ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
26.04.2017Справа №910/19702/16
За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інтер-Поліс"
простягнення 28 342,94 грн.
суддя Пукшин Л.Г.
Представники:
від позивача Кондрашов К.О. - представник за довіреністю № 3367/18 від 19.12.2016
від відповідачаРадзіховський А.Л.- представник за довіреністю № 17 від 03.01.2017
У судовому засіданні 26.04.2017 в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (надалі - позивач) до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інтер-Поліс" (надалі - відповідач) про стягнення 28 342,94 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" (надалі - Позивач) та Публічним акціонерним товариством "Миронівський хлібопродукт" (надалі - Страхувальник) 22.12.2014 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 001а5ц5/097, відповідно до умов якого Позивач зобов'язується у разі настання страхового випадку відшкодувати збитки у межах страхової суми у порядку та на умовах, передбачених договором. Внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки "Mercedes-Benz Actros", державний номер AI1529EA, тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки, цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля "Renault", державний номер НОМЕР_1, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, був застрахований у Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Інтер-Поліс", позивач просить стягнути з відповідача 28 342,94 грн. в якості виплати страхового відшкодування.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2016 порушено провадження у справі № 910/9702/16 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні 23.11.2016.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2016 розгляд справи в порядку ст 77 ГПК України було відкладено на 07.12.2016.
У судовому засіданні 07.12.2016 відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що виплата страхового відшкодування за договором добровільного страхування була здійснена на рахунок страхувальника ПАТ "Миронівський хлібопродукт" на підставі рахунку ПрАТ "АТП "АТЛАНТ " № 206470 від 30.11.2015. При цьому, оцінка розміру шкоди, відповідно до вимог «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів» затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року за № 142/5/2092 позивачем не здійснювалась. Таким чином, з урахуванням вищезазначеного, ПрАТ "Страхова компанія "Інтер-Поліс" визнає позовні вимоги ПрАТ "СК "АХА Страхування" лише частково на суму 11 167,41 грн., в іншій частині просить відмовити.
У судовому засіданні 07.12.2016 за участю представників сторін було оголошено перерву до 20.12.2016.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2016 у справі № 910/19702/16 призначено судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2017 суд задовольнив клопотання судового експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України щодо уточнення змісту і обсягу експертного завдання та вчинення інших дій, а також зупинив провадження у справі № 910/19702/16.
17.03.2017 через загальний відділ діловодства господарського суду від Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України надійшли матеріали справи № 910/19702/16 разом з висновком судової автотоварознавчої експертизи № 19/111/12-789 від 28.02.2017.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2017 було поновлено провадження у справі № 910/19702/16 та призначено до розгляду в судовому засіданні 12.04.2017.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2016 розгляд справи в порядку ст. 77 ГПК України було відкладено на 26.04.2017.
У судове засідання, призначене на 26.04.2017, з'явились представники сторін.
Представник позивача підтримав позовні вимоги та надав пояснення по суті спору, відповідно до яких просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечував та просив оголосити перерву в судовому засіданні.
Заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд відмовив відповідачу у задоволенні усного клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
Згідно Генерального договору № 001а5ц5 добровільного страхування наземного транспорту від 22.12.2014 та Сертифікату № 097 від 19.05.2016 до генерального договору, ПрАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" (надалі -позивач, страховик) взяло на себе зобов'язання перед ПАТ "Миронівський хлібопродукт" (надалі - відповідач, страхувальник, вигодонабувач) компенсувати будь-яке пошкодження або знищення застрахованого автомобіля марки "Mercedes-Benz Actros", державний номер AI1529EA, його окремих частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП. Відповідно до п. 18 сертифікату, строк його дії встановлений з 15.06.2015 по 14.06.2016.
З Довідки про дорожньо-транспортну пригоду № 77456870 вбачається, що 25.11.2015 в місті Львові по вул. Стрийська, 254, мала місце дорожньо-транспортна пригода - зіткнення за участю автомобілів "Mercedes-Benz Actros", державний номер AI1529EA, що належить ПАТ "Миронівський хлібопродукт, під керуванням ОСОБА_3 та "Renault", державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4, під його керуванням.
ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_4. вимог п.п. 13.1, 13.3, 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП України постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 17.12.2015 у справі № 466/9930/15-п.
30.11.2015 страхувальник звернувся до позивача із повідомленням про настання страхової події, що має ознаки страхового випадку, відповідно до якого просив виплати страхове відшкодування на розрахунковий рахунок Росавської філії ПАТ "Миронівський хлібопродукт".
