22 грудня 2010 р.Справа № 2-а-5-3342/09/1423
Категорія:2.30Головуючий в 1 інстанції: Алєйніков В.О.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді -Осіпова Ю.В.,
суддів -Золотнікова О.С., Кравця О.О.,
при секретарі Чебан Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Миколаївської асоціації геїв, лесбіянок та бісексуалів «ЛіГА»на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 28.10.2009 року по справі за адміністративним позовом Миколаївської асоціації геїв, лесбіянок та бісексуалів «ЛіГА»до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради про визнання неправомірними дій, -
23 жовтня 2008 року Миколаївська асоціація геїв, лесбіянок та бісексуалів «ЛіГА»звернулася до Центрального районного суду м. Миколаєва із позовом до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради та просила суд визнати незаконними дії Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 16.05.2008р. стосовно заборони проведення флеш-моб акції у м.Миколаєві та такими, що суперечать Конституції України та іншим нормативно - правовим актам України щодо права на вільні вибори громадян та організацію і проведення мирних масових заходів та акцій, а також зобов'язати Виконавчий комітет Миколаївської міської ради надати Миколаївській асоціації геїв, лесбіянок та бісексуалів «ЛіГА»можливість проведення флеш-моб акції, присвяченої 17 травню у м. Миколаєві.
Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 28 жовтня 2009 року у задоволенні вказаного вище позову Миколаївської асоціації геїв, лесбіянок та бісексуалів «ЛіГА»було відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, представник Миколаївської асоціації геїв, лесбіянок та бісексуалів «ЛіГА» 01 грудня 2009 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови, грубо порушено норми матеріального та процесуального права та просив скасувати постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 28 жовтня 2009 року.
В судовому засіданні суду 2-ї інстанції представник апелянта уточнив вимоги своєї апеляційної скарги та, окрім скасування постанови суду 1-ї інстанції, просив задовольнити усі позовні вимоги, при цьому фактично не наполягаючи на вимогах щодо надання можливості проведення флеш-моб акції, присвяченої 17 травню, оскільки вони стосувалися 2008 року і на даний момент вже не є актуальними.
Заслухавши суддю - доповідача, виступ представника позивача в підтримку апеляційної скарги, та перевіривши матеріали і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Судами обох інстанцій встановлені наступні обставини справи.
Миколаївська асоціація геїв, лесбіянок та бісексуалів «ЛіГА», як неприбуткова громадська організація, зареєстрована Виконавчим комітетом Миколаївської міськради 26.12.1996р.
В період з 13 по 17 травня 2008р. Миколаївською асоціацією геїв, лесбіянок та бісексуалів «ЛіГА»планувалося проведення флеш-моб акцій, присвячених Міжнародному дню протидії гомофобії.
Зокрема, 16-17 травня 2008р. Асоціацією було заплановано розповсюдження інформаційних матеріалів у скверах біля декількох Миколаївських вузів та на вул.Радянській у м.Миколаєві, з метою формування терпимого ставлення суспільства до представників сексуальних меншин.
В зв'язку із проведенням вказаних вище інформаційних заходів, Голова правління Миколаївської асоціації геїв, лесбіянок та бісексуалів «ЛіГА»13 травня 2008р. своїм листом (вих..№34) повідомив Миколаївського міського голову ОСОБА_1 про проведення 16 травня 2008р. зазначеної вище флеш-моб акції у 3-ї місцях міста Миколаєва.
Однак, 16 травня 2008р. на своє звернення-повідомлення Асоціація отримала лист (вих..№5656/05-14-15), підписаний 1-м заступником Миколаївського міського голови ОСОБА_2 про заборону проведення цієї флеш-моб акції.
Як вбачається з вищезазначеного листа, дана заборона мотивована тим, що до органів місцевого самоврядування звернулися голови усіх християнських конфесій міста з вимогою заборонити подібні заходи сексуальних меншин, в зв'язку із чим, а також у зв'язку із проходженням у травні заходів щодо вшанування пам'яті жертв політичних репресій в період 1937-1938р.р., міськрада з метою дотримання правопорядку та недопущення конфліктів на грунті моральних і релігійних почуттів городян, вирішила заборонити цю флеш-моб акцію.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд 1-ї інстанції виходив з того, що позивач взагалі не мав право на проведення зазначеної вище флеш-моб акції, оскільки таке право на проведення саме такої «Акції», яка, в свою чергу, не є ні мирним зібранням, ні масовим заходом, не закріплене ані Конституцією України, ані іншими нормами діючого законодавства.
Але, колегія суддів апеляційного суду лише частково погоджується з таким рішенням та висновками суду 1-їінстанції, виходячи з наступного.
Так, особливості провадження у справах за адміністративними позовами суб'єктів владних повноважень про обмеження реалізації права на мирні зібрання, передбачені ст.182 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.182 КАС України, органи виконавчої влади та місцевого самоврядування негайно, після одержання повідомлення про проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій тощо, мають право звернутися до адміністративного суду за своїм місцезнаходженням із позовом про заборону таких заходів чи про інше обмеження права на мирні зібрання.
