21 грудня 2010 р.Справа № 2-а-4905/09/1570
Категорія: 2.33Головуючий в 1 інстанції: Марин П.П.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого -Бітова А.І.
суддів -Милосердного М.М.
-ОСОБА_1
при секретарі -Кирницькій В.О.
з участю: представників управління у справах захисту прав споживачів в Одеській області -ОСОБА_2 та ОСОБА_3; представника ОСОБА_4 -ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів про визнання дій протиправними та скасування постанови,
ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів про визнання дій протиправними та скасування постанов №№776, 998 від 02 липня 2007 року.
В обґрунтування позовних вимог, представник ОСОБА_4 вказував, що 17 травня 2007 року співробітниками Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів проведено перевірку лотку фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 за результатами якої були винесені постанови від 02 липня 2007 року:
- №998 (у справі про адміністративне правопорушення) про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (306 грн.) за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 155, 156, 168 КпАП України;
- №766 про накладення стягнення у вигляді штрафу (54 000 грн.), передбаченого п.7 ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів".
Однак, в ході перевірки будь-які акти та протоколи не складались та позивачці не надавались, а також пояснення у позивачки не відбирались. Крім того, позивачка не була повідомлений про день, час та місце розгляду справ, за якими винесені оскаржені постанови.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2009 року адміністративний позов в частині позовних вимог про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення №998 від 02 липня 2007 року -повернутий позивачеві.
Представник відповідача позов не визнав, вказуючи, що за результатами перевірки та у зв'язку з виявленими порушеннями було складено акт №00009900 та протокол про адміністративне правопорушення №00005154 від 17 травня 2007 року, який підписаний позивачкою, внаслідок чого прийнято постанову №776 від 02 липня 2007 року про накладення стягнень передбачених ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів". Крім того, ОСОБА_4 була сповіщена про час та місце розгляду питання про прийняття вищевказаної постанови.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2009 року адміністративний позов ОСОБА_4 до Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів про визнання дій протиправними та скасування постанови - задоволений частково.
Визнано дії посадових осіб Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів, при проведенні перевірки діяльності ФОП ОСОБА_4 (ІПН №2059516201), щодо складання акту серії ОЗ №00009900 перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 17 травня 2007 року та припис керівнику господарюючого суб'єкта від 17 травня 2007 року - протиправними.
Скасовано постанову Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів №776 від 02 липня 2007 року.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
05 березня 2010 року Головне Одеське обласне управління у справах захисту прав споживачів було перетворено в Управління у справах захисту прав споживачів в Одеській області, яке є правонаступником Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
17 травня 2007 року головним спеціалістом Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів ОСОБА_3, за участю спеціаліста-експерта ОСОБА_6 проведено перевірку лотка КП "Привоз", вул. Привозна, 14, що належить ФОП ОСОБА_4 за результатами якої складено акт №00009900 від 17 травня 2007 року та винесено припис керівнику господарюючого суб'єкта щодо заборони та припинення відвантаження, реалізації, продажу товарів, надання послуг та зобов'язання надання: дозвільних документів, документів, що засвідчують якість продукції, інформації про вжиті заходи.
02 липня 2007 року Головним Одеським обласним управлінням у справах захисту прав споживачів прийнято постанову у справі про адміністративне правопорушення №998 про накладення штрафу на ОСОБА_4 у розмірі 306 грн. за порушення ст.ст. 155, 156, 168 КпАП України та постанову №766 про накладення стягнень, передбачених п.7 ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів" у розмірі 54 000 грн.
ОСОБА_4 не була сповіщена про час та місце розгляду питання про прийняття постанови №776.
Згідно пояснень свідка ОСОБА_7 - після проведення контрольної закупки риби "Пелінгас" співробітниками Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів направлень на перевірку позивачці надано не було, а акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів нею не підписувався.
Висновком судово-почеркознавчої №9305/02 від 26 жовтня 2009 року встановлено, що підпис від імені ОСОБА_4 у припису керівнику господарюючого суб'єкта від 17 травня 2007 року до акта серії ОЗ №00009900 перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 17 травня 2007 року виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що під час проведення перевірки та винесення оскарженої постанови посадові особи відповідача діяли з грубими порушеннями чинного законодавства, у зв'язку з чим, позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України; ст. 61 Конституції України; "Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг", затвердженому Наказом Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 25 жовтня 2006 року №311; п.4 "Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року №1177.
В апеляційній скарзі Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів вказується, що висновок судової експертизи, на який посилався суд першої інстанції не відповідає вимогам чинного законодавства і, тому, рішення суду, що грунтується зокрема на цьому висновку, є неправильним.
Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 61. Конституції України - ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Постановою у справі про адміністративне правопорушення від 02 липня 2007 року на позивачку накладено штраф у розмірі 306 грн.:
- порушення законодавства про захист прав споживачів (ч.1 ст. 156-1 КпАП України), а саме: відмову споживачам у наданні необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію;
- випуск у продаж продукції, що не відповідає вимогам стандартів, технічних умов і зразків (еталонів) щодо якості, комплектності та упаковки,
- порушення правил торгівлі громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю, -
Постановою про накладення стягнень від 02 липня 2007 року за порушення законодавства про захист прав споживачів, а саме: відсутність необхідної доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію на позивача накладений штраф у розмірі 54 000 грн.
Таким чином, позивач двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Крім того, судова колегія акцентує увагу на тому, що під час розвитку спірних правовідносин апелянт діяв з порушеннями норм чинного законодавства, що підтверджується наступним.
Механізм здійснення державного контролю посадовими особами Держспоживстандарту України та його територіальних органів за додержанням законодавства про захист прав споживачів суб'єктами господарювання сфери торгівлі і послуг визначається "Порядком проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг", затвердженим Наказом Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 25 жовтня 2006 року №311.
Згідно п.п.1.3, 1.7, 2.1, 2.6, 2.7, 2.8, 3.1, 3.6, 3.9, 3.10, 4.3 цього Порядку - планові перевірки проводяться посадовими особами на підставі річного або квартального плану роботи Держспоживстандарту України, його територіальних органів у справах захисту прав споживачів та в межах відповідного переліку питань для здійснення планових заходів, які затверджуються у встановленому законодавством порядку (п.1.3).
Перед проведенням планової перевірки відповідний орган у справах захисту прав споживачів направляє суб'єкту господарювання письмове повідомлення (рекомендованим листом або під розписку) про проведення планової перевірки не пізніш як за десять днів до дня її проведення (п.2.7).
Позапланові перевірки проводяться з декількох підстав, серед яких: перевірки виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових перевірок органом у справах захисту прав споживачів (п.1.3).
Посадові особи повинні ознайомити суб'єкта господарювання з підставою проведення позапланової перевірки і надати йому копії відповідного документа (п.2.8).
Перевірки проводяться посадовими особами на підставі наказу відповідного органу у справах захисту прав споживачів, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого здійснюватиметься захід, та предмет перевірки (п.2.6).
На підставі цього наказу оформляється направлення на проведення перевірки, в якому зазначаються: тип перевірки (планова або позапланова); предмет здійснення перевірки (п.1.7);
Перед початком перевірки суб'єкта господарювання посадові особи, які проводять перевірку, представляються, пред'являють керівнику суб'єкта господарювання або особі, яка здійснює реалізацію продукції, посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу, і надають суб'єкту господарювання копію направлення на перевірку, а також інформують цих осіб про мету перевірки (п.2.1).
За результатами проведеної перевірки посадовими особами, у разі виявлення порушень вимог законодавства, складається акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип перевірки (планова або позапланова); предмет перевірки.
Представник суб'єкта господарювання (керівник, особа, яка його заміщає, а в разі їх відсутності - особа, яка реалізує продукцію) має право під час підписання акта письмово надати свої пояснення, зауваження або заперечення до акта, які є його невід'ємною частиною. У разі відмови підписати акт посадова особа територіального органу, яка проводила перевірку, робить запис в акті про те, що зазначена особа ознайомлена із змістом акта і від його підпису відмовилася (п.3.9).
У разі відмови представника суб'єкта господарювання від підпису, що підтверджує отримання акта для вручення керівникові суб'єкта господарювання, його копія протягом 3 робочих днів після реєстрації направляється поштою з повідомленням про вручення за місцем знаходженням суб'єкта, діяльність якого перевірялась (п.3.10).
