28 лютого 2017 р. Справа № 804/377/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Турової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпро заяву Приватного акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №804/377/15 за позовом Публічного акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови, скасування аркушу коригування митної декларації, -
13 січня 2015 року Публічне акціонерне товариство “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці Міндоходів (далі - відповідач) з вимогами про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №110000003/2014/000017/2 від 20.05.2014р.; скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110050002/2014/00001 від 20.05.2014р.; скасування аркушу коригування митної декларації від 20.05.2014р. 15:54:49 №110050002/2014/001305 від 19.08.2014р.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2015р. в задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови, скасування аркушу коригування митної декларації було відмовлено.
12.03.2015р. Публічним акціонерним товариством “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” було подано апеляційну скаргу на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2015р. у справі №804/377/15.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2016р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2015р. у справі №804/377/15 - без змін.
04.04.2016р. Публічним акціонерним товариством “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” було подано касаційну скаргу на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2015р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2016р. у справі №804/377/15.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 16.06.2016р. у справі №804/377/15 (К/800/9129/16) касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” задоволено частково, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року в цій справі скасовано та прийнято нове рішення про часткове задоволення позову, яким:
- визнано протиправним та скасовано рішення Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів від 20 травня 2014 року №110000003/2014/000017/2;
- скасовано прийняту Дніпропетровською митницею Державної фіскальної служби картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20 травня 2014 року №110050002/2014/00001;
- у решті позову відмовлено.
Постанова Вищого адміністративного суду України від 16.06.2016р. у справі №804/377/15 (К/800/9129/16) відповідно до ч.5 ст.254 КАС України є такою, що набрала законної сили.
14.11.2016р. Приватне акціонерне товариство “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з заявою про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі №804/377/15, в якій просило ухвалити додаткове рішення про розподіл судових витрат, оскільки постановою Вищого адміністративного суду України від 16.06.2016р. у справі №804/377/15 (К/800/9129/16) це питання вирішено не було.
Розглядаючи означену заяву, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадку, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Аналогічні положення закріплені в Постанові Пленуму Вищого адміністративного України “Про судове рішення в адміністративній справі” № 7 від 20 травня 2013 року, де в пункті 17 також зазначено, що за правилами статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України суд будь-якої інстанції може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу лише у випадках, передбачених частиною першою статті 168 КАС України. Таке судове рішення він ухвалює в тому провадженні (письмовому, скороченому, розгляді справи в судовому засіданні тощо), в якому й ухвалювалось основне судове рішення.
Як свідчать матеріали справи, судом касаційної інстанції при ухваленні постанови від 16.06.2016р. у справі №804/377/15 (К/800/9129/16) дійсно не вирішено питання про розподіл судових витрат.
Водночас, з матеріалів справи слідує, що позивачем понесені наступні судові витрати зі сплати судового збору:
- за подання адміністративного позову у розмірі 73,08грн., що підтверджується платіжним дорученням від 21.11.2014р. №2000073974грн. (т.1 а.с.3);
- за подання апеляційної скарги у розмірі 36,54грн., що підтверджується платіжним дорученням від 04.03.2015р. №4500010517 (т.1 а.с.153);
- за подання касаційної скарги у розмірі 87,70грн., що підтверджується платіжним дорученням від 30.03.2016 р. №4500020566 (т.1 а.с.211).
Таким чином, позивачем сплачено судові витрати в загальній сумі 197,32грн.
Означені судові витрати сплачені позивачем за заявлені ним три вимоги немайнового характеру, які постановою суду касаційної інстанції були задоволені частково, а саме: судом задоволено лише дві з заявлених вимог.
Згідно з ч.3 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
При цьому відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, під розподілом судових витрат слід розуміти покладення судом на сторону, не на користь якої ухвалено судове рішення, у резолютивній частині судового рішення за результатами розгляду і вирішення справи, обов'язку відшкодувати іншій стороні судові витрати.
З огляду на викладені вище обставини, суд вважає за необхідне задовольнити заяву Приватного акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” про прийняття додаткового судового рішення про стягнення судових витрат в адміністративній справі №804/377/15 та стягнути з Дніпропетровської митниці ДФС за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Приватного акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” понесені ним судові витрати у вигляді сплати судового збору пропорційно частині задоволених позовних вимог у сумі 131,54грн. (із розрахунку: 197,32грн. : 3 заявлені вимоги = 65,77грн. та 65,77грн. * 2 задоволені вимоги=131,54грн.).
Керуючись ст. ст.94, 128, 165, 168 КАС України, суд, -
Заяву Приватного акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” про прийняття додаткового судового рішення про стягнення судових витрат в адміністративній справі №804/377/15 - задовольнити.
Прийняти додаткову постанову у справі №804/377/15 (К/800/9129/16) наступного змісту.
Стягнути з Дніпропетровської митниці ДФС за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Приватного акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” понесені ним судові витрати у вигляді сплати судового збору пропорційно частині задоволених позовних вимог у сумі 131,54грн. (сто тридцять одна гривня 54 копійки).
Додаткова постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1