30 листопада 2010 р.Справа № 22-а-11379/08
Категорія: 2.11.15Головуючий в 1 інстанції: Кравченко К.В.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого -Бітова А.І.
суддів -Милосердного М.М.
-ОСОБА_1
при секретарі -Кирницькій В.О.
з участю: (учасники процесу не з'явились),
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2008 року у справі за позовом приватного підприємства Виробничо - торгівельна фірма "Агростандарт" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про скасування податкового повідомлення-рішення,
У травні 2008 року приватне підприємство виробничо -торгівельна фірма "Агростандарт" (далі ПП ВТФ "Агростандарт") звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції (далі ДПІ) у м. Херсоні про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0002082301/3 від 24 квітня 2008 року, яким йому зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі ПДВ) у розмірі 9 659,0 грн., посилаючись на відсутність порушень ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" при визначені суми бюджетного відшкодування.
Представник відповідача позов не визнав, посилаючись на те, що податкове повідомлення-рішення прийнято у відповідності до чинного законодавства.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2008 року позов задоволений.
Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні від 24 квітня 2008 року за №0002082301/3.
В апеляційній скарзі ДПІ у м. Херсоні ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ДПІ у м. Херсоні, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
Податкове повідомлення-рішення №0002082301/3 від 24 квітня 2008 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 9 659,0 грн. прийнято ДПІ у м. Херсоні за наслідками розгляду Державної податкової адміністрації (далі ДПА) України скарги позивача (рішення ДПА України про результати розгляду скарги №3595/6/25-0115 від 11 квітня 2008 року).
Наведені в спірному повідомленні-рішенні порушення, встановлені за результатами виїзної планової перевірки ПП ВТФ "Агростандарт" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2006 року по 30 червня 2007 року -акт перевірки №2956/23-6/33277168 від 25 жовтня 2007 року, у зв'язку з тим, що з заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2006 року в розмірі 15 528 грн. підтверджено перевіркою до відшкодування ПДВ тільки на суму 5 869 грн., а сума 9 659 грн. залишилась не перевіреною до виробника, тому вона не підлягає відшкодуванню.
При цьому, відповідач посилався на довідку "Про підтвердження сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами позапланової виїзної (документальної) перевірки" № 184 від 11 травня 2007 року ДПІ у м. Херсоні, яка складена відповідно до Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ, затверджених Наказом ДПА України від 18 серпня 2005 року №350.
Вирішуючи справу суд першої інстанції виходив з того, що Законом України "Про податок на додану вартість" не передбачено отримання результатів зустрічних перевірок контрагентів суб'єктів оподаткування у якості обов'язкової умови відшкодування ПДВ.
Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".
В апеляційній скарзі ДПІ у м. Херсоні вказується, що не всіма учасниками господарських операцій сума ПДВ врахована та сплачена до бюджету. Так, у постачальників позивача виявлена фіктивна реєстрація та ненадання інформації щодо взаємовідносин з підприємствами -постачальниками, що унеможливлює підтвердження внесення сум ПДВ до бюджету. Все це призвело до не підтвердження факту декларування податкових зобов'язань з ПДВ по господарським операціям, відповідно, не підтвердження надмірної сплати ПДВ до бюджету.
Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.
Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 зазначеного Закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності -зараховуються до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Підпунктом 7.7.2. зазначеного Закону передбачено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до пп. 5.12.2. п. 5.12. Наказу ДПА України "Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання" від 30 травня 1997 року №166, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Сума податку, фактично сплачена у попередніх податкових періодах, визначається із сум, які були включені до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та не брали участі у розрахунках бюджетного відшкодування протягом попередніх податкових періодів або не погашали податкові зобов'язання наступних звітних періодів (рядок 24).
Судова колегія зазначає, що за приписами п. 10.2 ст. 10 Закону України "Про податок на додану вартість”, платники податку, визначені у п.п. "а", "в", "г", "д" п.10.1 ст. 10 відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також, за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до Закону.
Оскільки позивач виконав усі передбачені Законом умови щодо отримання відшкодування ПДВ, має всі документальні підтвердження розміру податкового кредиту, посилання апелянта на те, що право позивача на відшкодування 9 659 грн. не підтверджено результатами зустрічних перевірок його постачальників судова колегія вважає необґрунтованим, оскільки жодною нормою Закону України "Про податок на додану вартість" не передбачено отримання результатів зустрічних перевірок контрагентів суб'єкта оподаткування у якості обов'язкової умови відшкодування ПДВ.
Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні спірного питання не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 199; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2008 року без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий:
Суддя:
Суддя: