10 грудня 2010 р.Справа № 2-а-723/09/1402
Категорія:2.19.6Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І.В.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Джабурія О.В.
суддів - Крусяна А.В.
- ОСОБА_1
розглянувши в порядку письмового провадження в місті ОСОБА_1 адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Баштанському районі Миколаївської області на постанову Баштанського районного суду Миколаївської області від 17.03.2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Баштанському районі Миколаївської області про зобов'язання нарахувати та виплатити щомісячну державну допомогу «Дітям війни»,
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Баштанському районі Миколаївської області про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Баштанському районі Миколаївської області нарахувати та виплатити щомісячну державну допомогу «Дітям війни», починаючи з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року включно. Також позивач просив поновити йому строк позовної давності, враховуючи те, що він не знав про належні йому виплати.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Постановою Баштанського районного суду Миколаївської області від 17.03.2009 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Баштанському районі Миколаївської області провести перерахунок підвищення пенсії позивача в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог -відмовлено.
Управління Пенсійного фонду України в Баштанському районі Миколаївської області подало апеляційну скаргу на вищезазначену постанову. В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Баштанському районі Миколаївської області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Апелянт посилається на те, що відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком, але дана норма Закону не передбачає, яким саме органом вона виплачується, за рахунок яких коштів і джерел, та в якому процедурному порядку здійснюється призначення і виплата вказаного підвищення до пенсії. Апелянт також зазначає, що фінансування виплат по даному закону проводиться із Державного бюджету України, а не із бюджету Пенсійного фонду України.
Відповідач наголошує на те, що розмір мінімальної пенсії за віком, з якої потрібно обчислювати вказане підвищення, застосовується тільки для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і не може використовуватись для визначення підвищення до пенсії дітям війни. Також відповідач відмічає, що оскільки законодавством не визначено механізму розрахунку підвищення, передбаченого вищезазначеною ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тому не має підстав для задоволення вимог позивача.
У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі апелянт просить скасувати постанову Баштанського районного суду Миколаївської області від 17.03.2009 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Баштанському районі Миколаївської області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є пенсіонером та має статус дитини війни, і відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року має право користуватися пільгами, встановленими вказаним Законом.
Відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції від 18.11.2004 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 17 ст. 77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік»зупинено на 2006 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Законом України від 19 січня 2006 року № 3367-IV внесені зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», відповідно до яких виключено пункт 17 ст. 77, а ст. 110 викладена в іншій редакції. Зокрема установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим ст. 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджується з 01 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Оскільки Кабінет Міністрів України в 2006 році не визначив порядку виплати надбавки до пенсії дітям війни, то вимоги позивачки стосовно виплати їй вказаної надбавки за 2006 рік задоволенню не підлягають.
Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»від 19.12.2006 року № 489-V, дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»на 2007 рік було зупинено з урахуванням статті 111 того з Закону. Зазначеною статтею 111 було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що рішенням Конституційного суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»(справа про соціальні гарантії громадян), визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням статті 111 цього Закону.
Відповідно до вимог ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, відповідач повинен був здійснити нарахування пенсії позивачу в межах бюджетного року за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Однак, судова колегія звертає увагу на те, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Належить врахувати, що річний строк для звернення до суду слід застосовувати у кожному випадку порушення права позивача, тобто відносно кожного місяця, в якому порушувалось право позивача на отримання підвищення до пенсії.
В даному випадку позивач звернувся до суду за захистом порушених прав 05.11.2008 року. Таким чином, враховуючи положення ст. 99 КАС України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за 2007 рік підлягають частковому задоволенню, а саме за період часу з 05.11.2007 року по 31.12.2007 року.
Твердження позивача про юридичну необізнаність, що стало причиною пропуску строку звернення до суду не приймається судовою колегією, оскільки це не є поважною причиною для поновлення пропущеного строку.
В свою чергу, твердження апелянта стосовно невизначеності розміру мінімальної пенсії за віком не приймається до уваги судовою колегією апеляційної інстанції, оскільки згідно ч. 2 ст. 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року мінімальний розмір пенсії за віком визначається виключно цим Законом. Положення цього Закону не є перешкодою для застосування величини мінімальної пенсії за віком для обчислення інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімального розміру пенсії за віком.
Мінімальний розмір пенсії за віком згідно ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність визначається щорічно в Законі України «Про Державний бюджет України»на відповідний рік.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 201 КАС України -підставою для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Враховуючи, що суд першої інстанції правильно вирішив справу, але з помилковим застосуванням норм права, судова колегія на підставі п.1 ч.1 ст. 201 КАС України, вважає необхідним змінити рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 195, 197; п.2 ч.1 ст. 198; п.1 ч.1 ст. 201; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Баштанському районі Миколаївської області задовольнити частково, постанову Баштанського районного суду Миколаївської області від 17.03.2009 року змінити, виклавши резолютивну частину судового рішення в такій редакції:
«Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Баштанському районі Миколаївської області задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Баштанському районі Миколаївської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», та провести відповідні виплати за період з 05.11.2007 року по 31.12.2007 року.
В задоволені іншої частині позову -відмовити».
Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку у встановлені законом порядку та строки.
Головуючий: О.В. Джабурія
Суддя: А.В. Крусян
Суддя: О.І. Шляхтицький