30 листопада 2010 р.Справа № 2-а-190/09/1522
Категорія:2.30Головуючий в 1 інстанції: Кравчук Т.С.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого -Милосердного М.М.,
суддів -Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,
при секретарі -Гупаловій Н.П.,
за участю: представника позивача -ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_2 адміністративну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_3 -ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 30 червня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, за участю третьої особи - ОСОБА_4, про скасування розпорядження,
У грудні 2008 року представник позивача ОСОБА_3 -ОСОБА_1 звернувся до суду до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради з позовом про скасування розпорядження від 10 липня 2006 року № 1634 "Про приведення самовільно реконструйованої комунальної квартири № 16, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Катерининська, 2, згідно з проектом забудови".
В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що оскаржене розпорядження суперечить фактичним обставинам, що мали місце під час проведення ремонту у вказаній квартирі.
Ухвалою суду від 27 листопада 2007 року до справи у якості третьої особи була залучена ОСОБА_5
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 30 червня 2009 року у задоволені позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою районного суду, представник позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника позивача ОСОБА_3 -ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_6 є власником 390/1000 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1.
Крім того, ОСОБА_7 та ОСОБА_2 є власниками 350/1000 частини квартири за вказаною адресою та власником 260/1000 частини квартири є ОСОБА_8
Відповідно до акту комунального підприємства "ДЄЗ "Жовтневе" від 23 червня 2006 року співвласники комунальної квартири ОСОБА_6, ОСОБА_9 та ОСОБА_2, без затвердження в установленому законом порядку проектної документації, з порушенням вимог діючого законодавства, проводять роботи по реконструкції належної їм квартири шляхом переобладнання приміщень та демонтажу міжповерхового перекриття.
Зазначеним особам були направлені приписи про негайне припинення самовільної реконструкції та приведення квартири згідно з проектом забудови. Проте на вказані приписи позивач, а також інші співвласники квартири ОСОБА_9 С та ОСОБА_2, проігнорували.
Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради прийнято розпорядження від 10 липня 2006 року № 1634 "Про приведення самовільно реконструйованої комунальної квартири № 16, розташованої за адресою: вулиця Катерининська 2, згідно з проектом забудови", яким пунктом першим зобов'язано ОСОБА_6, ОСОБА_9С та ОСОБА_2 привести самовільно реконструйовану квартиру АДРЕСА_2, згідно з проектом забудови. У разі його невиконання пунктом другим наказано юридичному відділу райадміністрації звернутися з позовом до суду про приведення самовільно реконструйованої комунальної квартири, розташованої за вказаної адресою, згідно з проектом забудови.
Факт проведення ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_2, реконструкції квартири також встановлено рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 19 січня 2005 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_2 та ОСОБА_13 про усунення перешкод у здійснені права власності, яке набрало законної сили 19 лютого 2005 року.
Вказаним рішенням було встановлено, що відповідачами розпочата реконструкція належної їм квартири №16, при цьому суду не було надано жодних правових підстав, які регламентують проведення робіт по ремонту, конструктивним, або іншим технічним удосконаленням вказаної квартири. Зазначеним рішенням суду відповідачам було заборонено проведення будівельних робіт по реконструкції квартири № 16, буд. 2 то вул. Катерининська в м. Одесі.
Крім того, проведення реконструкції в квартирі АДРЕСА_3 підтверджуються Висновком про причини та характер пошкоджень будівель житлового будинку, розташованого за адресою: вул. Катерининська, 2 в м. Одесі, складеного ліцензованим підприємством Одеським відділенням Науково-виробничого центру "Екострой" (держліцензія АБ №344394), згідно якого за результатами обстеження з урахуванням наданих відомостей, зроблено висновок про проведення приміщеннях квартири №16 ремонтно-будівельних робіт, які здійснюються при підготовчому періоді реконструкції.
Вирішуючи спірне питання та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з необґрунтованості позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з таким висновком та вважає його правильним.
Однак, окрім зазначеного, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 1 статті 10 КАС України зазначається, що усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.
Відповідно частини 1 статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Також, частиною 1 статті 71 КАС України передбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Виходячи з системного аналізу зазначених статей, колегія суддів вважає, що за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона, а позивач що не являється суб'єктом владних повноважень окрім іншого повинен довести факт порушення його прав, свобод та інтересів.
Приймаючи до уваги, що правові наслідки оскарженого рішення для позивача є звернення органа місцевого самоврядування з позовом до суду з вимогами про приведення самовільно реконструйованої комунальної квартири згідно до проекту, а позовна заява та апеляційна скарга у зазначеній адміністративній справі, ґрунтуються на спростуванні факту реконструкції, колегія суддів надходить до висновку, що право позивача, про захист якого він просить, відповідачем не порушено.
Тикам чином, висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради з позовом про скасування розпорядження від 10 липня 2006 року № 1634 "Про приведення самовільно реконструйованої комунальної квартири № 16, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Єкатерининська, 2, згідно з проектом забудови" є правильним.
Колегія суддів не може погодитися з посиланням апелянта на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому що всі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.
За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 -ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Приморського районного суду м. Одеси від 30 червня 2009 року -залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий:
Судді: