12 січня 2017 р. Справа № 804/7690/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОСОБА_1
при секретаріОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
22.04.2014 року ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 2324.12.2013 року № 00088617.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що при проведенні перевірки податковим органом не враховано, що розмір пені, яка в подальшому була анульована (прощена) банком не узгоджувалась з ним. Також позивач зазначає, що дії банку щодо надсилання до податкової інспекції звіту за формою 1ДФ він оскаржує в суді, та вважає, що нарахована банком пеня не є доходом боржника в розумінні додаткового блага.
Представник позивача в судовому засіданні просив позов задовольнити, підтримав позицію викладену у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову, з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України та на підставі наказу №358 від 22.10.2013 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_1) який протягом 2012 року отримував дохід у вигляді додаткового блага, з якого при нарахуванні не утримувався податок на доходи фі зичних осіб.
За результатами перевірки 08.11.2013 року складений акт №855/1703/НОМЕР_1, у висновку якого зазначено, що встановлено порушення підкуту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16, підпункту в) пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України у результаті неподання податкової декларації за період, що перевірявся, в тому числі за 2012 рік та абзацу д) підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України у результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за період, що перевірявся, у розмірі 235767,31 грн., а саме встановлено, що фізична особа ОСОБА_2 декларацію про майновий стан і доходи за 2012 рік не подавав, дохід у вигляді анульованої (прощеної) заборгованості в розмірі 1388128,88 грн., не задекларував та податок на доходи фізичних осіб до 1 серпня 2013 року до бюджету не сплатив..
В обґрунтування такого висновку в акті перевірки зазначено, що між ОСОБА_3 та ПАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_2» було укладено кредитний договір №014/137951/3163/82 від 09.10.2007р., згідно якого банк надав кредит у розмірі 186500,00 дол. USD на 120 місяців, під 15.50% річних.
Пунктом 10.1 кредитного договору зазначено, що за порушення строків повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених цим договором, позичальник сплачує банку пеню в розмірі 0.5 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.
24.04.2012 року між ПАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_2» та ОСОБА_3 складено протокол зустрічі, в якому зазначено, що загальна сума простроченої заборгованості складає 375376.11 дол. USD, в тому числі: прострочена сума кредиту - 170815.44 дол. USD, прострочені проценти за період з листопада 2011 року по квітень 2012 року - 67165,80 дол. USD, пеня - 137394,87 дол. USD.
Листом від 30.07.2012 року ПАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_2» повідомив ОСОБА_3, що 30.07.2012 року за кредитним договором ОСОБА_3 анульовано (прощено) заборгованість за пенею у розмірі 1388128,88 гривень, та роз'яснено приписи Податкового кодексу України про обов'язок сплати податку на доходи фізичних осіб з доходу у виді анульованого боргового зобов'язання та відображення суми отриманого доходу у річній податковій декларації.
На підставі акту перевірки 24.12.2013 року було прийняте податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2, яким позивачу нараховане зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем в сумі - 235767,31 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 59111,82 грн.
Вирішуючи спір суд зазначає, що відповідно до підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Згідно з абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
Зі змісту зазначеної статті вбачається, що сума анульованого податкового боргу включає як основну суму кредиту, так і нараховані відсотки. оскільки в аналізованій нормі йдеться про борг в цілому, тобто про загальну суму фінансових зобов'язань, що підлягають погашенню боржником, незалежно від підстави їх виникнення.
Також суд зазначає, що зазначеною нормою Податкового кодексу України передбачено обов'язок платника відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку у разі наявності двох обставин - повідомлення боржника банком у встановленому законом порядку та включення банком суми анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощено).
Також суд зазначає, що рішення Печерського районного суду міста Києва від 23.12.2013 року № 757/20671/13-ц, яке набрало законної сили 04.02.2014 року було відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 ОСОБА_2» про визнати незаконними дій публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 ОСОБА_2» щодо відображення у річній податковій звітності за формою 1ДФ за 2012 рік інформації щодо отримання ним у 2012 року доходу у виді суми боргу, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у сумі 1388128,88 грн.
Згідно підпунктів 16.1.3 - 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 179.1 статті 179 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до пункту 120.1 статті 120, пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. У разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
За таких обставин суд дійшов висновку про правомірність податкового повідомлення-рішення від 2324.12.2013 року № 00088617.
Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 17 січня 2017 року
Суддя ОСОБА_1