26.04.2017 Справа № 920/303/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СУМИГАЗ ЗБУТ», м. Суми,
до відповідача ОСОБА_1 освіти Недригайлівської районної державної адміністрації, смт. Недригайлів, Сумська область,
про стягнення 186 428 грн. 91 коп.
СУДДЯ Резніченко О.Ю.
За участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_2, довіреність №157 від 30.12.2016;
Від відповідача: не з'явився;
Секретар судового засідання Сидорук А.І.,
Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 186 428 грн. 91 коп., в тому числі 182 998 грн. 78 коп. основного боргу за поставлений природний газ відповідно до укладеного між сторонами договору № 41ДBSmz440-17 від 08.02.2017, 3100 грн. 00 коп. пені, 330 грн. 13 коп. 3% річних.
Представник позивача позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не подав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Враховуючи визначений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення спору, достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі.
Оскільки відповідач у судове засідання не з'явився та відзив на позовну заяву не подав, то справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд
08 лютого 2017 року між сторонами був укладений договір № 41ДBSmz440-17 на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити відповідачу у 2017 році природний газ в необхідних для нього об'ємах, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.
Згідно з п. 1.2, п. 1.3. договору, плановий обсяг постачання газу - до 18 418 куб.м., по місяцях - лютий 2017 року.
Загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу поставленого відповідачу за договором та складає 183 043 грн. 98 коп. (п. 3.6. договору).
Відповідно до п. 4.2. договору, оплата газу здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позивача в наступному порядку: 50 % місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується на умовах попередньої оплати до 10 числа поточного звітного місяця постачання. Оплата залишку вартості спожитого газу здійснюється споживачем до 10 числа місяця, наступного за звітним, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок (зазначений у рахунку-фактурі) позивача суми, визначеної двостороннім актом прийому-передачі газу, виходячи з розрахунку вартості обсягу постачання газу у звітному періоді.
Матеріалами справи, а саме актами приймання-передачі природного газу № СМЗ00003253 від 28.02.2017, № СМЗ00003347 від 01.02.2017, що підписані представниками сторін та скріплені печатками, підтверджується факт передачі позивачем відповідачу та отримання останнім природного газу загальною вартістю 182 998 грн. 78 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав належним чином договірних зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати отриманого природного газу, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 182 998 грн. 78 коп.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Судом встановлено, що факт передачі позивачем та отримання відповідачем природного газу за договором підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема актами приймання-передачі природного газу від 01.02.2017 та від 28.02.2017, підписаними представниками сторін та скріпленими печатками. При цьому, відповідач за природний газ своєчасно та у повному обсязі не розрахувався, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.
Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати поставленого позивачем природного газу, оскільки відповідач доказів сплати боргу чи обґрунтованих заперечень проти позову не подав, суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 182 998 грн. 78 коп. заборгованості.
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 2921-ІІІ від 10.01.2002р., розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.
Частиною шостою статті 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 6.2.1 договору, у разі порушення строків оплати, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Згідно з поданим розрахунком відповідачеві нарахована пеня в сумі 3100 грн. 00 коп. за період з 13.03.2017 по 04.04.2017, виходячи з суми заборгованості за лютий 2017 року в розмірі 182 998 грн. 78 коп. з урахуванням строків розрахунків, визначених у договорі.
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачеві нараховано 3 % річних в сумі 330 грн. 13 коп. за період з 13.03.2017 по 04.04.2017, виходячи з суми заборгованості за лютий 2017 року в розмірі 182 998 грн. 78 коп. з урахуванням строків розрахунків, визначених у договорі.
Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасної оплати природного газу, оскільки право позивача щодо стягнення з відповідача пені, 3% річних передбачене діючим законодавством України та умовами договору, перевіривши обставини, пов'язані з правильністю здійснення розрахунку, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 3100 грн. 00 коп., 3% річних в сумі 330 грн. 13 коп. правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 освіти Недригайлівської районної державної адміністрації (вул. Незалежності, 7, смт. Недригайлів, Недригайлівський район, Сумська область, 42100, код ЄДРПОУ 02147799) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СУМИГАЗ ЗБУТ” (вул. Береста, буд. 21, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 39586236) 182 998 грн. 78 коп. заборгованості, 3100 грн. 00 коп. пені, 330 грн. 13 коп. 3 % річних, 2796 грн. 43 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 27.04.2017.
Суддя О.Ю. Резніченко