10 листопада 2010 р.Справа № 2-а-1969/09/1421
Категорія:Головуючий в 1 інстанції:
Головуючий І інстанції суддя Сотська С.О. Категорія № 2.31.3
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого Золотнікова О.С.,
суддів Кравця О.О. та Осіпова Ю.В.,
при секретарі Руденко І.Ю.,
розглянувши в місті Одесі в порядку письмового провадження у зв'язку з неявкою сторін в судове засідання апеляційну скаргу начальника Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області на постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 червня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області про визнання бездіяльності противоправною та зобов'язання здійснити перерахунок одноразової допомоги при народженні дитини та розміру щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
У травні 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області про визнання незаконними дій щодо виплати не в повному обсязі державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та допомоги при народженні дитини, стягнення суми недоплаченої щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 6939 грн. 54 коп. та допомоги при народженні дитини у загальній сумі 1308 грн. 40 коп..
В обґрунтування позову зазначалося, що позивач на підставі ст. ст. 12 та 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а також допомоги при народженні дитини у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Однак відповідачем вказані виплати проведено в значно меншому розмірі.
Постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 червня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано противоправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області щодо відмови в доплаті одноразової допомоги при народженні дитини та щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 недоплачену одноразову допомогу при народженні дитини в розмірі 1308 грн. 40 коп.. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок розміру щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року. Одночасно позивачці поновлено строк звернення до суду.
Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням в частині задоволених позовних вимог, начальник УПСЗН Первомайської міської ради Миколаївської області в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушено норми матеріального та процесуального права. Так, Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року, на яке посилається суд першої інстанції, зупинення дії ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»визнано таким, що не відповідає Конституції України, однак додаткове фінансування на проведення виплати вказаної допомоги з Державного бюджету України не надходило. Виплату допомоги при народженні дитини проведено ОСОБА_1 у повній відповідності до вимог чинного законодавства. Крім того, на думку апелянта, судом безпідставно поновлено позивачу строк звернення з позовом до суду. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про необхідність її часткового задоволення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 народила 31 березня 2007 року дочку ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про народження серії 1-ФП № 052447 від 04 квітня 2007 року, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану в місті Первомайську Первомайського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області.
З 11 червня 2007 року позивач перебуває на обліку в УПСЗН Первомайської міської ради Миколаївської області та відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»отримує щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Виплату допомоги при народженні дитини проведено відповідачем у розмірі та в порядку, встановлених ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з наявності у позивача права на одержання допомоги при народженні дитини та державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року у розмірі, встановленому ст. ст. 12 та 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»(в редакції до 28 грудня 2007 року).
Однак при задоволенні вимог ОСОБА_1 у вказаній частині судом першої інстанції порушено норми процесуального права, зокрема положення ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України.
Матеріалами справи встановлено, що за захистом порушеного відповідачем права на отримання допомоги при народженні дитини та державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік ОСОБА_1 звернулась лише 12 травня 2009 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 100 названого Кодексу (у вказаній вище редакції) пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, в запереченнях на позовну заяву представник відповідача посилався на необхідність відмови у задоволенні позову за 2007 рік у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду (а. с. 16). Аналогічну позицію підтримано і в апеляційній скарзі представника відповідача.
Колегія суддів враховує, що право ОСОБА_1 на отримання названих вище допомог на підставі ст. ст. 12 та 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»(в редакції до 28 грудня 2007 року) виникло у позивача у 2007 році після винесення рішення Конституційним Судом України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007. Вказане рішення Конституційного Суду України було у встановленому порядку опубліковано у липні 2007 року, а тому позивач повинна була дізнатися про порушення свого права саме у липні 2007 року.
За таких обставин колегія суддів апеляційного суду знаходить обґрунтованими доводи апелянта щодо необхідності відмови судом першої інстанції у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 за період 2007 року у зв'язку з пропуском строку звернення до суду з адміністративним позовом.
Разом з цим, на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції Законом України «Про судоустрій і статус суддів»від 07 липня 2010 року частину 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України викладено в новій редакції, відповідно до якої адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Згідно ч. 2 ст. 5 названого Кодексу провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
На підставі наведених вище положень процесуального закону, чинних на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції, із врахуванням викладеного вище висновку щодо безпідставного поновлення судом першої інстанції позивачу строку для звернення з позовом до суду, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про скасування постанови суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 із залишенням без розгляду вимог позивача по визнанню незаконними дій відповідача, стягненню недоплаченої щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та допомоги при народженні дитини.
В той же час, постанова суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 по проведенню перерахунку та виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 -2009 роки в апеляційному порядку не оскаржена, а отже є такою, що підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 203, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу начальника Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області задовольнити частково.
Постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 червня 2009 року в частині поновлення ОСОБА_1 строку звернення з позовом до суду, часткового задоволення позовних вимог, визнання противоправною бездіяльності Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області щодо відмови в доплаті одноразової допомоги при народженні дитини та щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 недоплаченої одноразової допомоги при народженні дитини в розмірі 1308 грн. 40 коп., зобов'язання відповідача здійснити перерахунок розміру щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, - скасувати, а позовні вимоги ОСОБА_1 у вказаній частині - залишити без розгляду.
В іншій частині постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 червня 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий:
Судді: