30 листопада 2010 р.Справа № 2-а-13669/09/2170
Категорія: 2.11.1Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого -Бітова А.І.
суддів -Милосердного М.М.
-ОСОБА_1
при секретарі -Кирницькій В.О.
з участю: представника відкритого акціонерного товариства "Херсонський комбінат хлібопродуктів" -ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2009 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства "Херсонський комбінат хлібопродуктів" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У жовтні 2009 року відкрите акціонерне товариство (далі ВАТ) "Херсонський комбінат хлібопродуктів" звернулася до суду з позовом до Державної податкової інспекції (далі ДПІ) у м. Херсоні про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14 жовтня 2009 року №0004682301/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі ПДВ) на 336 799, 54 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що за результатами перевірки відповідач дійшов висновків про завищення підприємством суми бюджетного відшкодування ПДВ, мотивованих тим, що в ході зустрічних перевірок не вдалося підтвердити сплату цього податку до бюджету певними контрагентами позивача по ланцюгу постачання.
На думку позивача, ці висновки є помилковими, оскільки в нього наявні усі необхідні документи на підтвердження права на відшкодування ПДВ, при цьому, підприємство не повинно нести відповідальність за сплату чи несплату його контрагентами ПДВ до бюджету.
Представник відповідача позов не визнав, вказуючи, що у лютому-квітні 2009 року постачальниками товарів позивачу були різні суб'єкти господарювання, які не є виробниками товару, їх постачальниками по другому -четвертому ланцюгам були підприємства щодо яких відсутня інформація про сплату ними ПДВ до бюджету. Так, ТОВ "Комерційна фірма (далі ТОВ "КФ) "Екс-Пром" не знаходиться за юридичною адресою, а відносно ПП "Інвал Н" внесено запис до ЄДРПОУ про відсутність підтвердження відомостей. Оскільки неможливо підтвердити факт надмірної сплати ПДВ до бюджету по даним постачальникам, то відсутні і підстави для повернення сум надмірно сплаченого податку позивачу.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2009 року позовні вимоги ВАТ "Херсонський комбінат хлібопродуктів" до ДПІ у м. Херсоні про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення задоволені повністю.
Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ м. Херсоні №0004682301/0 від 14 жовтня 2009 року.
В апеляційній скарзі ДПІ у м. Херсоні ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ДПІ у м. Херсоні, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
В ході перевірки податковим органом встановлено, що одним із постачальників позивача у лютому та березні 2009 року по першому ланцюгу було ТОВ Комерційна фірма (далі ТОВ КФ) "Екс-Пром", відвантаження проводилось згідно розрахунків та податкових накладних, розрахунки велись у безготівковій формі.
Відповідно до відповіді ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська №8393/7 від 16 червня 2009 року, ТОВ КФ "Екс-Пром" відсутня за місцезнаходженням. Також, податковим органом повідомлено, що ТОВ КФ "Екс-Пром" зареєстрована 26 серпня 2008 року, засновником (а також директором та головним бухгалтером) підприємства є ОСОБА_3
Проведення господарських операцій з ТОВ КФ "Екс-Пром" підтверджується договорами купівлі-продажу №20-02/09/273 від 20 лютого 2009 року, №02-03/09324 від 02 березня 2009 року, №02.03/2/09/325 від 02 березня 2009 року, які укладалися між позивачем та ТОВ КФ "Екс-Пром" в особі директора ОСОБА_4, а не ОСОБА_3
Згідно реєстру платників ПДВ, ТОВ КФ "Екс-Пром" під час здійснення господарських операцій було зареєстровано у порядку, передбаченому ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість", мало свідоцтво платника ПДВ №100138623, що підтверджується наданими позивачем копіями.
У квітні 2009 року постачальниками позивача були:
ТОВ ТД "Херсонзерноекспо", який не є виробником товару, його контрагентами були:
- по другому ланцюгу - ТОВ "Торгінвест плюс", який не є виробником товару;
- по третьому ланцюгу - ТОВ "Бріз Груп", не є виробником товару;
- по четвертому ланцюгу - ПП "Івал Н", щодо якого в ЄДРПОУ 24 липня 2009 року внесено запис про відсутність підтвердження відомостей.
При проведенні перевірки ДПІ у м. Херсоні не встановило порушень постачальниками по першому ланцюгу ТОВ ТД "Херсонзерноекспо" та ТОВ "Торгинвест плюс" щодо надання звітності та були відсутні зауваження щодо оформлення податкових накладних.
Угоди із ПП "Івал Н" і ТОВ ТД "Херсонзерноекспо" були виконані у лютому - квітні 2009 року.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів суду правомірність оскарженого рішення, у зв'язку з чим, позовні вимоги належить задовольнити.
Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ст.ст. 1, 7 Закону України "Про податок на додану вартість".
В апеляційній скарзі ДПІ у м. Херсоні вказується, що судом першої інстанції не враховано, що законодавцем чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з ПДВ є сплата цих сум до Державного бюджету України. Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету, виплаває з самої суті поняття податку, його основної функції -формування доходів Державного бюджету України, а також з поняття платника податку, як особи, яка згідно Закону України "Про податок на додану вартість" зобов'язана здійснення утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем.
Апелянт також вказував, що право на відшкодування ПДВ виникає лише при фактичній надмірній сплаті цього податку до бюджету.
Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.
Відповідно до п.1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування -сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Статтею 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено порядок обчислення та сплати ПДВ, у т.ч. і податкового кредиту.
Згідно пп.7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.
Також, пп.7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Судова колегія акцентує увагу на тому, що для віднесення відповідних сум податків, сплачених у ціні товару до сум, що підлягають бюджетному відшкодуванню, в розумінні Закону України "Про податок на додану вартість", не передбачається умова сплати цих сум до бюджету іншими контрагентами платника податків.
Частиною 2 ст. 61 Конституції України встановлюється, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Отже, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені Законом умови отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
З матеріалів справи вбачається, що у лютому, березні та квітні 2009 року безпосередні контрагенти позивача: ТОВ КФ "Екс-Пром" і ТОВ ТД "Херсонзерноекспо" на підставі договорів купівлі-продажу здійснювали поставку позивачу товару (зерна пшениці та насіння сої), який останній використовував у своїй господарський діяльності, що підтверджується видатковими, податковими, товарно-транспортними накладними, актами приймання товару.
Крім того, апелянт не заперечує проти факту виконання сторонами вказаних договорів, тобто, проти "товарності" господарських операцій позивача.
Таким чином, податковий кредит позивача сформований у повній відповідності до вищенаведених норм пп.7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп.7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що було вірно встановлено судом першої інстанції.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог є правильними.
Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.
Головуючий:
Суддя:
Суддя: