14 грудня 2010 р.Справа № 22-а-5447/08
Категорія: 6.19Головуючий в 1 інстанції: Фролов В.Д.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого -Бітова А.І.
суддів -Милосердного М.М.
-ОСОБА_1
при секретарі -Кирницькій В.О.
з участю: представника Веселинівської районної державної лікарні ветеринарної медицини -ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Веселинівської районної державної лікарні ветеринарної медицини на постанову господарського суду Миколаївської області від 12 червня 2008 року у справі за позовом Веселинівської районної державної лікарні ветеринарної медицини до Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області про визнання нечинними дії відповідача, скасування припису та визнання недійсним рішення,
У квітні 2008 року Веселинівська районна державна лікарня ветеринарної медицини звернулася до суду з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області про визнання нечинними дії відповідача, скасування припису №10/15-758 від 26 березня 2008 року та визнання недійсним рішення №26 від 26 березня 2008 року "Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін" на загальну суму 186 873 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що за результатами перевірки відповідач дійшов висновків про порушення позивачем державної дисципліни цін, яке полягало в тим, що останній стягував плату за здійснення проб на мастит з власників худоби, тоді як ця робота має проводитись за рахунок Державного бюджету України. На думку позивача, висновки відповідача є помилковими, оскільки дослідження на мастит не відноситься до Переліку заходів, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України від 15 серпня 1992 року №478, які проводяться за рахунок відповідних бюджетів.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що вважає його необгрунтованим.
Постановою господарського суду Миколаївської області від 12 червня 2008 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Веселинівської районної державної лікарні ветеринарної медицини ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Веселинівської районної державної лікарні ветеринарної медицини, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
З 11 по 17 березня 2008 року Державною інспекцією з контролю із цінами в Миколаївській області була проведена перевірка Веселинівської районної державної лікарні ветеринарної медицини з дотримання державної дисципліні цін при формуванні та застосуванні тарифів на платні ветеринарні послуги, на підставі чого був складений акт за №023 від 18 березня 2008 року.
На підставі вищевказаного акту начальником Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області був винесений припис №10/15-758 від 26 березня 2008 року та рішення №26 від 26 березня 2008 року про застосування економічних санкцій за порушення держаної дисципліни цін на загальну суму 186 873 грн.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржені припис та рішення відповідають положенням чинного законодавства, зокрема ст.ст. 9, 14 Закону України "Про молоко та молочні продукти", у зв'язку з чим, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Судова колегія не погоджується з цими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про молоко та молочні продукти" (в редакції від 24 червня 2004 року, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) - виробництво молока, молочної сировини здійснюється за наявності дозволу державних установ ветеринарної медицини, молочних продуктів - за наявності дозволу державної санітарно-епідеміологічної служби, виданих у встановленому порядку.
Забороняється продаж молока та молочної сировини без документа, що засвідчує епізоотичне благополуччя тварин у господарствах, який видається безплатно державними установами ветеринарної медицини згідно із законодавством України.
Також згідно ч.ч.1, 2 ст. 14 цього Закону - державний контроль та нагляд у сфері виробництва, переробки, реалізації, експорту та імпорту молока, молочної сировини та молочних продуктів здійснюють: з питань додержання ветеринарно-санітарних вимог у процесі утримання тварин, виробництва молока, молочної сировини, використання обладнання, тари, транспортних засобів, постійного контролю, нагляду з проведенням моніторингових досліджень за показниками їх безпеки, під час експорту та імпорту молочної продукції - державні установи ветеринарної медицини.
Забороняється стягнення плати з виробників молока, молочної сировини та молочних продуктів за проведення перевірок органами державного контролю.
Разом з тим, згідно ст. 99 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про ветеринарну медицину" (від 2006 року) - оплата проведення заходів щодо профілактики і ліквідації хвороб тварин (крім випадків, передбачених у статті 98 цього Закону), процедур контролю, інспектування та ухвалення, надання інформації, лікування тварин, які страждають на хвороби та недуги, лабораторних досліджень, ветеринарно-санітарної експертизи товарів, видача відповідних ветеринарних документів, послуг при експортно-імпортних операціях та транспортуванні територією України об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду здійснюється за рахунок їх власників (операторів потужностей) згідно з тарифами.
Таким чином, спірні правовідносини на час їх виникнення регулювалися двома нормами Законів, одна з яких встановлює заборону стягнення плати з виробників молока, молочної сировини та молочних продуктів за проведення перевірок державними установами ветеринарної медицини, а друга встановлює, що ветеринарно-санітарно експертиза товарів здійснюється за рахунок їх власників.
Відповідно до ст. 75 Конституції України - Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.
Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого Закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання, водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 03 жовтня 1997 року №4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: "Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше".
За змістом частини третьої ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України. Отже, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення Закону з урахуванням дії Закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
Виходячи з наведених положень Конституції України та рішення Конституційного Суду України, враховуючи, що Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про ветеринарну медицину" був прийнятий пізніше Закону України "Про молоко та молочні продукти" (в який, на час прийняття оскарженого рішення змін не вносилося), судова колегія вважає, що у даному випадку підлягали застосування першого з наведених Законів.
З матеріалів справи вбачається, що позивач проводив дослідження молока на мастит за рахунок власників молока, що відповідає ст. 99 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про ветеринарну медицину", у зв'язку з чим, висновки суду першої інстанції про порушення позивачем державної дисципліни цін є помилковими.
За таких обставин, судова колегія доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог Веселинівської районної державної лікарні ветеринарної медицини і, відповідно, необхідність їх задоволення.
Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія, керуючись п.п.3, 4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги Веселинівської районної державної лікарні ветеринарної медицини до Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області,
Керуючись ст.ст. 195, 196; п.3 ч.1 ст. 198; п.3, п.4 ч.1 ст. 202; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Веселинівської районної державної лікарні ветеринарної медицини задовольнити, постанову господарського суду Миколаївської області від 12 червня 2008 року скасувати, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги Веселинівської районної державної лікарні ветеринарної медицини до Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області:
- скасувати припис Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області №10/15-758 від 26 березня 2008 року;
- визнати недійсним рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області №26 від 26 березня 2008 року "Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін" на загальну суму 186 873 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.
Головуючий:
Суддя:
Суддя: