13 грудня 2010 р.Справа № 2-а-12109/09/1570
Категорія:2.11.15Головуючий в 1 інстанції: Федусик А.Г.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Крусян А.В.,
суддів Джабурії О.В., Шляхтицького О.І.,
при секретарі Тимошенко В.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 березня 2010 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська Інвестиційно-Будівельна компанія»до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про скасування податкового повідомленні-рішення, -
27.10.2008р. товариство з обмеженою відповідальністю «Одеська Інвестиційно-Будівельна компанія»(надалі -ТОВ «Одеська Інвестиційно-Будівельна компанія») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси (надалі -ДПІ у Малиновському районі м. Одеси), в якому просило скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача від 03.09.2009р. № 0005772301/0.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24.03.2010р. позов задоволений, скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 03.09.2009р. № 0005772301/0.
Не погоджуючись з постановленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить судове рішення скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що 26.08.2009р. ДПІ у Малиновському районі м. Одеси було проведено невиїзну документальну перевірку позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Кредо-Реал»за грудень 2008р. За результатами перевірки складений акт № 299/23-213/32810999 від 26.08.2009р. Перевіркою встановлено порушення вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»ТОВ «Одеська Інвестиційно-Будівельна компанія»занизила податок на додану вартість у сумі 139350грн. /арк.7-16/.
На підставі зазначеного акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 03.09.2009р про податкове зобов'язання у сумі 209253 грн., у тому числі 139350 грн. за основним платежем та 69751 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями /арк.6/.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з наступного.
11.11.2008р. між ТОВ «Одеська Інвестиційно-Будівельна компанія»та ПП «Кредо Реал»був укладений договір підряду, відповідно до якого останній прийняв на себе зобов'язання виконати певні види будівельних робіт, а позивач зобов'язався оплатити ці роботи на викладених у договорі умовах /арк.46/. Зазначені обов'язки були виконанні сторонами по договору відповідно до його умов, що підтверджується актами виконаних робіт та банківськими виписками /арк.17-21,47-54/, а сплачений за цим договором ПДВ в сумі 139350грн. був віднесений позивачем у податковий кредит за грудень 2008р.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивач при віднесенні до складу податкового кредиту суму ПДВ по операціях з ПП «Кредо Реал»в сумі 139350 грн. виконав усі умови, передбачені Законом України «Про податок на додану вартість».
Судова колегія вважає висновок суду першої інстанції помилковим.
Згідно з п.1.8. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до підпункту 7.7.3 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредитного періоду, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування були тільки дані податкової декларації за звітний період. Зазначений закон не передбачав надання даних податкових декларацій контрагентів платника податків і не ставив отримання бюджетного відшкодування платником податків у залежність від податкового обліку (стану) інших осіб та фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Формування від'ємного значення суми стосується тільки окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків із бюджетом третіх осіб.
Згідно з підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) та основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Тобто до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при його придбанні, якщо платник податку мав підставі включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». При цьому для віднесення відповідних сум податків, сплачених у ціні товару, до податкового кредиту платника податку, який придбав зазначений товар, Законом України «Про податок на додану вартість»не передбачено як умову сплату цих сум до бюджету. Статтею 7 зазначеного Закону передбачено лише обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну.
Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність і негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції посилався на те, що податкові накладні, які зазначені в акті перевірки, складені у відповідності до вимог п.п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Позивачем у вказаний період за названими податковими накладними формувався податковий кредит також на підставі банківських виписок та актів виконаних робіт. За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку про сплату ПДВ позивачем у ціні послуги за проведені роботи у вказаного контрагенту.
Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції безпідставними та необґрунтованими, оскільки наданими суду документами, а саме: копіями банківських виписок та наданими актами виконаних робіт не підтверджуються реальний характер проведених будівельних робіт. Укладення договору підряду не створює правового підґрунтя для покриття ним власних збитків від окремих господарських операцій за рахунок відшкодування з бюджету ПДВ. Намір одержати дохід лише в такий спосіб, не можна розглядати як самостійну ділову мету. Встановлення зазначених обставин дає підставі для відмови у відшкодуванні ПДВ.
Згідно свідоцтва про державну реєстрацію Приватне підприємство «Кредо-Реал»було зареєстровано 20.02.2008р /арк.25/, види діяльності підприємства: оптова торгівля іншими непродовчими товарами споживчого призначення, не віднесеними до інших групувань; оптова торгівля іншими продуктами харчування; інші види оптової торгівлі /арк.26/.
Відповідно до листа Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 14.05.2009р. за № 5556, що станом на 12.05.2009р. до Єдиного ліцензійного реєстру не надходила інформація щодо отримання ПП «Кредо-Реал»ліцензій на певні види господарської діяльності, зокрема на провадження будівельної діяльності /арк.58/.
Крім цього, в матеріалах справи наявна копія постанови про порушення кримінальної справи № 053200900094 від 16.06.2009р. за фактом створення приватного підприємства «Кредо-Реал»з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України /арк.55/. Зі змісту постанови вбачається, що засновник та директор ПП «Кредо-Реал»ОСОБА_1 не мав мети займатися підприємницькою діяльністю, статутні документи підприємства не підписував, статутний фонд не формував, розрахункові рахунки в банківських установах не відкривав, фінансово-господарської діяльності не проводив /арк.55/.
Тому наявність у покупця -ТОВ «Одеська Інвестиційно-Будівельна компанія»належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих ПП «Кредо-Реал»податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування ПДВ.
За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що позивачем не були надані ДПІ у Малиновському районі м. Одеси та суду всі документи, що підтверджують реальний характер вчиненого їм з контрагентом правочину щодо виконання будівельних робіт, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Оскільки при вирішенні справи суд першої інстанції порушив норми матеріального права, тому в порядку п.4 ч.1 ст. 202 КАС України постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нової про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси задовольнити.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 березня 2010 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська Інвестиційно-Будівельна компанія»до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про скасування податкового повідомленні-рішення
Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.
Головуючий:
Судді :