21-452а16.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Згідно ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС України щодо ненадання Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області висновку з бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2016 року у розмірі 1186633,63 грн.
Зобов'язати Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС України надати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області висновок про суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2016 року у розмірі 1186633,63 грн. згідно податкової декларації з податку на додану вартість реєстраційний номер НОМЕР_1 від 21.06.2016 року.
Стягнути на користь позивача судові витрати в розмірі 2756,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 22 лютого 2017 року
Суддя ОСОБА_1