про повернення позовної заяви
25.04.2017 Справа № 908/881/17
Суддя Дроздова Світлана Сергіївна, розглянувши матеріали
За позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до відповідача Запорізької міської ради (69105 м. Запоріжжя, пр. Леніна, 206)
про стягнення 948 815 грн. 00 коп. майнової шкоди, 500 000 грн. 00 коп. моральної шкоди
24.04.2017р. за вх. № 982/08-07/17 до господарського суду Запорізької області від Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 надійшла позовна заява вих. № 17 від 21.04.2017р., відповідно до прохальної частини якої просить суд стягнути з відповідача 948 815 грн. 00 коп. майнової шкоди та 500 000 грн. 00 коп. моральної шкоди.
Відповідно до ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі є позивач і відповідач.
Позивачами є підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим Кодексом, - фізичні особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Позовна заява - це процесуальний документ, за допомогою якого реалізується право на звернення до господарського суду. Подання позовної заяви є формою реалізації права на позов. Подати позов - означає звернутися до господарського суду із заявою, в якій повинно міститься прохання, адресоване суду, про розгляд спору про право, що виник.
Відповідно до ст. 54 ГПК України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
Позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.
Статтею 57 ГПК України визначено, які саме документи додаються до позовної заяви. Зокрема, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.
Недодержання вимог статей 54 і 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України суд повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача Предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, наприклад, у статті 16 Цивільного Кодексу України.
Під способами захисту прав слід розуміти заходи, прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав та (або) усунення наслідків такого порушення.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.
Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ухвалою суду від 12.04.2017р. (суддя Зінченко Н.Г.) позовну заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя до Запорізької міської ради, м. Запоріжжя про 948815,00 грн. майнової шкоди та 500000, 00 грн. моральної шкоди та додані до неї документи повернуто позивачу без розгляду, відповідно до п.п. 2, 3, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України. Крім того, у даній ухвалі заявнику було роз'яснено, що позивачем в позовній заяві викладені обставини лише щодо понесення матеріальної шкоди, проте жодним чином не зазначено обставин, за яких позивач зазнав моральної шкоди у заявленому розмірі.
При повторному зверненні з позовом, позивач наявність моральної шкоди обґрунтовує наступним:
душевними стражданнями, пов'язаними з втратою своєї власності, на яку я заробляв роками важкої праці;
душевними стражданнями пережитими мною у зв'язку із втратою того способу життя, який я вів довгі роки, займаючись підприємницькою і непідприємницькою діяльністю у вищевказаному приміщенні;
самим страшним для мене є те, що в зв'язку з переживаннями за мене із-за таких неправомірних дій відповідача у січні 2013 року у мене дочасно пішли із життя моя жінка і матір;
хвилюваннями у зв'язку з необхідністю перелаштовувати налагоджений ритм життя;
фізичним та душевним стражданнями, пов'язаними погіршенням стану мого здоров'я внаслідок подій, пов'язаних з розглядом вищевказаної справи та як наслідок - втрати власності;
переживання, пов'язані з пережитим почуттям незадоволеності - своїм часом я не можу розпорядитися так, як хотів би і змушений його витрачати на простоювання в чергах до лікарів, витрачати час на розгляд справи та ін.;
переживання, пов'язані з тим, що я не можу в повній мірі насолоджуватися тим життям, яке в мене було до порушення права та розуміння того, що внаслідок неправомірних дій відповідача, зважаючи на мій вік, я не зможу відновити його попередній стан;
переживаннями та емоційним дискомфортом, які пов'язані з пережитим почуттям незручності, коли при зустрічах з знайомими .і друзями кожен раз про подію, яка сталася з вини відповідача мені знову доводиться розповідати про все пережите та свій теперішній стан, а значить і переживати «по новій»;
переживання, пов'язані з приниження моєї гідності.
Крім того, у позовній заяві зазначив перелік доказів, що підтверджують підставність даного позову, а саме:
свідоцтво про реєстрацію мене суб'єктом підприємництва; договір оренди з відповідачем від 28.02.2005 року;
акт приймання-передачі нежитлового приміщення від 28.02.2005 року;
довідка про витрати при здійсненні капітального ремонту орендованого майна за результатами аудиту від 09.0.2013 року;
договори: з Запорізьким МБТІ - на виготовлення технічної документації та реєстрацію об'єкту оренди в Державному реєстрі прав власності, з КП «Водоканал» - про надання комунальних послуг з водопостачання та водовідведення, з ВАТ «Запоріжжяобленерго» - про під'єднання об'єкту оренди до електромереж, з КП «ВРЕЖО №1» - про участь у витратах, пов'язаних з управлінням і утриманням житлового фонду та прибудинкової території, з ТОВ «Ремондіс» - на вивіз сміття;
рішенням відповідача про надання дозволу на проведення капітального ремонту об'єкту оренди;
кошторис на проведення вказаних робіт щодо орендованого приміщення;
аудиторський висновок про підтвердження фінансування ремонтно-будівельних робіт, пов'язаних з поліпшенням орендованого майна нежитлового приміщення за адресою - вулиця Перемоги, 117-6 місто Запоріжжя № 1 від 09.04.2013 року, станом на ЗО жовтня 2008 року;
рішення господарського суду Запорізької області від 22.05.2014 року у справі № 908/962/14
постанова Донецького апеляційного господарського суду від 29 вересня 2015 року (судді Д. Попков, О. Стойка, І. Зубченко) у справі № 908/962/14;
постанова Вищого господарського суду України від 17.02.2016 року у справі № 908/962/14;
постанова державного виконавця Орджонікідзевський ВДВС Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання згадуваного рішення суду;
свідоцтво про право власності на вказане приміщення;
витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
свідоцтво про смерть моєї дружини та матері;
медичні довідки про стан мого здоров'я;
мої звернення до відповідача про врегулювання спору.
Однак заявником не додано до позовної заяви належним чином завірені копії даних документів, які б підтвердили підставність заявленого позову про стягнення з відповідача 948 815 грн. 00 коп. майнової шкоди та 500 000 грн. 00 коп. моральної шкоди.
Моральна шкода - втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Згідно статті 1167 ч.1 Цивільного кодексу України - моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Постановою Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішені спору про відшкодування моральної (немайнової шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього і її заподіянні.
Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі, позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, щ мають значення для вирішення спору.
Позивач не надав суду доказів протиправних дій відповідача, або факту заподіяння вдповідачем шкоди у вигляді моральних переживань та страждань, причинного зв'язку між цими складовими, що є необхідними підставами для відшкодування моральної шкоди.
Відсутні будь-які документальні докази в обґрунтування моральної шкоди та необхідних складових для відшкодування шкоди, як це передбачено постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995р.
Відповідно до вимог ст.ст. 22, 33 ГПК України сторони зобов'язані вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.
Суд при звернені позивача з позовом до суду б/н від 30.03.2017р. (вх. № 852/08-07/17 від 11.04.2017р. вже звертав увагу позивача на те, що позивачем в позовній заяві викладені обставини лише щодо понесення матеріальної шкоди, проте жодним чином не зазначено обставин, за яких позивач зазнав моральної шкоди у заявленому розмірі.
Однак, при повторному зверненні з позовом до суду, позивачем не надано доказів наявності підстав для відшкодування моральної шкоди, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
За змістом Розділів VIII, IX ГПК України всі без виключення вказані в них вимоги до позовної заяви та відомості є обов'язковими для зазначення позивачем у позовній заяві, їх обов'язковість встановлена законодавцем і не може залежати від бажання особи, що звертається до суду, можливості подальшого з'ясування цих відомостей судом після відкриття провадження у справі та під час підготовки справи до розгляду тощо.
Вказані норми носять імперативний характер і не підлягають ігноруванню стороною чи судом з посиланням на будь-які суб'єктивні висновки та обставини.
На підтвердження цього висновку свідчить і ст. 4-1 ГПК України, згідно якої господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом.
Таким чином, позовна заява підлягає поверненню позивачу без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Статтями 54 та 57 ГПК України встановлено вимоги щодо форми і змісту позовної заяви та комплектності документів, які повинні додаватися до неї. Зокрема, пунктом 3 ч. 1 статті 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви, що подається до господарського суду, мають бути додані документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої станом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016р. № 1774-VIIІ внесено зміни до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" та передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі". Зазначені зміни набрали чинності з 1 січня 2017р.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2017р. становить 1 600 гривень.
У частині другій слова "мінімальної заробітної плати" замінено словами "прожиткового мінімуму для працездатних осіб".
Підпунктами 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:
за подання до господарського суду:
1) позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати;
2) позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі.
Відповідно до п. 2.21 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» надані відповідні роз'яснення щодо сплати судового збору, а саме статтею 55 ГПК передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.
Позивачем до позовної заяви позивачем надано оригінали квитанції № 0827-3461-2316-3111 від 07.04.2017 р. про сплату 14 232 грн. 23 коп. судового збору та № 0.0.740455557.1 від 07.04.2017р. про сплату 1 600 грн. 00 коп. судового збору.
Розмір судового збору за даним позовом повинен складати: за стягнення 948 815 грн. 00 коп. майнової шкоди позивачем сплачено 14 232 грн. 23 коп., за вимогу про стягнення 500 000 грн. 00 коп. моральної шкоди судовий збір повинен складати 7 500 грн. 00 коп.
Однак, за вимогу про стягнення 500 000 грн. 00 коп. моральної шкоди позивач сплатив лише 1 600 грн. 00 коп. судового збору
Отже, позивач не доплатив 5 900 грн. 00 коп. судового збору.
Тобто позивач сплатив судовий збір не в повному обсязі.
Інших доказів сплати судового збору до позовної заяви не додано.
Відповідно до п. 4 статті 63 ГПК України, суд повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо: не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
При повторному зверненні з позовною заявою, у загальному порядку, з дотриманням вимог Господарського процесуального кодексу України щодо подання позову, позивачу слід вказати обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, докази, що підтверджують викладені в заяві обставини.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 54, 57, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву та додані до неї документи повернути без розгляду позивачу - Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1, м. Запоріжжя.
Додаток: позовна заява вих. № 17 від 21.04.2017р. з додатками згідно переліку всього на 28 арк. (в т.ч. оригінал фіскального чеку від 21.04.2017р. та опису вкладення до рекомендованого листа від 21.04.2017р., оригінал квитанції № 0827-3461-2316-3111 від 07.04.2017 р. про сплату 14 232 грн. 23 коп. судового збору та № 0.0.740455557.1 від 07.04.2017р. про сплату 1 600 грн. 00 коп. судового збору.
Суддя С.С. Дроздова