27 жовтня 2010 р.Справа № 2-а-2377/09/1522
Категорія:Головуючий в 1 інстанції:
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого Золотнікова О.С.,
суддів Бойка А.В. та Осіпова Ю.В.,
при секретарі Руденко І.Ю.,
за участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу директора Комунального підприємства «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості»на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 12 червня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості»про визнання дій неправомірними, -
У травні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості»про зобов'язання у денний термін усунути допущені порушення прав позивача та зареєструвати право власності на відповідні приміщення.
В обґрунтування позову зазначалось, що 05 грудня 2008 року КП «ОМБТІ та РОН»відмовлено у реєстрації права власності на приміщення цокольного поверху в будинку № 31 по вул. Балківській в м. Одесі, яке належить позивачу на підставі рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 29 вересня 2006 року. На думку позивача, при відмові у реєстрації права власності КП «ОМБТІ та РОН»порушено положення ст. ст. 182 та 328 Цивільного кодексу України, а також п. 10 Додатку № 1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 12 червня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Зобов'язано комунальне підприємство «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості»усунути допущені порушення прав ОСОБА_1, зареєструвавши за ним право власності на приміщення цокольного поверху в будинку № 31 по вул. Балківська в м. Одесі, належне на підставі заочного рішення Малиновського районного суду м. Одеси по справі № 2-3065/2006 від 29 вересня 2006 року, що складається з 1 - коридору пл. 5,9 кв. м., 2 - кімнати пл. 17,9 кв. м., 3 - кімнати пл. 8,5 кв. м., 4 - кладовки пл. 5,1 кв. м., 5 - кімнати пл. 23,5 кв. м., 6 - кімнати пл. 51,2 кв. м., 7 - санвузла пл. 1,6 кв. м., 8 - коридору пл. 2,8 кв. м., 9 - кімнати пл. 36,0 кв. м., а всього загальною площею 152,6 кв. м. та зареєструвати право власності на приміщення 1-го поверху в будинку № 31 по вул. Балківська, в м. Одесі, належне позивачу на підставі заочного рішення Малиновського районного суду м. Одеси по справі № 2-3065/2006 року від 29 вересня 2006 року, яке складається з 1 - кімнати пл. 80,0 кв. м., 2 - кухні пл. 10,1 кв. м., 3 - санвузла пл. 3,0 кв. м., 4 - коридору пл. 9,1 кв. м., 5 - санвузла пл. 2,4 кв. м., а всього площею 104, 6 кв. м.
Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, директор КП «ОМБТІ та РОН»в апеляційній скарзі зазначає, що судом при вирішені справи порушено норми матеріального та процесуального права. Зокрема, судом порушено норми Кодексу адміністративного судочинства України щодо зобов'язання відповідача здійснити певні дії без визнання неправомірними дій щодо відмови в реєстрації права власності. Крім того, судом не прийнято до уваги п. 1.6 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, відповідно до якого реєстрації підлягає право власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийнято в експлуатацію у встановленому порядку. Позивачем не надано реєстратору документи, які б підтверджували прийняття в експлуатацію приміщення цокольного поверху в будинку № 31 по вул. Балківська в м. Одесі. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, виступ позивача, який вважав за необхідне залишити постановлене судове рішення без змін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 у листопаді 2008 року подано до Комунального підприємства «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості»документи для реєстрації права власності на нерухоме майно цокольного поверху в будинку № 31 по вул. Балківська в м. Одесі.
Рішеннями реєстратора КП «ОМБТІ та РОН»від 05 грудня 2008 року відмовлено ОСОБА_1 в реєстрації права власності із посиланням на п. 1.6 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, оскільки реєстрації підлягають об'єкти, які прийнято в експлуатацію у встановленому законом порядку.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивачем надано всі передбачені Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно документи, необхідні для реєстрації права власності на нерухомий об'єкт.
Так, відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні встановлено Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5.
Відповідно до пункту 1.3 Тимчасового положення державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.
Згідно пункту 2.1 названого Тимчасового положення (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлювальні документи (додаток 1), їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням.
Додатком 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення визначено перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна.
До таких документів пунктом 10 Додатку віднесено рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.
Як встановлено матеріалами справи, для реєстрації права власності на нерухоме майно ОСОБА_1 надано до КП «ОМБТІ та РОН»заяву про реєстрацію права власності, копію рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 29 вересня 2006 року, яким за позивачем визнано право власності на приміщення цокольного поверху в будинку № 31 по вул. Балківській в м. Одесі, а також технічний паспорт на зазначений об'єкт.
Вичерпний перелік підстав для відмови у реєстрації прав на нерухоме майно передбачено підпунктом 3.3 Тимчасового положення, відповідно до якого у реєстрації прав на нерухоме майно може бути відмовлено, якщо:
заявлене право не є таким, що підлягає реєстрації відповідно до цього Положення;
об'єкт нерухомого майна розташований на території, реєстрацію прав власності на якій здійснює інше БТІ;
із заявою про реєстрацію прав власності на нерухоме майно звернулась особа, яка не може бути заявником відповідно до цього Положення;
подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Положенням та іншими актами чинного законодавства України, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства;
заявлене право вже зареєстроване;
не проведено інвентаризаційних робіт або вони проведені не тим БТІ, яке здійснює реєстрацію прав власності на нерухоме майно;
право власності на нерухоме майно виникло на підставі договорів відчуження, за наявності інформації про накладення заборони та/або арешту нерухомого майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна;
право власності на нерухоме майно, що перебуває у податковій заставі, виникло без дотримання встановленого порядку відчуження;
відчуження нерухомого майна відбулося без отримання витягу з Реєстру прав або строк його дії закінчився;
при укладені договорів між юридичними особами, які нотаріально не посвідчені, не надано правовстановлювальний документ попереднього власника.
Передбачений Положенням перелік підстав для відмови у реєстрації прав на нерухоме майно зобов'язує реєстратора при відмові у реєстрації права власності послатися на конкретну підставу, передбачену підпунктом 3.3 Положення.
Проте, як вбачається з рішень реєстратора про відмову в реєстрації від 05 грудня 2008 року, в останніх відсутні будь-які посилання на підстави для відмови у реєстрації прав на нерухоме майно, передбачені підпунктом 3.3 Положення.
За таких обставин висновок суду першої інстанції про задоволення вимог позивача є обґрунтованим.
Доводи апелянта щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права при зобов'язанні відповідача здійснити певні дії без визнання неправомірними дій щодо відмови в реєстрації права власності не впливають на правильність судового рішення, а тому не можуть бути підставою для його скасування.
Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову районного суду -без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу директора Комунального підприємства «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості»залишити без задоволення, а постанову Приморського районного суду м. Одеси від 12 червня 2009 року -без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Повний текст ухвали виготовлено 01 листопада 2010 року.
Головуючий:
Судді: