Справа № 162/312/17
27.04.2017 Провадження № 1-кп/162/39/2017
27.04.2017 року смт. Любешів
Любешівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Любешів кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015030140000239 від 18.11.2015 року про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , громадянку України, українку, з професійно-технічною освітою, непрацюючу, раніше несудиму,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, - ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 в середині листопада 2015 року в невстановлений слідством день та час, перебуваючи на посаді голови Залаззівської дільничної виборчої комісії №070567 Любешівського району Волинської області з підготовки та проведення виборів депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2015 року, будучи службовою особою спеціального колегіального органу, уповноваженого організовувати підготовку та проведення виборів, зловживаючи своїм службовим становищем, перебуваючи в приміщенні Любешівської районної виборчої комісії Волинської області, яка розташована по вул. Незалежності, 62 в смт. Любешів Волинської області, умисно внесла до офіційного документу - безномерної платіжної відомості за листопад 2015 року, що була видана Любешівською районною виборчою комісією, завідомо неправдиві відомості, шляхом виконання підпису від імені заступника голови комісії ОСОБА_6 в стовбці „Підпис” у другому рядку, навпроти її анкетних даних, про отримання останньою одноразової грошової винагороди в сумі 873 грн. 86 коп., після чого подала даний документ до бухгалтерії, здійснивши таким чином звіт про виплату виділених їй коштів для вручення в якості одноразової грошової винагороди премійованим членам Залаззівської ДВК №070567. В дійсності ж ОСОБА_6 вказаних коштів не отримувала.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у внесенні службовою особою до офіційного документа завідомо неправдивих відомостей, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
З обвинувальним актом до суду подано підписану обвинуваченою ОСОБА_4 та прокурором ОСОБА_3 угоду про визнання винуватості.
Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо злочинів середньої тяжкості, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просила цю угоду затвердити і призначити обвинуваченій узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
Обвинувачена ОСОБА_4 та її захисник - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні також просили вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, беззастережно обвинувачена визнала себе винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, в обсязі підозри, дала згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатна реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_4 визнала себе винуватою, згідно зі ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, від якого потерпілих немає.
Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Судом з'ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватою, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
Оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_4 , її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
За таких обставин, суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_4 , будучи службовою особою, внесла до офіційного документа завідомо неправдиві відомості, а тому її дії кваліфікує за ч. 1 ст. 366 КК України, за якою належить призначити обвинуваченій узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання у виді штрафу.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався.
Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 472, 474, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між начальником Любешівського відділу Маневицької місцевої прокуратури ОСОБА_3 і обвинуваченою ОСОБА_4 , за якою ОСОБА_4 визнати винуватою у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, і призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідно становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Копію вироку негайно після його оголошення вручити обвинуваченій та прокурору. Інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді. Учасникам судового провадження, які не були присутні під час проголошення вироку, надіслати його копію не пізніше наступного дня.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 Кримінального процесуального кодексу України, до апеляційного суду Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Любешівський районний суд.
Головуючий: