Справа № 185/3183/17
Провадження № 1-кп/185/270/17
27 квітня 2017 року м. Павлоград
Дніпропетровської області
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження від 10 березня 2015 року за № 12015040370000660 за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлограда, Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, проживаючого в буд. АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, -
ОСОБА_4 з 31.05.2013 року поставлений на облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 як військовозобов'язаний.
15.01.2015 року Верховною Радою України затверджений Указ Президента України № 15/2015 «Про часткову мобілізацію», згідно з яким оголошено призов військовозобов'язаних для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної Гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, інших військових формувань України здійснити обсяг, визначених мобілізаційними планами з урахуванням резерву.
01.07.2014 року військовозобов'язаний ОСОБА_4 , на виконання Указу Президента України № 15/2015 «Про часткову мобілізацію» для проходження медичного огляду прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 .
За висновком медичного огляду військовозобов'язаний ОСОБА_4 був визнаним придатним до військової служби.
19.02.2015 року у приміщенні службового кабінету № 309 ІНФОРМАЦІЯ_2 військовозобов'язаний ОСОБА_4 отримав від працівника військомату ОСОБА_7 повістку на 20 лютого 2015 року на 08.00год. для відправлення до військової частини у команді № НОМЕР_1 за війсково-обліковою спеціальністю № 837037, для проходження служби за мобілізацією.
Будучи заздалегідь попередженим про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 на 08.00 год. 20 лютого 2015 року, достовірно знаючи про час та місце відправлення у війська в зв'язку з призовом за частковою мобілізацією, але маючи на меті злочинний умисел, направлений на ухилення від призову на мобілізацію, порушуючи вимоги ст.65 Конституції України, ст.ст.1,22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України № 15/2015 «Про часткову мобілізацію», порядок комплектування Збройних Сил України, не маючи на те поважних причин та правових підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, керуючись небажанням бути призваним для несення служби в рядах Збройних Сил України, військовозобов'язаний ОСОБА_4 умисно ухилився від призову за мобілізацією, не з явившись у визначений час до Павлоградського ОМВК.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою провину у вчиненні злочину, що інкримінується та показав, що він дійсно, з 31.05.2013 року зарахований у військовий запас, та поставлений на облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 як військовозобов'язаний. В свій час строкову військову службу він не проходив, через стан здоров'я.
Йому відомо, що 15.01.2015 року Верховною Радою України затверджений Указ Президента України № 15/2015 «Про часткову мобілізацію», згідно з яким оголошено призов військовозобов'язаних, та під дію якого він підпадає.
01.07.2014 року він, як військовозобов'язаний, був викликаний для проходження медичного огляду до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 .
За висновком медичного огляду він був визнаним придатним до військової служби, та 19.02.2015 року у приміщенні службового кабінету ІНФОРМАЦІЯ_2 він отримав повістку на 20 лютого 2015 року на 08.00год. для відправлення до військової частини у команді № НОМЕР_1 за військово-обліковою спеціальністю № 837037.
Розуміючи, що він не має правових підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, разом з тим, він умисно ухилився від призову за мобілізацією, через боягузтво не з'явившись у визначений час до Павлоградського ОМВК, оскільки не бажав потрапити до підрозділу, що перебуває у зоні проведення Анти - терористичної операції на території України, куди, як він вважає, його мали намір відправити.
Крім того, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 звернувся до суду з проханням допустити по справі застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки він повністю визнає свою провину в скоєнні зазначеного кримінального правопорушення, та вважає зібрані в справі докази його провини достовірними, допустимими та достатніми, в зв'язку з чим досліджувати їх а також допитувати свідків, які не з'явилися в судове засідання немає ніякої необхідності.
З'ясувавши думку прокурора, який не заперечував проти застосування у справі положень ч. 3 ст. 349 КПК України, роз'яснивши обвинуваченому ОСОБА_4 правові наслідки застосування вказаної норми закону, з якими останній погодився, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та застосував при розгляді даної справи положення ч. 3 ст. 349 КПК України.
Аналізуючи показання обвинуваченого в судовому засіданні, співставляючи ці показання з обвинуваченням, що закидається ОСОБА_4 , суд робить обґрунтований висновок про те, що показання обвинуваченого мають характер логічних, послідовних та об'єктивних, а відтак, з урахуванням застосування при розгляді справи положень ч.3 ст.349 КПК України, винність обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України - доведена повністю.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно правильно кваліфікувати за ст.336 КК України, як ухилення від призову за мобілізацією.
Відповідно до ч.1 ст.65 КК України суд призначає покарання у межах, встановлених у санкції статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин; відповідно до Загальної частини КК України; враховуючи ступінь тяжкості учиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно з ч.2 тієї ж статті особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за вчинений злочин суд виходить з наступного.
Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив злочин середньої тяжкості.
Вчинений обвинуваченим злочин, що передбачений розділом ХIV КК України, має родовим об'єктом суспільні відносини, що забезпечують обороноздатність України, її незалежність, територіальну цілісність і недоторканість.
Важливість цього об'єкта обумовлена тим, що у відповідності зі ст.17 Конституції України «Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення економічної і інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього українського народу».
Зазначений злочин має підвищену суспільну небезпеку, оскільки безпосередній об'єкт злочину, передбачений ст.336 КК України співпадає з об'єктом ухилення від призову на строкову військову службу та зумовлений тим, що мобілізація пов'язується з умовами особливого періоду в державі - з загрозою нападу, небезпекою державній незалежності України.
Серед пом'якшуючих обставин суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше не притягався до кримінальної відповідальності та не судимий, має на утриманні вагітну дружину, повністю визнав свою провину, та заявив про щире каяття.
Обтяжуючих обставин у справі суд не встановлює.
Наведене свідчить про те, що виправити обвинуваченого ОСОБА_4 та запобігти його злочинній діяльності можливо й без його ізоляції від суспільства, в зв'язку з чим обвинувачений ОСОБА_4 має бути засуджений за ст. 336 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією вказаної статті, але умовно, із застосуванням до остаточно призначеного покарання положень ст.ст.75,76 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 370, 371, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ст. 336 КК України.
ОСОБА_4 призначити покарання за ст. 336 КК України у виді позбавлення волі строком два роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття призначеного за цим вироком покарання у вигляді позбавлення волі строком два роки з іспитовим терміном один рік.
Зобов'язати ОСОБА_4 , у відповідності до п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до набрання вироком чинності не обирати.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в строк тридцять днів з дня його проголошення.
СУДДЯ ОСОБА_8 .