Справа № 2а- 188/10/2070
Україна
про відмову у відкритті провадження
11 січня 2010 р. м . Харків
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Піскун В.О., розглянувши адміністративний позов Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про повернення допомоги по безробіттю ,-
Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування Українина випадок безробіття в особі Харківського обласного центру зайнятості звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 в якому просить суд стягнути з відповідача незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 61 грн. 97 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 19.12.2008 року гр. ОСОБА_1 була подана заява про надання статусу безробітного. Згідно поданої заяви, відповідачу наказом від 19.12.2008 року № НТ081219 з 19.12.2008 року наданий статус безробітного і відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та "Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності" розпочата виплата допомоги по безробіттю у розмірі встановленому законодавством. В порушення вимог ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" гр. ОСОБА_1 не повідомила Зміївський районний центр зайнятості про те, що вона працювала за договором підряду у ТОВ "Новий стиль" з 05.03.2009 року по 31.03.2009 року, про що центром зайнятості було складено акт перевірки достовірності даних щодо гр. ОСОБА_1 від 12.05.2009 року за № 375, що підтверджується витягом з довідки ДПА та листом ТОВ "Новий стиль" № 2009/2154 від 03.11.2009 року. Позивач вважає дії відповідача незаконними та такими, що завдали суттєвої шкоди державі. Відповідачу був направлений лист про добровільне повернення коштів за № 1259 від 18.11.2009 року. До теперішнього часу кошти відповідачем службі зайнятості не повернені.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст.104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ч.4 ст.50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації, тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; 4) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом; 5) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Як вбачається з позовної заяви, в обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю, отриманих незаконно, здійснюється на підставі ст. 36 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, відповідно до якої застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення в наслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до п. 6 та п. 7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 60/62 від 13.02.2009 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 року за № 232/16248, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Якщо відомості про доходи особи, на підставі яких призначено матеріальне забезпечення, є недостовірними з вини роботодавця, центри зайнятості проводять перерахунок страхових виплат з дня їх призначення. Суми незаконно виплачених коштів повертаються роботодавцем. Виплата коштів, недоотриманих особою внаслідок зниження суми страхових виплат, здійснюється за рахунок коштів Фонду. Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою відповідно до пункту 7 цього Порядку. Рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти. У разі відмови особи повернути кошти або у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.
На підставі вищенаведеного вбачається, що Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено лише, те що незаконно отримана допомога підлягає стягненню, ні спосіб, ні порядок стягнення законом не передбачені, не зазначено, які саме особи мають право здійснювати стягнення вказаної допомоги і яким чином. Жодним законом не передбачено, що суб'єкт владних повноважень, а саме центр зайнятості, може в порядку адміністративного судочинства стягнути з фізичної особи незаконно отриману допомогу по безробіттю.
За таких підстав, компетенція адміністративних судів визначена ст. 17 КАС України на цей спір не поширюється.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з неповерненням відповідачем безпідставно набутого майна, тому зазначений спір не є адміністративним.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Отже, даний спір належить вирішувати в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 17, ч. 4 ст. 50, ст. 104, п. 1 ч. 1 ст. 109, ст. 165, ст. 185 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про повернення допомоги по безробіттю.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 10-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст.186 КАС України. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, ухвала набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя підпис< Текст > ОСОБА_2
З оригіналом згідно. Оригінал зберігається в справі суду. Суддя< Текст >