13.03.2017 Єдиний унікальний номер 205/8729/16-ц
13 березня 2017 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді - Скрипник К.О.,
при секретарі - Молчанові Є.Д.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі, у письмовому провадженні, без застосування технічного запису відповідно до вимог ч. 2 ст. 197 ЦПК України цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
Позивач 22 листопада 2016 року звернувся до суду з позовом, в якому вказав, що відповідно до укладеного договору № б/н від 29.12.2010 року ПриватБанк відкрив відповідачу картковий рахунок та видав платіжну картку з кредитним лімітом у розмірі 3600 грн., з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки та сплатою відсотків за користування кредитом. У свою чергу відповідач порушив умови укладеного договору в частині своєчасного погашення платежів передбачених умовами кредитного договору, чим не виконав зобов'язання за договором, у зв'язку з чим станом на 27.10.2016р. за договором виникла заборгованість на загальну суму 62 617,21 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 29 317,92 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом - 9598,65 грн., нараховано пені за прострочене зобов'язання - 19 392,68 грн., 850 грн. - нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму 100 грн., штраф (фіксована частина) - 500 грн., штраф (процентна складова) - 2957,96 грн. Позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 62 617,21 грн. та судові витрати.
Представник позивача в судове засідання не з'явився про день і час проведення слухання справи повідомлявся належним чином, письмово просив слухати справу у відсутність представника Банку, позовні вимоги підтримав та не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. Від відповідача надійшли письмові заперечення, згідно яких позовні вимоги не визнав та заперечував проти їх задоволення.
З письмової згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 224 ЦПК України.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню по наступних підставах.
З матеріалів цивільної справи вбачається, що відповідно до укладеного кредитного договору № б/н від 29.12.2010 року ПриватБанк відкрив відповідачу картковий рахунок та видав платіжну картку з кредитним лімітом у розмірі 3600 грн., сплатою відсотків за користування кредитом (а.с.8-44).
Разом з тим, письмових доказів, які б вказували на прохання відповідача ОСОБА_2отримати кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку; домовленість сторін про розмір кредитного ліміту та розмір відсотків за користування кредитом, даний договір не містить. Крім того, в анкеті - заяві про приєднання взагалі не зазначено тип платіжної картки, яку бажав оформити відповідач, номер та строк дії карткового рахунку тощо.
Крім того, в графі «картку № та пін отримав» відсутній підпис відповідача та дата.
На підтвердження суми заборгованості позивачем надано розрахунок за договором № б/н від 29.10.2010 року станом на 27.10.2016 року, який містить дані, починаючи з 01 листопада 2015 року. Але ж, як утворилась заборгованість до 01.11.2015 року, які складові, чи погашалась вона позичальником, матеріали справи таких доказів не містять.
Інших доказів, які б вказували на вид платіжної карти, яку отримав відповідач 29 грудня 2010 року, та умови, на яких останньому надано кредит, та підтверджували факт надання кредиту відповідачу, матеріали справи також не містять.
«Умови та Правила надання банківських послуг» в Приватбанку, надані позивачем як доказ, підпису відповідача про ознайомлення з ними не містять, а відтак ці Умови не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору.
Відповідно до ч.1 ст.626, ч.1 ст.628 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.
Відповідно до ч. 1ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно п. 1.1.1.37, 1.1.1.38 Умов і правил надання банківських послуг, які є додатком до позовної заяви слідує, що заява-анкета про надання послуг-звернення Клієнта до банку про відкриття йому банківського рахунку або надання інших банківських послуг на умовах цих умов та правил. У випадку приєднання до даних умов та правил не в повному обсязі, він додатково складає заяву про надання окремих послуг, які надаються Банком за Умовами та правилами.
Ідентифікація - це встановлення особи Клієнта на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій документів при його зверненні до банку для здійснення банківських операцій чи отримання інформації з рахунків клієнта у порядку, передбаченому Договором і чинним законодавством 1.1.1.39. Ідентифікація клієнта в Приват - підтвердження повноважень клієнта на доступ у систему шляхом введення імені користувача і пароля.
Відповідно до п. 1.1.1.54, 1.1.1.55 вищевказаних Умов та правил, кредит (кредитна лінія, кредитний ліміт) - це розмір коштів, наданих Банком клієнту на строк, обумовлений в Договорі, на умовах платності та зворотності. Кредитна картка - платіжна картка зі встановленим кредитним лімітом.
Пунктом 1.1.3.1.5 зобов'язання Банку щодо надання кредитного ліміту згідно Заяви виникають з моменту надання платіжною системою операції до списання з відповідного Картрахунку в рахунок кредитного ліміту.
Беручи до уваги те, що анкета-заява від 29.12.2010 року, що підписана відповідачем ОСОБА_2не містить чіткого зазначення банківських послуг, які він оформив на своє ім'я, дату видачі та номер платіжної картки, суд приходить до висновку, що сторони не дійшли згоди щодо усіх істотних умов договору.
Крім того, доводи позивача в позовній заяві стосовно наявності у ПАТ КБ «Приватбанк» з ОСОБА_2правовідносин щодо надання кредитного договору, з посиланням на укладення договору б/н від 29.12.2010 року та ознайомлення відповідача з Умовами та Правилами надання банківських послуг шляхом підписання Анкети-заяви є неспроможними і ніяким чином не доводять факту укладення між сторонами кредитного договору 29.12.2010 року, заборгованість за яким є предметом даного спору.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень крім випадків встановлених цим Кодексом.
Ч.1ст.11 ЦПК України встановлено, що суд розглядує цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з вимогами ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене та аналізуючи здобуті по справі докази, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити у зв'язку з їх недоведеністю.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд в силу ст.88 ЦПК України, враховує, що позовні вимоги оплачені позивачем, судом залишено без задоволення, позивач не звільнений від їх оплати, у зв'язку з чим поверненню не підлягають.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 5, 6, 10, 27, 57-60, 212-215, 224-226 ЦПК України,-
В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя К.О. Скрипник