На підставі акта, який складено за результатами здійснення перевірки, під час якої виявлено порушення вимог законодавства, посадовою особою, що проводила перевірку, керівнику суб'єкта господарювання дається припис про усунення порушень (3.6).
У разі, якщо суб'єкт господарювання своєчасно не надав письмового підтвердження про виконання припису щодо усунення виявлених порушень або не виконав такий припис, керівником органу у справах захисту прав споживачів приймається рішення про проведення повторної перевірки. За результатами повторної перевірки приймаються передбачені законодавством відповідні рішення.
Наведені положення Порядку передбачають, що у спірних правовідносинах посадові особи апелянта повинні були діяти наступним чином:
- своєчасно (за 10 днів) повідомити позивачку про проведення планової перевірки;
- видати наказ та оформити направлення на перевірку, із зазначенням в них: типу перевірки (планова або позапланова), предмету перевірки;
- перед початком перевірки представитись позивачці та пред'явити направлення на перевірку і службові посвідчення;
- скласти акт за результатами перевірки, надати його на підпис позивачці, а у разі її відмови від підпису, зазначити про це в акті та направити копію акта поштою на адресу позивачки;
- після спливу терміну, встановленого приписом, у разі невиконання позивачкою вимог припису, призначити повторну (позапланову) перевірку, провести її відповідно до Порядку і лише за її результатами прийняти відповідне рішення.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що:
- позивачка взагалі не була повідомлена про проведення планової перевірки від 17 травня 2007 року;
- наказ про призначення планової перевірки відсутній. В направленні не вказаний тип перевірки (планова чи позапланова) та предмет перевірки (зазначення в направлені: "дотримання вимог законодавства на ринках" не може вважатися конкретизацією предмета перевірки);
- планова перевірка почалась не з того, що посадові особи апелянта представились позивачці та пред'явили направлення на перевірки та службові посвідчення, а з контрольної закупки;
- акт перевірки (а.с.39) не підписаний. Підписаний лише акт контрольної перевірки правильності розрахунків (а.с.43), яки є лише додатком до основного акта. Будь-яких відомостей про відмову позивачки підписати акт перевірки не зазначено; копія акта не направлялась позиваці;
- повторна перевірка взагалі не проводилась (в матеріалах справи є лише направлення на повторну перевірку (а.с.34).
Таким чином, порівняння дій посадових осіб апелянта з відповідними діями, передбаченими Порядком, виявляють їх повну невідповідність, тобто жодного параметру правомірності апелянтом не дотримано.
Також, відповідно до ч.2 ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів" -порядок стягнення штрафів визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 4 "Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року №1177 встановлено, що питання про накладення штрафу розглядається за участю представника суб'єкта господарської діяльності. У разі його відсутності справу може бути розглянуто лише у випадку, коли незважаючи на своєчасне повідомлення суб'єкта господарської діяльності про місце і час розгляду справи від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Апелянт не надав суду незаперечних доказів виконання вказаних вимог, що було вірно встановлено судом першої інстанції.
Стосовно доводів апелянта про те, що висновок експертизи є таким, що одержаний з порушенням Закону, судова колегія зазначає наступне.
Апелянт вказує, що експерт не був попереджений про кримінальну відповідальність, однак це твердження спростовується підписом експерта під тим, що він попереджений про кримінальну відповідальність згідно зі ст. 384 КК України (а.с.125).
Також, на думку апелянта, експерту не було представлено вільних та умовно-вільних зразків підписів та почерку ОСОБА_4 у розумінні та в обсязі, передбачених "Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень", затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року №53/5.
Однак, у п.12 Рекомендацій, на який посилається апелянт, вказано: "Як вільні, так і експериментальні зразки буквеного або цифрового письма бажано надавати не менше ніж на 15 аркушах. Чим коротший досліджуваний текст (запис), тим більша потреба у вільних зразках. Вільні зразки підпису надаються по змозі не менше ніж на 15 документах, експериментальні - у кількості не менше 5-8 аркушів.
Таким чином, відповідні зразки "бажано надавати" або вони надаються у зазначеній кількості "по змозі", проте не обов'язково і, тому, представлення експерту зразків на 4 аркушах замість 5-8 не може бути підставою для висновків про невідповідність експертизи вимогам законодавства.
За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про необхідність часткового задоволення позовних вимог є правильними.
Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.
Головуючий:
Суддя:
Суддя: