441/1484/16-ц 2/441/258/2017
26.04.2017 року Городоцький районний суд Львівської області в складі:
головуючого - Ференц О.І.,
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_1,
представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городок цивільну справу за позовом ОСОБА_4 (п.п. ОСОБА_5) ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
21.10.2016р. позивач звернулася до суду із позовом, покликаючись на те, що 07.02.2016р. померла ОСОБА_8, після чого відкрилася спадщина на належне їй майно, в тому числі на житловий будинок № 12 на вул. Сонячна в с. Бар Городоцького району Львівської області. 26.03.2009р. ОСОБА_8 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_9, яким усе своє майно заповіла їй. Маючи намір прийняти спадщину, 19.10.2016р. вона звернулася до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_10 і подала заяву про прийняття спадщини за заповітом, проте їй було роз'яснено, що нею пропущено встановлений законодавством України шестимісячний термін для подачі такої заяви.
Зазначала, що пропустила строк прийняття спадщини з поважних причин, оскільки з квітня 2013р. до жовтня 2016р. перебувала в іншій країні. До листопада 2015р. вона підтримувала телефонний зв'язок із своєю сестрою ОСОБА_11, в якої цікавилася постійно тіткою ОСОБА_8. З листопада 2015р. з особистих причин спілкування з сестрою припинилося. Особисто до ОСОБА_8 вона не телефонувала, бо в останньої не було телефона. У вересні 2016р. зв'язок із ОСОБА_11 відновився і вона дізналася про смерть тітки ОСОБА_8, тобто про смерть спадкодавця вона дізналася після закінчення строку для прийняття спадщини. Таким чином причинами пропуску строку для прийняття спадщини є довготривале перебування за кордоном та необізнаність про смерть ОСОБА_8.
На підставі викладеного просила суд визначити їй додатковий строк в два місяці з дня набрання законної сили рішенням суду для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8.
Представник позивача ОСОБА_12 в судовому засіданні підтримала вимоги позовної заяви в повному обсязі. Додатково пояснила, що ОСОБА_8 до дня смерті проживала у сестри ОСОБА_7, з якою позивач не спілкувалася, а відтак не могла спілкуватися і з ОСОБА_8, оскільки остання не мала мобільного телефону. З 1998р. позивач постійно проживає в Італії, приїжджала в Україну у 2013р., після чого знову виїхала і повернулася лише в 2016р.. Похоронами ОСОБА_8 займалася ОСОБА_11 - сестра позивача, проте з останньою позивач також не спілкувалася, відтак їй не було відомо про смерть тітки. Жодних перешкод для повернення в Україну у позивача не було, вона просто не мала потреби приїжджати.
Представники відповідача проти задоволення позову заперечили. ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що для визначення додаткового строку для прийняття спадщини необхідно встановити поважні причини, якими є об'єктивні, непереборні та істотні труднощі, яких у даній ситуації немає. Позивач могла звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини письмово, для цього навіть не потрібно було повертатися в Україну. Жодних доказів на підтвердження того, що позивач тривалий час перебувала у неприязних відносинах та не спілкувалася з відповідачем чи ОСОБА_11, в суд не надано. Останні два роки до дня смерті ОСОБА_8 хворіла, перебувала на лікуванні, проте позивач не цікавилася цим, не зверталася ні в соціальні служби, ні в орган місцевого самоврядування, щоб взнати щось про тітку. Необізнаність спадкоємця про смерть спадкодавця не є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, жодних інших підстав в судовому засіданні і в позові наведено не було, а відтак відсутні підстави для задоволення позову.
Допитана в якості свідка ОСОБА_3 пояснила, що ОСОБА_8 була її мачухою, більше десяти років до смерті останньої вона доглядала за нею, возила її в лікарню, купляла продукти. Багато років до смерті ОСОБА_8 проживала в сестри ОСОБА_7 у м. Львові, оскільки хворіла і часто лікувалася. Як ОСОБА_8, так і ОСОБА_7 мали телефони, а відтак позивач могла вільно контактувати з ними. ОСОБА_4 знала про смерть тітки, оскільки їй повідомила ОСОБА_7. Також їй нічого не відомо про наявність конфлікту між позивачем та ОСОБА_11, ОСОБА_7 казала їй, що позивач спілкується з сім”єю ОСОБА_11. З ОСОБА_4 ОСОБА_7 спілкувалася, але не часто.
