Справа № 447/2029/15-к
28 квітня 2017 року Шевченківський районний суд м. Львова у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
потерпілого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою та клопотання захисника про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 , -
встановив
На розгляді Шевченківського районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.121, ч.2 ст.307 КК України.
26 червня 2015 року обвинуваченому ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Строк триманні обвинуваченого під вартою неодноразово продовжувався судом і завершується 06 травня 2017 року.
Прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на два місяці.
Захисник подав клопотання про застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про продовження тримання обвинуваченого під вартою, проти зміни йому запобіжного заходу заперечив.
Обвинувачений та його захисник заперечили проти клопотання прокурора, підтримавши клопотання про зміну запобіжного заходу на більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту, покликалися на вказані у клопотання обставини.
Заслухавши думку учасників процесу, суд дійшов висновку про таке.
Відповідно до ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У відповідності до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Обставини кримінального провадження з часу обрання запобіжного заходу не змінились, ризики, які були підставою обрання та продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою не зменшились, що унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, оскільки такі не можуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Потерпілий та свідки в кримінальному провадженні даним складом суду ще не допитані, що, з врахуванням принципу безпосередності дослідження показань, не виключає можливості впливу на них обвинуваченого в разі обрання йому запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді тримання під вартою на строк до десяти років.
Як особа ОСОБА_5 являє собою підвищену соціальну небезпеку, оскільки раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, обвинувачується у скоєнні інкримінованих йому злочинів під час іспитового строку, визначеного вироком суду від 09.07.2014р. Прокурор навів дані обґрунтованості підозри ОСОБА_5 у скоєнні інкримінованих злочинів. Це дає переконливі підстави тримання обвинуваченого під вартою.
При вирішенні питання доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_5 застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Одним з фундаментальних принципів Конституції України є те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ст. 3).
ОСОБА_5 обвинувачується, зокрема, у нанесенні умисних тяжких тілесних ушкоджень потерпілому.
В судовому засіданні при обговоренні питання доцільності визначення застави, як прокурор так і обвинувачений і його захисник зазначили про недоцільність визначення застави. Обвинувачений зазначив про відсутність коштів для сплати такої.
Суд відхиляє клопотання захисника про зміну обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, оскільки вважає таке недостатньо обґрунтованим, виходячи з існуючих на даний час ризиків, вважає, що запобіжний захід у виді домашнього арешту не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого, запобігти можливості настання таких ризиків.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_5 слід продовжити строк тримання під вартою на 60 днів - до 05 липня 2017 року включно.
Керуючись ст. ст. 177,183, 197, 199,331 КГІК України, суд -
ухвалив:
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів - до 05 липня 2017 року включно.
У задоволенні клопотання захисника про зміну обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити в СІЗО № 19 Державної пенітенціарної служби України.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_7 -Шумська