Згідно із ч.2 ст. 39 Конституції України, обмеження щодо реалізації права громадян збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.
Відповідно ж до ч.1 названої статті Конституції України, про проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.
Порядок організації і проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій регулюється Указом Президії Верховної Ради СРСР «Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрації у СРСР»від 28 липня 1988 року № 9306-ХІ, пунктом 2 якого передбачено, що заява про проведення відповідного заходу подається не пізніш як за десять днів до намічуваної дати його проведення.
Як видно з п.п.3 п.б ч.1 ст.38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до повноважень виконавчого комітету міськради в тому числі належить вирішення відповідно до закону питань про проведення зборів, мітингів, маніфестацій і демонстрацій, спортивних, видовищних та інших масових заходів; здійснення контролю за забезпеченням при їх проведенні громадського порядку.
Згідно ж зі змісту ст.42 вищезазначеного Закону, в компетенції міського голови або його заступників прийняття остаточного рішення з приводу зазначеного вище питання про проведення зборів, мітингів тощо, не знаходиться.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивач - Миколаївська асоціація геїв, лесбіянок та бісексуалів «ЛіГА», в порушення зазначених вище вимог діючого законодавства, повідомила про проведення 16 травня 2008р. зазначеної вище флеш-моб акції не Виконавчий комітет Миколаївської міськради, виключно до компетенції якого входить вирішення цього питання, а безпосередньо Миколаївського міського голову ОСОБА_1 і то, не за десять днів, а лише тільки 13 травня 2008р., тобто за 3 дні до початку акції.
Окрім того, судовою колегією з матеріалів справи встановлено, що про заборону проведення цієї флеш-моб акції позивач дізнався саме з листа (вих..№5656/05-14-15) 1-го заступника Миколаївського міського голови ОСОБА_2, який, в свою чергу, не маючи належних повноважень, фактично одноособово заборонив проведення даної акції, але, не зважаючи не це, ці його дії до цього часу позивачем фактично оскаржені не були.
Таким чином, судовою колегією по справі встановлено, що позивач, в даному конкретному випадку, безпосередньо до Виконавчого комітету Миколаївської міськради, до виключної компетенції (повноважень) якого належить вирішення відповідно до закону усіх питань про проведення зборів, мітингів, маніфестацій і демонстрацій, з питанням про проведення 16 травня 2008р. зазначеної вище флеш-моб акції - взагалі не звертався, а виконавчий комітет, в свою чергу, відповідного і конкретного рішення на своєму засіданні про заборону цієї акції - не приймав та до того ж і не звертався до адміністративного суду із позовом про заборону таких заходів в порядку ст.182 КАС України.
Тому, відповідно, ніяких законних підстав для визнання протиправними дій саме Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 16.05.2008р. стосовно заборони проведення флеш-моб акції у м. Миколаєві та такими, що суперечать Конституції України та іншим нормативно - правовим актам України щодо права на вільні вибори громадян та організацію і проведення мирних масових заходів та акцій - не мається.
Також, на даний момент не має жодних підстав і для задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача надати позивачу можливість проведення 16.05.2008р. у м. Миколаєві флеш-моб акції, присвяченої Міжнародному дню протидії гомофобії, оскільки ці вимоги на цей час вже давно не є актуальними і представник позивача в судовому засіданні суду 2-ї інстанції на них фактично не наполягав та до того ж, Миколаївська асоціація геїв, лесбіянок та бісексуалів «ЛіГА» безпосередньо до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради з цього питання взагалі не зверталася.
До того ж, судова колегія, при прийняті остаточного рішення по справі, також вважає за необхідне зазначити, що згідно із ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Посилання ж апелянта на порушення судом першої інстанції окремих положень процесуального закону на правильність судового рішення не впливають, а тому, відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України, не є підставою для скасування оскаржуваної постанови суду, але, в свою чергу, є підставою для постановлення окремої ухвали.
На підставі вказаного вище, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно по суті вирішено справу, але при цьому, порушено норми матеріального і процесуального права.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право змінити постанову суду.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.201 КАС України, підставою для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів, діючи в межах позовних вимог і апеляційної скарги та відповідно до п.1 ч.1 ст.201 КАС України, приходить до висновку про наявність усіх законних підстав для зміни постанови Центрального районного суду м.Миколаєва від 28 жовтня 2009 року, виключивши з мотивувальної частини цієї постанови посилання суду на відсутність у позивача права на проведення флеш-моб акції, як на підставу для відмови у задоволенні позову. При цьому, резолютивну ж частину цієї постанови судова колегія вважає за необхідне залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 201, 205, 207, 254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Миколаївської асоціації геїв, лесбіянок та бісексуалів «ЛіГА»-задовольнити частково, а постанову Центрального районного суду м.Миколаєва від 28 жовтня 2009 року -змінити.
Виключити з мотивувальної частини цієї постанови посилання суду на відсутність у позивача права на проведення флеш-моб акції, як на підставу для відмови у задоволенні позову.
В іншій частині постанову Центрального районного суду м.Миколаєва від 28 жовтня 2009 року -залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.
Головуючий: Осіпов Ю.В.
Судді: Золотніков О.С.
ОСОБА_3