30 листопада 2010 р.Справа № 22-а-15529/08
Категорія: 6.13Головуючий в 1 інстанції: Коваль С.М.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого -Бітова А.І.
суддів -Милосердного М.М.
-ОСОБА_1
при секретарі -Кирницькій В.О.
в зв'язку з неприбуттям учасників процесу в судове засідання справа розглянута згідно п.2 ч.1 ст. 197 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Арбузинському районі Миколаївської області на постанову господарського суду Миколаївської області від 08 жовтня 2008 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Арбузинському районі Миколаївської області до Семенівського сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Добре життя" про стягнення заборгованості,
У липні 2008 року управління Пенсійного фонду (далі УПФ) України в Арбузинському районі Миколаївської області звернулося до суду з позовом до Семенівського сільськогосподарського закритого акціонерного товариства (далі Семенівського СЗАТ) "Добре життя" про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у розмірі 26 562, 46 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що ним виплачуються пільгові пенсії колишнім працівникам відповідача на підставі п.п. "в" та "д" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і, тому, відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідач має відшкодовувати позивачу витрати на виплату і доставку цих пенсій, однак, у період з січня по червень 2008 року такі витрати не відшкодовані.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що виплата пільгових пенсій особам, пенсії яким призначено у відповідності з п.п. "в" -"ж" ст. 13 Закон України "Про пенсійне забезпечення", з 01 січня 2005 року здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, у зв'язку з чим, відповідач не повинен відшкодовувати позивачу витрати на виплату та доставку цих пенсій.
Постановою господарського суду Миколаївської області від 08 жовтня 2008 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі УПФ України в Арбузинському районі Миколаївської області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги УПФ України в Арбузинському районі Миколаївської області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
Органом ПФУ направлено на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій пенсіонерам відповідача за січень-червень 2008 року, в яких за твердженнями позивача, зазначені грошові кошти, виплачені пенсіонерам разом з витратами на доставку цих пенсій. Інших доказів понесення витрат не надано.
Згідно наданих позивачем копій довідок, виданих відповідачем колишнім працівникам, - особи зазначені в довідках мають право на пільгове пенсійне забезпечення згідно п. "в" та "д" 4.1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення ".
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення працівників сільськогосподарських підприємств платників фіксованого сільськогосподарського податку", з 01 січня 2006 року виплата пільгових пенсій колишнім працівникам відповідача, які мають право на пільгове пенсійне забезпечення згідно п. "в" та "д" ч.1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення'' повинна здійснюватись за рахунок коштів Державного бюджету України і, тому, відповідач не повинен відшкодовувати позивачу витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, у зв'язку з чим, в задоволенні позовних вимог належить відмовити.
Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ст. 2 Закону України "Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення працівників сільськогосподарських підприємств платників фіксованого сільськогосподарського податку", п.2 Розділу ХV Перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В апеляційній скарзі УПФ України в Арбузинському районі Миколаївської області вказується, що норми п.2 Розділу ХV Перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застосовуються виключно до сільськогосподарських товариств -платників фіксованого сільськогосподарського податку, до яких відповідач не відноситься.
Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.
Відповідно до абзацу 5 пп.1 п.2 Розділу ХV Перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" -виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 01 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 01 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
На думку апелянта, оскільки зазначена норма отримала таку редакцію внаслідок прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення працівників сільськогосподарських підприємств -платників фіксованого сільськогосподарського податку", то вказаний порядок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій можна застосувати тільки до сільськогосподарських товариств-платників фіксованого сільськогосподарського податку, а не платників єдиного податку.
Однак, ці висновки апелянта є безпідставними, оскільки вони не витікають зі змісту Закону, на який він посилається, а також вони цілком суперечать абзацу 5 пп.1 п.2 Розділу ХV Перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який не містить жодного подібного застереження.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог є правильними.
Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Арбузинському районі Миколаївської області залишити без задоволення, а постанову господарського суду Миколаївської області від 08 жовтня 2008 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які брали участь у справі, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий:
Суддя:
Суддя: