27.04.2017 Справа № 904/4507/17
За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця", м. Дніпро
до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", м. Павлоград, Дніпропетровська область
про стягнення штрафу 19 910,00 грн
Суддя Золотарьова Я.С.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 - представник (дов. № 2049 від 25.10.2016)
від відповідача: ОСОБА_2 - представник (дов. № ББУ/ПУ477/ВП/16 від 30.12.2016)
Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" про стягнення штрафу 19 910,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем ОСОБА_3 оформлення перевізних документів, в частині невірного зазначення у накладній маси вантажу, в зв'язку з чим на підставі п.п. 118 та 122 Статуту залізниць України позивачем було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 19 910,00 грн.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2017 порушено провадження у справі, а розгляд справи призначено на 27.04.2017.
27.04.2017 представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні подав клопотання про зменшення розміру штрафу, в якому просив суд зменшити розмір штрафу до 5000 грн. В обґрунтування поданого клопотання відповідач посилався на те, що недовантаження відповідачем вантажу за спірними перевізними документами не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин. Також, відповідач наполягає на відсутності негативних наслідків від неправильного зазначення маси вантажу в накладних. Одночасно з цим, відповідач вказує, що випадки недовантаження вагонів не мають системного характеру. Так, щодобово відповідач відвантажує близько 700 вагонів вугілля, за рік - 250 000 вагонів, проте тільки у чотирьох випадках залізниця виявила невідповідність за кількістю (недовантаження).
Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 27.04.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
В жовтні 2016 року відповідачем зі станції Легендарна Донецької залізниці згідно накладної №46763033 було відправлено вагон №54780556 (далі-вагон) на станцію Енергодар Придніпровської залізниці.
По прибутті вагону на станцію Енергодар Придніпровської залізниці, при переважуванні на вагонних вагах було виявлено, що маса вантажу зазначена у накладній не відповідає фактичній масі вантажу у вагонах, про що було складено комерційний акт РА №015182/1015 від 30.10.2016 (а.с.14).
Перевіркою було виявлено, що в накладній №46763033 у вагоні №54780556 вказана маса вантажу складає 67000 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 64800 кг, що на 2200 кг менше, ніж вказано у накладній.
Підставою позову є невідповідність маси вантажу, зазначеній відповідачем у залізничній накладній.
Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.
Статтею 908 Цивільного кодексу України встановлено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.
Згідно ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями ч. 2 ст. 908 та ст. 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Пунктом 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 року № 457, (далі - Статут) надано визначення поняття накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та ОСОБА_3 і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Відповідно до абз. 1 п. 23 Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Пунктом 6.6 ОСОБА_3 оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року N 644 встановлено, що заповнення накладної на маршрут або групу вагонів здійснюється згідно з додатком 3 до цих ОСОБА_3 з урахуванням таких особливостей, зокрема, у графах 24 "Маса вантажу, визначена відправником" та 25 "Маса вантажу, визначена залізницею" зазначається загальна маса вантажу, у графі 30 "Тарифні відмітки" - загальна сума платежів.
Згідно абз. 1, 2 п. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Відповідно до п. 122 Статуту, яка кореспондується з положеннями п. 5.5. ОСОБА_3 оформлення перевізних документів, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із пунктом 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Абзацом 1 п. 118 Статуту передбачено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Згідно абз. 1 п. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Судом встановлений факт невірного зазначення відповідачем, як вантажовідправником, маси вантажу в залізничній накладній №46763033, у зв'язку з цим визнано обґрунтованим застосування відповідальності, передбаченої п. 122 Статуту залізниць України, у вигляді штрафу у розмірі 19910,00 грн. (3982,00 грн. - провізна плата х 5 = 19 910,00 грн.).
Одночасно з цим, суд приймає до уваги клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу, яке обґрунтовано відсутністю негативних наслідків від неправильного зазначення маси вантажу в накладних. З цього приводу суд зазначає таке.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. У зазначеній нормі Господарського процесуального кодексу України йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені), а тому вона не може застосовуватися у вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням сум збитків та шкоди (стаття 22, глава 82 Цивільного кодексу України).
Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв'язку з порушенням зобов'язання, а з інших передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом.
У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню (п. 3.17.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 (із змінами та доповненнями) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Частиною першою статті 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Суд також оцінює спірні обставини у справі з урахуванням вимог чинного законодавства щодо порядку і основних засад як встановлення так і виконання господарсько-правових зобов'язань.
Так, згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
За частиною третьою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).
За частиною третьою статті 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Таким чином, вимога щодо врахування принципів розумності та справедливості є прямою вимогою закону до договору та до реалізації законних прав за наслідками порушення однією із сторін умов договору. Зокрема, сума неустойки (штрафу, пені), яка передбачається в договорі, має бути розумною, адекватною, співрозмірною у порівнянні з характером допущеного порушення і виконувати своє основне призначення за правовою природою - забезпечення виконання договірних зобов'язань.
З урахуванням викладеного, враховуючи те, що позивачем не доведено спричинення йому негативних наслідків спірним порушенням з боку відповідача, законним і справедливим буде зменшення штрафу, який підлягає стягненню з відповідача, на 75%, що у грошовій величині складає 4977,50 грн.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення штрафу підлягають частковому задоволенню, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає штраф у сумі 4977,50 грн.
Вирішуючи питання щодо розподілу судового збору, суд враховує, що відповідно до п. 3.17.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.
Таким чином, враховуючи наведене та з урахуванням положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у сумі 1 600,00 грн.
Керуючись статтями 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вулиця Соборна, будинок 76, код 00178353) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд.108, код 40081237) штраф за неправильно зазначену масу вантажу у сумі 4977,50 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600 грн., про що видати наказ.
В решті позову відмовити.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 27.04.2017
Суддя ОСОБА_4