про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
27 квітня 2017 р. Справа № 802/640/17-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Крапівницька Н. Л., розглянувши матеріали позовної заяви:
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області, тртя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватне підприємство "Бершадський відгодівельний комплекс"
про визнання неправомірними дій та скасування наказу, -
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області, тртя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватне підприємство "Бершадський відгодівельний комплекс" про визнання неправомірними дій та скасування наказу.
Ознайомившись з вказаною позовною заявою, і доданими до неї матеріалами, вважаю, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Відповідно до статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Пунктом 8, частини 1 ст. 3 КАС України визначено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суд.
Згідно з ч.1, 2 ст. 50 сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
Адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви, яка повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтею 106 КАС України.
Норми статті 106 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень статті свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Частиною третьою статті 106 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Відповідно до пункту першого частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.
Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивач оскаржує рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання дій посадових осіб Головного управління державної фіскальної служби у Вінницькій області щодо проведення планової виїзної документальної перевірки приватного підприємства "Бершадський відгодівельний комплекс" від 11.04.2017 року та просить скасувати наказ в.о. начальника Головного управління державної фіскальної служби у Вінницькій області ОСОБА_2 від 10.04.2017 року №548 про проведення планової виїзної документальної перевірки приватного підприємства "Бершадський відгодівельний комплекс".
Безпосередньо, в позовній заяві ОСОБА_1 зазначила, що вона є засновником приватного підприємства "Бершадський відгодівельний комплекс", а відтак діяльність підприємства має вплив на права та законні інтереси.
Так, відносно даних, що вказані у витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 вказана, як засновник приватного підприємства "Бершадський відгодівельний комплекс". Зазначена інформація підтверджується пунктом 1.3 статуту приватного підприємства "Бершадський відгодівельний комплекс".
Згідно з пунктом 9.3 статуту підприємства до виключної компетенції засновника належать:
- прийняття, внесення змін та доповнень до статуту підприємства;
- визначення основних напрямків діяльності та розвитку підприємства і затвердження його планів та звітів про їх виконання;
- призначення та звільнення директора та головного бухгалтера;
- затвердження річних результатів діяльності підприємства, включаючи його дочірні підприємства, філії, представництва;
- визначення порядку розподілу прибутку та покриття збитків;
- створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій а представництв, затвердження їх статутів і положень, призначення їх вищих посадових осіб;
- винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб підприємства;
- визначення умов оплати праці службових осіб підприємства, його дочірніх підприємств, філій та представництв;
- відчуження основних фондів підприємства;
- визначення розмірів відрахувань у фонди підприємства;
- встановлення граничної суми, понад яку директор підприємства не може укладати угоди від імені підприємства без попереднього затвердження таких угод засновником;
- затвердження угод підприємства, укладених на суму, що перевищує граничні встановлену відповідним рішенням засновника;
- прийняття рішень, про використання прибутку підприємств;
- прийняття рішення про реорганізацію або ліквідацію підприємства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу;
- затвердження правил внутрішнього розпорядку;
- розгляд та затвердження планів поточної виробничої діяльності підприємства;
- засновник може вирішувати будь-які питання щодо діяльності підприємства.
В той час, як директор підприємства відповідно до п.9.7. статуту має право представляти підприємство у стосунках з державними та іншими органами і організаціями, а також з підприємствами інших держав.
Відповідно до п.15.1 статуту всі питання не врегульовані статутом та іншими внутрішніми документами підприємства вирішуються на підставі діючого законодавства України.
З аналізу наведеного вище слідує, що безпосередньо права позивача, як фізичної особи не порушено, а зі змісту позовних вимог вбачається, що оскаржуються дії податкового органу, які були вчинені відносно третьої особи.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до статуту підприємства позивач, як засновник не наділений правами представляти інтереси ПП "Бершадський відгодівельний комплекс". Проте, хоч позов подано і підписано від ОСОБА_1, але нею поставлено печатку приватного підприємства "Бершадський відгодівельний комплекс", а належної довіреності на представництво вказаного підприємства в суді до не надано.
У відповідності до вимог ч.5 ст.106 КАС України встановлено, якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.
Згідно до п.8 ч. 1 ст. 3 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду
Таким чином, позивачем фактично подано позовну заяву в інтересах приватного підприємства "Бершадський відгодівельний комплекс" та від імені цієї юридичної особи.
Згідно з абз. 1, ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" в редакції від 01.01.2017 року судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством
Відповідно до положень ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Так, ст.7 Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2017 року для працездатних осіб встановлено у розмірі 1600 гривень .
Відповідно до пп.1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем розмір судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до абз. 2 ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
При дослідженні позовної заяви судом встановлено, що позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру
При зверненні до суду з даним адміністративним позовом до суду має бути сплачений судовий збір за дві позовні вимоги немайнового характеру в розмірі, що становить 3200 грн. (1600 грн. * дві позовні вимоги = 3200 грн.).
В той же час до позовної заяви вказано оригінал квитанції про сплату судового збору в розмірі 640 грн. Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом сплати судового збору в розмірі 2560 грн. (3200 грн. - 640 грн. = 2560 грн.)
Відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Оскільки, в даному адміністративному позові судовий збір сплачено не в повному обсязі, то позивачу слід усунути недоліки позовної заяви та надати суду докази сплати судового збору у розмірі 2560 грн. за наступними реквізитами: УДКСУ м. Вінниці, код платежу 22030101, ЄДРПОУ 38054707, банк одержувач: ГУДКУ у Вінницькій області, м.Вінниця, МФО 802015, р/р 31219206784002, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 34455243.
Підстав для звільнення позивача від сплати судового збору не вбачаю, відповідні докази до позовної заяви не додані.
З огляду на викладені обставини, суд пропонує позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом уточнення суб'єктного складу позивачів, а саме, вказавши позивача - юридичну особу та сплати судовий збір, як юридична особа, в повному обсязі.
Вважаю, що позовну заяву ОСОБА_1 необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 105, 106, 108, 165, 185, 186, 254 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головне управління ДФС у Вінницькій області про визнання неправомірними дій та скасування наказу залишити без руху.
Надати позивачу п'ятиденний термін, від моменту отримання ухвали, для усунення недоліків шляхом належного оформлення позовної заяви відповідно до вимог ст.ст. 105, 106 КАС України та докази сплати судового збору.
Копію ухвали надіслати позивачу - для відома та виконання.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя /підпис/ ОСОБА_3
Згідно з оригіналом Суддя Секретар