Фактичні витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу марки "Mercedes-Benz Actros", державний номер AI1529EA, в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до рахунку-фактури ПрАТ "АТП "Атлант" № 206470 від 30.11.2015 та акту виконаних робіт склали 34 327,94 грн.
За страховим випадком - ДТП що сталась 26.11.2015 за участю застрахованого автомобіля "Mercedes-Benz Actros", державний номер AI1529EA, згідно складеного страхового акта № АХА2045959 від 04.06.2016 позивачем було визначено суму страхового відшкодування у розмірі 28 852,94 грн., виплата якого підтверджується платіжним дорученням № 240 443 від 05.05.2016 на суму 28 852,94 грн.
Частиною 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що якщо страховик, здійснюючи страхове відшкодування, не може оцінити її загальний розмір у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, виплата страхового відшкодування здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
У листі Верховного Суду України від 19.07.2011 "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування" роз'яснено, що, визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Висновком експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру за результатами проведеної судової автотоварознавчої експертизи № 19/111/12-789 від 28.02.2017 року встановлено, що вартості матеріального збитку, з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу, завдана власнику транспортного засобу "Mercedes-Benz Actros", державний номер AI1529EA, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 26.11.2015, за участю автомобіля "Renault", державний номер НОМЕР_1 та автомобіля марки "Mercedes-Benz Actros", державний номер НОМЕР_2, складав 37 457,43 грн.
За приписами ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи.
Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками судових експертів.
Згідно із ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
За таких підстав, суд приймає до уваги висновок експерта за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи № 19/111/12-789 від 28.02.2017 року, складений експертом Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, який був попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову від дачі висновку (п. 1 ст. 384, п. 1 ст. 385 Кримінального кодексу України), оскільки висновок судової експертизи обґрунтований, не суперечить іншим матеріалам справи і не викликає сумнівів у його неправильності. Крім того, суд зазначає, що проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу", а тому за таких підстав, вказаний висновок експертів є належним та допустимим доказом відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Вина водія ОСОБА_4., який керував автомобілем "Renault", державний номер НОМЕР_1, підтверджується Шевченківського районного суду м. Львова від 17.12.2015 у справі № 466/9930/15-п.
Пунктом 36.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
З матеріалів справи вбачається, що між відповідачем, як страховиком, та ОСОБА_4. як страхувальником, було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що діяв з 28.12.2014 до 27.12.2015 (Поліс АІ/0806156), відповідно до якого забезпечений транспортний засіб - автомобіль "Renault", державний номер НОМЕР_1, ліміт відповідальності за заподіяну шкоду майну становить 50 000,00 грн., розмір франшизи 500 грн.
Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля "Mercedes-Benz Actros", державний номер НОМЕР_2, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування Публічного акціонерному товариству "Миронівський хлібопродукт", перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України № 3-118гс11 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), які згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України є обов'язкові до врахування судом при прийнятті рішення у справі.
За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене. В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль "Mercedes-Benz Actros", державний номер НОМЕР_2.
В розумінні положень Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач набув (в порядку регресу) право на виплату страхового відшкодування від страховика винної особи.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
В матеріалах справи наявна копія претензії № ЕЛ_0718 позивача про компенсування в порядку регресу 28 852,94 грн., що була направлена на адресу відповідача 19.08.2016, та отримана останнім 22.08.2016. Проте, вказана претензія була залишена відповідачем без задоволення, страхове відшкодування не сплачено.
Отже, враховуючи визначені полісом № АІ/0806156 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також розмір відновлювального ремонту пошкоджених транспортних засобів з урахування коефіцієнту фізичного зносу, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу понесені витрати у розмірі 28 342,94 грн.
Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та обмежується укладеним договором страхування, в свою чергу зазначеним законом випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у ст. 32 і доказів наявності таких суду не представлено.
За таких обставин суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інтер-Поліс" суми страхового відшкодування у розмірі 28 342,94 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інтер-Поліс" (01033, м. Київ, вул. Володимирська, будинок 69; ідентифікаційний код 19350062) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070 м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, ідентифікаційний код 20474912) страхове відшкодування у розмірі 28 342 (двадцять вісім тисяч триста сорок дві) грн. 94 коп. та судовий збір у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 27.04.2017
Суддя Пукшин Л.Г.