Заслухавши пояснення представників сторін та свідка, проаналізувавши письмові заперечення проти позову ОСОБА_7, а також дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що 26.03.2009р. ОСОБА_8 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстрований в реєстрі за № 124, яким на випадок своєї смерті усе належне їй майно заповіла ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4).
Згідно Свідоцтва про зміну імені серії І-СГ № 008260 від 23.10.2009р. ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, змінила ім'я на ОСОБА_4 (а.с.7).
07.02.2016р. ЩучкоНіна Кузьмівна померла у м. Львові (а.с.25). Згідно довідки ЛКП «Тополя-406» № 2109 від 08.04.2016р. ОСОБА_7 проживає у м. Львові на вул. Огірковій, 13/8, разом з нею проживала і була зареєстрована ОСОБА_8 з 24.07.2012р. до дня смерті 07.02.2016р. (а.с.26).
ОСОБА_7 своєчасно 18.04.2016р. подала приватному нотаріусу Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_10 заяву про прийняття усієї спадщини після смерті сестри - ОСОБА_8, яка померла 07.02.2016р. (а.с.21).
Згідно посадкового талона № 5662281635346 від 02.10.2016р. ОСОБА_4 вибула з Риму у Львів 02.10.2016р. о 01:05 год. (а.с.9).
19.10.2016р. ОСОБА_4 (прізвище до зміни імені 23.10.2009р. - ОСОБА_5) Л.І. було подано приватному нотаріусу Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_10 заяву про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_8, яка померла 07.02.2016р. (а.с.43), проте листом № 100/02-14 від 19.10.2016р. їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини і рекомендовано звернутися до суду для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини (а.с.6).
У поданій до суду позовній заяві ОСОБА_4 вказує на наступні причини пропуску строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 - довготривале перебування за кордоном та необізнаність про смерть ОСОБА_8.
Згідно ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Частина 1 ст. 1269 ЦК України встановлює, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини частиною 1 ст.1270 ЦК України встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ст..ст.1220, 1222 ЦК України).
Таким чином право на спадщину виникає з моменту її відкриття і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Статтею 1272 ЦК України встановлено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчиненні дій для прийняття спадщини.
Якщо у спадкоємця не було перешкод для подання заяви, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 26.09.2012р. (справа № 6-85цс12), 04.11.2015р. (справа № 6-1486цс15) та 14.09.2016р. (справа № 755/7357/15-ц).
Кожна сторона згідно вимог ст.60 ЦПК України зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу.
Така причина несвоєчасного подання заяви про прийняття спадщини, на яку посилається позивач та її представник, як перебування за кордоном з 2013р. до жовтня 2016р., не доведені належними та допустимими доказами у справі. Наявність посадкового талону на переліт з Рима до Львова 02.10.2016р. жодним чином не підтверджує перебування позивача за кордоном з лютого до серпня 2016р., інших доказів на підтвердження цієї обставини ні позивачем, ні її представником в суд надано не було. Поза тим, позивачем також не було надано в суд доказів на підтвердження того, що у неї були об'єктивні, непереборні та істотні перешкоди для прибуття в Україну в межах строку, встановленого ст.1270 ЦК України, чи направлення поштою заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8.
У зв'язку з наведеним суд не вважає вказані у позовній заяві позивача причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними, а відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог. Вказане узгоджується з позицією ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеною в ухвалі від 01.06.2016р. у цивільній справі № 642/7964/150ц.
З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 не підлягають стягненню в її користь з відповідача понесені судові витрати з оплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1268-1270, 1272 ЦК України, ст.ст.11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_4 (п.п. ОСОБА_5) ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Львівської області через Городоцький районний суд Львівської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий Ференц О.І.